Блог | ООН и G20 заговорили с путинским акцентом: как это случилось

На саммите "Большой двадцатки" страны Глобального Юга обыграли Запад в "зерновом раунде": это еще не проигранная война, а всего лишь не выигранная битва мировых демократий. Это должно было бы заставить ЕС и США собраться с мыслями.

Далее текст на языке оригинала.

Резолюція G20 писалася з "миротворчих ініціатив" президента Ердогана та генсека ООН Антоніу Гутерріша. Обоє активно комунікували з кремлем.

Генсек Організації Обʼєднаних Націй Антоніу Гутерріш одягнув блакитну каску миротворця, та на ній проступили червона зірка, серп та молот. Гутерріш таємно листувався з "похмурою конякою"Лавровим і в підсумку пропонував скасувати пригорщу санкцій проти рашистів в обмін на відновлення “зернової угоди".

– Знову під'єднати один з держбанків рашистів до світової мережі розрахунків SWIFT.

– Страхувати російські кораблі від українських атак в Азовському та Чорному морях.

– Повернути московитам заморожені активи.

– Дозволити російським кораблям знову заходити в порти країн ЄС.

Ще бракувало пропозиції представити Путіна на Нобелівську премію миру, але то, певно, ще в задумі.

Тоді ще здавалося, що заграючи з кремлем, Гутерріш кинув тінь на всю ООН: згідно з її статутом, секретаріат обслуговує інститути Організації та втілює в життя політику розроблену ними. Ні Генасамблея, ані Рада безпеки не порушували питання про зняття санкцій з РФ, а значить Гутерріш проявив волюнтаризм.

Причина такої поведінки очевидна: португалець Гутерріш є соціалістом за поглядами та шукає підтримки в "червоних" лідерів членів Радбезу ООН, зокрема у Китаю та РФ, а також їх "подружки" – Бразилії. Адже цивілізований світ дорікає Гутеррішу за бездіяльність, особливо в "українському питанні". От генсек і проявив свою соціалістичну ініціативу.

Після зустрічі з Путіним, президент Туреччини Ердоган також заспівав у тій же тональності, що і Гутерріш.

Ердоган закликав G20 піти "на деякі поступки" Московії, зокрема під'єднати російські банки до SWIFT, дозволити міжнародним компаніям страхувати російський експорт зерна та міндобрив.

Загравати з РФ турецького лідера змушує натура крамаря (торгаша): з одного боку, його країна на зерні заробить мільярди дол., з іншого – економіка Туреччини зараз в жахливому стані й потребує нових ринків в країнах третього світу (читай – Глобального Півдня), відтак Ердоган з притаманною східною хитрістю задобрює їх.

Підсумкова резолюція G20 вказує на те, що Глобальний Південь обіграв Захід: країни третього світу скоординували свої вимоги, і змусили заможні держави до компромісу.

"Ми цінуємо зусилля Туреччини та Стамбульських угод за посередництвом ООН, які складаються з Меморандуму про взаєморозуміння між РФ та Секретаріатом ООН з просування російських харчових продуктів та добрив на світові ринки та Ініціативи з безпечного транспортування зерна та добрив з українських портів (Чорноморська ініціатива) та закликаємо до їх повної, своєчасної та ефективної реалізації", – йдеться у декларації.

Водночас західний світ сповідує логіку запуску "зернового коридору" з України без будь-якого погодження з московитами. Бойові літаки британських ВПС почали патрулювати акваторію Чорного моря для захисту з повітря кораблів з українським збіжжям. Та ж Британія пропонує блокувати кораблі РФ в Чорному морі, а Румунія та Болгарія ведуть переговори з Україною про створення альтернативного морського "зернового" маршруту. Плюс, Румунія зміцнює ППО в цій акваторії.

Що в підсумку? Декларація лідерів G20 має рекомендаційний характер, Україна її розкритикувала, в тому числі й за те, що РФ жодного разу не названо агресором. Тому практичне значення цього документу лише одне: західні політики повинні проаналізувати, коли та де вони втратили ініціативу, і як змінити розклад сил на шаховій партії світу.

Підписуйтеся на "Орестократію".