Слова Путіна лукаві: "Газпрому" рано відкорковувати шампанське

Слова Путіна лукаві: 'Газпрому' рано відкорковувати шампанське

За словами Путіна, проект "Північний потік-2" не є конкурентом українському транзиту газу, і якщо Україна представить економічно обґрунтовані умови транзиту, то Росія буде готова їх розглянути.

Слова Путіна лукаві, Україна нічого не повинна доводити, тому що маршрут транспортування газу з Сибіру до Європи з’явився ще в період холодної війни, як продукт політики розрядки. Він був розрахований як найбільш оптимальний маршрут з економічної та географічної точки зору. Це той маршрут, який не потребує якихось нових колосальних інвестицій, на відміну від новостворюваної трансбалтійської газопровідної системи "Північний потік", яка апріорі коштує дорожче, ніж будь-яка наземна газотранспортна система.

Видео дня

І в цьому сенсі економічна привабливість українського маршруту підтверджена часом - практично півстоліттям. Достатньо згадати, як австрійці та росіяни минулого року відзначали 50 років початку постачань газу до Австрії. Забули тільки загадати, що на початку постачань, то був зовсім не сибірський, а український газ з наших родовищ, а сибірський йшов і йде транзитом через Україну та Словаччину.

Путін, використовуючи відомий механізм – казати на чорне – біле, а на біле – чорне, намагається поставити все з ніг на голову. Звісно, постановка питання щодо конкуренції маршрутів з боку Росії містить маніпуляцію, щоб приховати свою монополію на східному кінці труби. Адже в усіх випадках, незалежно від того йде поставка газу існуючим "Північним потоком", чи тим, який може бути збудований, по українському маршруту, по "Блакитному потоку" чи по Турецькому потоку, який будується або по Ямал – Європа, йдеться про один і той же самий російський газ. Себто 100% монополія "Газпрому".

Більше того, після того, як спільними російсько-німецькими зусиллями внаслідок спорудження "Північного потоку-2", ГТС України буде "вимкнута по транзиту", настане і 100-відсоткова газотранспортна монополія "Газпрому" зі східного напрямку постачання до ЄС.

Російська сторона саме цього і прагне – концентрації в одних руках, руках "Газпрому" усіх експортних маршрутів, створення надлишку трубопровідних потужностей для того, щоб можна було потім маніпулювати напрямками, обсягами і цінами відповідно. Тоді можна когось карати за неправильну поведінку. Наприклад, можна виключити по транзиту не тільки Україну, але і Польщу. Когось відповідно заохочувати за гарну поведінку, наприклад, Німеччину, транспортуючи все через систему північних потоків, але якщо до влади у Берліні прийдуть ті, хто не подобатиметься Кремлю, то можна і "кран прикрутити".

Тому тут логіка від лукавого, але це традиційна російська логіка не тільки в питанні просування Північного потоку-2.

Якраз українська ГТС, український маршрут в цілому показав свою надійність, тому що п’ятий рік Україна знаходиться під російською агресією, а система транзиту газу в Європу працює без збою. І навіть остання бліц-криза - підтвердження тому, адже "Укртрансгаз" компенсовував з власних ресурсів постачання газу до ЄС після того як "Газпром" знизив на 20% тиск на вході в ГТС України.

Зараз Росія активізується, щоб забезпечити необхідні погодження Північного потоку-2 в Німеччині. Тому заговорила скоростигла газова тріада МерКурПут (Меркель, Курц, Путін). По черзі на користь "Північного потоку -2" висловились на найвищому рівні в Берліні, Відні та Москві. Паралельно поширюється стаття трьох "капітанів" газової індустрії (керівників двох німецьких та австрійської компанії), що розписують, як позитивно "Північний потік-2" вплине на енергетичну безпеку Європи. А також як гарно це для кліматичної угоди.

Що стосується того, що повинна робити Україна. Час змарновано. Українська сторона на офіційному рівні нескоординовано протидіяла "Газпрому", закрила очі на будівництво "Турецького потоку". Протидія "Північному потоку -2" йшла тільки на корпоративному рівні, з боку "Нафтогазу", але цього недостатньо. Тут можна довго розповідати чому це трапилось, але, схоже, тепер вже пізно пити Боржомі. Проте, "Газпрому"та його європейським шанувальникам також рано відкорковувати шампанське. Постстокгольмські "чихи" "Газпрому" проти "Нафтогазу" мали би стати ще одним попередженням європейцям, що російська монополія є насправді – інструментом Кремля, а не просто комерційною компанією. Проте, навряд чи стануть…

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.