Блог | Станет ли политика НБУ "пышной"?
Відставка голови НБУ Кирила Шевченка хоча й не стала несподіванкою для багатьох, але суттєво пожвавила дискусії у навколо політичних колах. І справа не стільки у фігурі самого Шевченка, як причинах його відходу з НБУ та варіантах зміни політики останнього після цього.
Пропущу озвучену причину тепер уже колишнього голови НБУ щодо стану його здоров'я, адже її складно назвати реалістичною. А от однією з підстав, що дійсно могла підштовхнути до такого кадрового реверансу, найбільш ймовірно називають зростаючі непорозуміння між НБУ та Міністерством фінансів. Оскільки попри не малу фінансову допомогу наших західних партнерів, витрати бюджету 2022 постійно зростають і профільне міністерство фінансів продовжує розглядати емісію від НБУ, як один з безвідмовних інструментів покриття цих видатків.
Цього року сума емісії зафіксована на рівні 400 млрд. грн. І якщо на початку війни такі методи були виправданими, то з літа НБУ почав все більш вороже ставитися до такої практики. Певним же апогеєм невдоволення, вочевидь, стало планування бюджетних видатків на 2023-й рік. Адже в умовах складного процесу залучення міжнародної макрофінансової допомоги під час війни, 38 млрд. дол. дефіциту, що запланував уряд, з великою ймовірністю не вдасться покрити виключно за рахунок західної допомоги. До того ж цілком ймовірно, що ця сума точно зросте в умовах постійного збільшення потреб на ліквідацію наслідків ударів росії по критичній інфраструктурі, а також невизначеній перспективиі роботи так званого "зернового коридору", від якого суттєво залежить дохідна частина бюджету. Відтак, є загроза, що для покриття дефіциту та потенційних недонадходжень до бюджету, уряд знову буде вимагати увімкнути друк гривні, що закономірно провокуватиме пришвидшення інфляції та девальвацію. А тому запланований прогноз емісії на рівні 200 млрд.грн у 2023, точно занижений і такі перспективи явно не були до вподоби Шевченко.
Чи означає це, що з приходом до управління Національним банком Андрія Пишного, ситуація кардинально зміниться і одразу увімкнеться друкарський станок? Однозначно ні, але Пишний точно буде займати більш помірковану позицію в цьому питанні, ніж Шевченко.
Також хибно сприймати Пишного, попри поспішні висновки багатьох, як людину, якою ледь не в ручному режимі зможе управляти Банкова.
По-перше, за макрофінансовою ситуацією в Україні дуже інтенсивно слідкують наші західні партнери та МВФ. Відтак будь-які переговори щодо нових траншів і допомоги будуть закономірно залежати від спроможності України виконувати їх, а тому заганяти країну в непідйомну інфляцію з допомогою друкарського станка не зацікавлені ні Пишний, ні Банкова, ні уряд. Цього ж не дадуть зробити і наші міжнародні догори.
По-друге, сам Пишний людина достатньо амбітна. Хто забув, він не вперше розглядається на посаду голови НБУ, але саме зараз шанси його призначення найбільш переконливі. Тому сумнівно, що він поставить на кон власні репутаційні здобутки в банківському секторі останніх років і з головою кинеться реалізовувати політику "пишного друку", намагаючись догодити Міністерству фінансів, чи будь-кому іншому у владі.
Та як відомо, Андрій Пишний, зважаючи на власний втрачений слух, давно по життю сповідує філософію інклюзивного суспільства, суспільства без бар'єрів. Саме за нього "Ощадбанк" першим у Східній Європі відкрив банківське відділення, адаптоване для людей з особливими потребами. Тому, допускаю, що й політика НБУ за Пишного буде більш інклюзивною та адаптованою під особливі потреби країни, але без переходу за "червоні лінії", що викликатимуть нервозність і непевність зі сторони наших партнерів. І це стосується не лише емісії, але й процесу забезпечення стійкості роботи банківської системи після націоналізації системних банків, процес чого держава, судячи з останніх новин, уже запустила.
Сюди ж слід віднести й більш інтенсивну та динамічну роботу в комунікації з МВФ, що стане ще одним маркером роботи Пишного. Адже спроможність України пройти наступний бюджетний рік, зберегти на нормальному рівні власні золотовалютні резерви і не допустити шокового валютного курсу, багато в чому буде залежати від якісно іншого рівня перемовин саме з цією організацією та можливості отримати нову, швидку і довгострокову програму підтримки від неї.
