Блог | Реальный победитель саммита НАТО – Эрдоган, или Почему Украине нужно смотреть на Турцию
На самом деле, нам сейчас очень полезно изучить кейс Турции. Вчера некоторые называли главным "победителем" саммита НАТО Швецию, но реальный победитель – это Эрдоган. Он в очередной раз показал всем мастер-класс по дипломатии и умение конвертировать в "золото" буквально все.
Далее текст на языке оригинала.
У нього був "ресурс" – це членство у НАТО і, як наслідок, право вето на розширення НАТО. І він дуже вигідно продав цей "ресурс", який, теоретично, навіть ресурсом не є. Зокрема, він вибив собі низку преференцій у відносинах з ЄС, поставивши навіть питання про членство у цій організації. Щодо останнього поки що заяв не було, а от про зону вільної торгівлі – були. Що характерно, про "реформи" тут ніхто не говорить. А ще "вибив" контракт на постачання американських f16, який, свого часу, було заблоковано через купівлю Туреччиною російських С400.
Що характерно, Туреччина продовжує активно торгувати з росіянами, залишаючись для них одним з основних напрямків "паралельного імпорту", що приносить Анкарі солідні гроші. А ще гроші їм приносить "зернова угода", яку Ердоган лобіює та підтримує.
Від агресії росії проти України, мабуть, виграла лише одна держава світу – це Туреччина, одержавши купу "бенефітів" як геополітичних та військових, так і суто економічних.
Що цікаво, сама офіційна Анкара залишається тим ще "взірцем" демократії та прав людини. Досить почитати численні звіті різноманітних "правозахисних" організацій, але для Туреччини у відносинах з Заходом це жодних проблем не становить. Вони – сильні, вони – корисні, краще мати їх на своєму боці, навіть якщо самі вони не дуже лояльні та послідовні союзники.
Я думаю нам усім треба дивитися на Туреччину, і робити для себе висновки. Ні, не щодо авторитарних тенденцій внутрішньої політики, але щодо деяких аспектів політики зовнішньої, і висновки тут прості:
– Якщо розвиваєш власний ВПК, то ніхто тобі не заборонить використовувати так, як тобі потрібно;
– Якщо маєш силу, то з тобою будуть рахуватися, і не будуть дивитися на інші "не важливі" моменти;
– Будь-який ресурс, який у тебе є, треба використовувати і вигідно "продавати". Геополітика – не місце для "подарунків". Наприклад, таких, які робила Україна у 90-ті роки, щедро роздаючи ядерний арсенал.
