Блог | Війна на Донбасі: зрушення будуть, але за однієї умови

Про зрушення в українському питанні передчасно говорити. Мені здається, що таке завдання не ставиться ні американцями, ні росіянами на цю зустріч (спецпредставника Держдепу США по Україні Курта Волкера з представником РФ у Мінську 21 серпня – Ред.). Це перша зустріч у такому форматі. Як правило, будь-які подібні заходи мають ознайомчий характер.

Зрушення я вірю, будуть незабаром, але за однієї умови. Якщо чи коли відбудеться хоча б відносне певне зближення американської і російської позицій, оскільки Волкер є спецпредставником Державного секретаря з нашої кризи, щодо подій на Донбасі. Поки що цього немає, поки що американська і російська позиції дуже різні.

Ця зустріч, я думаю, якраз пройде у намаганнях з обох боків свою позицію ще раз викласти і обґрунтувати. І коли ці дві позиції буде вже покладено на стіл переговорів у Мінську, спробувати знайти точки чи напрями, за якими можна буде працювати разом з обох боків для того, щоб виробити спільні підходи.

Я думаю, якраз ця зустріч виявить два-три напрямки майбутніх спільних американсько-російських зусиль, які вже потім будуть розвиватись під час наступних зустрічей і переговорів.

Зараз спільних точок немає. Позиція, яку сформулював Волкер після того, як відвідав Київ і Авдіївку - це позиція, яка для Росії неприйнятна. Оскільки будь-які американсько-російські домовленості на основі тієї позиції, яку зараз відстоює і сформулював Волкер – це капітуляція Росії.

Читайте:

Оставалось только нажать спусковой крючок автомата...

Росія на це не піде хоча б тому, що вона не є стороною, яка програла в даному випадку. У неї немає підстав погоджуватись на капітуляцію тоді, коли вона може одержати в ході цих переговорів якийсь більш прийнятний варіант.

А ті дві з половиною основні позиції, про які у понеділок можуть домовитись американці і росіяни це:

- По-перше, безумовно припинення будь-якого вогню з будь-якої зброї на Донбасі. Тривале, не хлібне чи ще якесь перемир’я, а постійне, стабільне перемир’я, припинення вогню з будь-якого озброєння і, відповідно, розведення озброєнь під контролем спеціальної місії ОБСЄ. Це перший напрямок.

- І другий напрямок – це початок політичних переговорів у тому форматі, у якому ці переговори можуть дати результат. Чи паралельно з Нормандським форматом, чи незалежно з Нормандським форматом. А тут росіяни, хоч і останнім часом менше про це згадують, наполягають, щоб в цих переговорах в тій чи в іншій формі брали участь представники "ДНР" і "ЛНР". Щодо американців, то там офіційно не було згоди на такий перебіг подій. Але це питання, наскільки мені відомо, розглядалось.

Тобто заявку на те, щоб у якийсь спосіб залучити "днрівців" і "лнрівців" - чи їх безпосередньо, чи когось від їхнього імені, але щоб вони фігурували, - американці в принципі готові розглядати.

Американці врегульовували 22 роки тому конфлікт, через який відбувалась Громадянська війна у Боснії і Герцеговині. Тоді американці зрештою погодились на те, щоб говорити не тільки з Белградом, а й з представниками боснійських сербів.

То практично аналог, з певними відмінностями безумовно, наших "днрівців", "лнрівців", або сепаратистів, як їх називають. Тобто американці такий варіант можуть не відкидати, але це ще справа майбутнього.

А другий напрямок – це переговори, переговори у точному чи не у точному Нормандському форматі.

Отже, припинення війни, припинення вогню і переговори.