Путин делит страны Европы на "сорта" и грезит об СССР

3 минуты
32,4 т.
Путин делит страны Европы на 'сорта' и грезит об СССР

Обнародованные российским внешнеполитическим ведомством проекты Договора между Россией и США о гарантиях безопасности и Соглашения о мерах безопасности России и государств-членов НАТО не оставляют никаких сомнений: Владимир Путин и руководство Российской Федерации и через 30 лет после ликвидации Советского Союза продолжают жить в его политическом пространстве.

Видео дня

Москва хочет юридически закрепить отказ от приема в НАТО "государств, ранее входивших в СССР". Кроме того, Соединенные Штаты должны отказаться от двустороннего военного сотрудничества с бывшими советскими республиками, – пишет Виталий Портников в блоге на "Радио Свобода".

Далее текст на языке оригинала.

Стаття про неможливість розміщення збройних сил та озброєнь "в районах, де таке розгортання сприймалося б як загроза національній безпеці", відсилає вже не до колишніх радянських республік – адже з ними і так військова співпраця виключена – а до країн Центральної Європи, простіше кажучи – до держав колишнього Варшавського договору та країн Балтії, які з 1945 по 1991 рік перебували під фактичною окупацією СРСР.

Росія вимагає, щоб з території країн, що стали членами Північноатлантичного альянсу після 1997 року, були відведені всі збройні сили та озброєння, які там з’явилися за останні 24 роки. Тож амбіції Володимира Путіна окреслено досить чітко: відновлення не лише СРСР, а й радянської сфери впливу. Нехай навіть колишні "країни народної демократії" тепер прийняті до НАТО і Європейського союзу – у них не має бути реальної можливості захиститися проти російської (чи вже радянської?) агресії, навіть озброєння, що вже є, мають бути виведені з їхньої території, щоб розчистити шлях російським військам.

Путін пропонує розділити Європу на держави трьох сортів: на країни, які мають суверенітет у виборі свого шляху розвитку, країни, які мають такий суверенітет, але не повинні мати можливості захищатися від Росії та країни, які мають повністю та беззастережно підкорятися наказам із Москви.

Йдеться про відновлення ситуації до 1991 року, про подолання наслідків "найбільшої геополітичної катастрофи ХХ століття", як Путін зазвичай висловлюється про крах комуністичної імперії. І це вже не слова зі статей чи інтерв’ю. Це пропозиції, які зафіксовані у російських проєктах міжнародних договорів.

Показово, що сам Путін – на відміну від того ж Сталіна у Ялті – жодних зобов’язань на себе брати не збирається. Сталін хоча б усвідомлював, де є межі його "сфери впливу", нехай навіть намагався ці кордони розширити. Путін не бачить жодних кордонів.

Показово, що у проєктах договорів і мови немає про нейтралітет або позаблоковий статус колишніх радянських республік. Зовсім ні, йдеться лише про те, що вони не можуть приєднатися до НАТО. Але про те, що ці країни не повинні бути учасниками ОДКБ, у проєкті угод не йдеться зовсім. Тобто Путін вимагає поступок від Заходу, але не збирається поступатися сам.

Тому проєкти документів, оприлюднені російським МЗС – це, звісно, жодна не дипломатія. Це – пропаганда. Але ця пропаганда дозволяє зрозуміти, якими є справжні політичні цілі президента Росії. Неодноразово вже доводилося вказувати, що прагнення Путіна поглинути Україну та Білорусь – це лише етап для відновлення СРСР, що в ідеалі державності мають позбутися всі колишні радянські республіки (крім країн Балтії, незалежність яких була визнана ще Держрадою СРСР одразу після серпневого путчу 1991 року та які встигли вступити до НАТО та ЄС). Зазвичай мало хто вірив у такі твердження, відносив їх до жанру політичної фантастики: ну не може ж Володимир Путін насправді так думати?

Як бачимо, може не лише думати. Може вимагати від США та інших країн Заходу переговорів щодо відновлення минулого. І найголовніше питання зараз – що зробить російський президент, коли переконається, що цивілізований світ не сприймає його ультиматумів.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...