УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Виталий Портников
Виталий Портников
Журналист, публицист

Блог | Станут ли Байден и Зеленский надежными партнерами?

Станут ли Байден и Зеленский надежными партнерами?

Администрация Байдена будет осознавать главные угрозы. И здесь приоритеты поменяются. Если Дональда Трампа первоочередной угрозой был Китай, а второй Россия (но не угрозой, а чем-то иным – с Путиным можно было как-то договориться, то есть "Россия – это угроза, но Путину мы симпатизируем"), то для администрации Байдена Россия будет угрозой номер один, симпатий к Путину не будет, а Китай станет угрозой номер два, – заявил журналист Виталий Портников в интервью ВВС Украина.

Что это будет означать для н ас? Что для администрации США Украина должна стать серьезным союзником в отстаивании собственного суверенитета. Поскольку в этой парадигме суверенитет Украины и ее право на собственный выбор являются доказательством того, что Россия не может навязывать другим свое видение. Потому что США желают не включить Украину в свою сферу влияния, а обеспечить Украине право свободного развития, они фактически хотят исключить российские возможности давить на соседние государства.

Далее текст на языке оригинала.

Чи здатна Україна за нинішнього популістського правління реально захищати суверенітет? Коли влада некомпетентна, непрофесійна, коли люди в Офісі президента і сам президент не можуть реально уявити собі, в якому світі вони знаходяться. І коли є постійно напів бажання - напів віра у те, що можна якось із Кремлем домовитися. Чи може така країна бути партнером США? Відповідь: ні.

Чи можливе переформатування української влади? Відповідь: так. Чи потрібна для цього відставка президента України? Ні. Президент може залишатися при владі, просто для реального партнерства із цивілізованим світом потрібно повернутися до конституційних повноважень: президент не може формувати уряд, президент не може формувати коаліцію, в Офісі президента не можуть призначати міністрів, крім тих, які визначає Конституція, президент не може впливати на КСУ і судову систему. Президент багато чого не може і не має робити з того, що робить Володимир Зеленський. Ми з 2019 року живемо в умовах популістської узурпації влади окремою особою, яка до того ж не знає, що з тією владою робити.

Який вихід з цієї ситуації? Їх може бути кілька. Один - це формування відповідальної коаліції у нинішній Верховній Раді - коаліції національної єдності. Створення професійного уряду і обрання коаліцією прем'єр-міністра, який і буде уособленням нової української влади. Символом того, що Україна переходить від популізму до нормальності.

Інший підхід - дострокові парламентські вибори..., буде знову ж нова коаліція. Але головна мета - перетікання влади до прем'єр-міністра, і щоб ми той час, який залишився Зеленському, прожили без Зеленського. І щоб прем'єр-міністр міг поїхати до Вашингтона зустрітися з президентом.

Путін був зацікавлений у Трампі не тому, що той був прихильником РФ, а тому що у Трампа не було чіткої лінії, була хаотизація в державних інституціях державних. І в цій хаотизації Росія могла почувати себе більш-менш комфортно.

Зараз до зовнішньополітичного блоку США проходять люди, які точно знають, що таке путінська Росія. Розмовляли з нею за часів Обами, бачили всіх цих людей, і ці люди їх обманювали, ці люди намагалися скомпрометувати кожного з них - починаючи з прессекретаря президента США пані Псакі, яка є мемом для російської пропаганди, закінчуючи пані Нуланд, яка є "людиною, що роздає печиво радикалам".

І найголовніше - президенту Байдену не потрібно буде пояснювати, що таке Росія і що таке Україна.

Для президента Трампа це було дуже далеко. Що таке Росія, він розумів, а Україна для нього була просто якоюсь територією, з якої має прийти інформація про Хантера Байдена. І все, на цьому в принципі інтерес закінчувався. Це і відрізняє ситуацію, а не партійна приналежність.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...