Блог | Світова гонка озброєнь: індійський захист

У наших публікаціях у рамках проекту "Світ за тиждень" неодноразово згадувалось, що саме російська окупація Криму в 2014 році та подальша агресія Кремля на сході України фактично підштовхнули процеси переозброєння у багатьох країнах.

Сьогодні вже можна констатувати, що ці тенденції переросли у світову гонку озброєнь, яка набирає постійних обертів. При цьому численні країни витрачають величезні кошти, які за інших обставин могли б бути спрямовані на зменшення рівня бідності, покращання системи освіти та охорони здоров’я, захист довкілля тощо, пише Олег Бєлоколос для УКРОПу.

Водночас навряд чи можна критично оцінювати бажання країн захистити себе в часи невизначеності у світовій політиці, адже саме це невід’ємне право зафіксовано у статті 51 Статуту ООН.

Так, нещодавно була оприлюднена інформація про наміри Індії придбати американську систему протиповітряної оборони NASAMS II, виробництва компаній Raytheon і Kongsberg, вартістю близько 1 мільярда доларів. Очікується, що остаточне рішення може бути прийнято 6 вересня цього року під час індійсько-американської зустрічі міністрів оборони й закордонних справ обох держав. У ЗМІ зазначалось, що ця система має замінити російську зенітно-ракетну систему "Печора", що наразі здійснює захист окремих стратегічних об’єктів Індії.

Цілком вірогідно, що таке рішення було прийнято на тлі останніх даних про постачання Китаю з РФ зенітно-ракетної системи великої дальності С-400 "Тріумф". Як відомо, відповідний російсько-китайський контракт був підписаний у 2014-му, а в травні цього року почалися поставки перших комплексів.

У цьому контексті також можна згадати нещодавню відмову Індії від спільного з Росією виробництва "винищувача п’ятого покоління" на базі Су-57. За наявною інформацією, індійська сторона вважає, що технічні аспекти запропонованої російської розробки наразі не відповідають стандартам бойового літака п’ятого покоління.

Читайте: Пекельні санкції

Тобто зазначений крок Делі видається цілком логічним у контексті зміцнення стратегічного партнерства між Індією та США, про що зазначалось у матеріалі "США – Індія: стратегічне партнерство на засадах взаємної вигоди" від 31 жовтня 2017 року. І, вочевидь, зовсім невипадково під час візиту тодішнього державного секретаря США Рекса Тіллерсона до Індії у жовтні минулого року наголошувалося на тому, що Делі має статус головного партнера Вашингтона в оборонній сфері (Major Defense Partner), і зазначалося, що відповідна взаємодія буде продовжена й поглиблена. Це також було підтверджено у "Національному оборонному бюджеті на 2019 рік", який президент США Дональд Трамп підписав 13 серпня ц. р. (John S. McCain National Defense Authorization Act for Fiscal Year 2019).

Водночас не є великим секретом, що постійна увага, котру американці приділяють нині Індії, ґрунтується на таких чинниках, як швидке зростання індійської економіки, проблема Афганістану й неприховане прагнення КНР стати наддержавою. Сполучені Штати вважають за необхідне почати стримувати великі китайські амбіції.

До речі, на користь останнього фактора серед іншого вочевидь має свідчити й Тристоронній стратегічний діалог між Сполученими Штатами, Японією та Австралією (чергова зустріч на рівні глав зовнішньополітичних відомств цих держав відбулася 5 серпня цього року).

Отже, можна констатувати розвиток і поглиблення індійсько-американського партнерства в оборонній сфері та відзначити послідовність курсу Вашингтона на розбудову безпекової архітектури в цьому регіоні світу.

А глобальна гонка озброєнь, імовірно, триватиме й надалі все більшими темпами доти, поки людство не усвідомить необхідність більш рішучого захисту існуючого світового порядку. І не лише усвідомить, а й зробить відповідні кроки.