Блог | История с падением обломков дронов в Румынии завершилась плохо: что мешает НАТО показывать силу
История с падением обломков дронов в Румынии завершилась плохо. То есть ничем – политическими заявлениями. Отсутствие реакции вызывает у многих всю гамму чувств – от непонимания до негодования. Альянс продолжает делать вид, что формально у него нет конфликта с РФ, хотя все его члены нам помогают. За время войны удалось сдвинуть многие "красные линии" и этот процесс продолжается. Но главная красная линия остается неподвижной, "сакральной", и вокруг этого существует консенсус. Пока что.
Далее текст на языке оригинала.
Альянс буде задіювати статтю 5 про взаємний захист тільки у випадку цілеспрямованої атаки на його територію. Це має свою логіку – уявіть собі, що ми завдали ударів по якомусь російському об'єкту у Сибиру і уламок дрона впав на території Китаю. Очевидно, що Китай не буде об'являти нам за це війну, хоча розмова буде непростою. Але у випадку НАТО падіння уламків дронів це результат системної російської агресії. Ми не наївні і не розраховуємо, що Альянс задіє положення про колективну військову відповідь. Але відсутність жодної відповіді, а заяви та декларації звісно не рахуються, робить Альянс слабшим. Більше того, виникає вакуум відповідальності, інакше де межа, коли власне НАТО має реагувати. Це продовження, хоч і на зовсім інший кшталт, дискусії про сірі зони безпеки – тут якраз така зона виникає.
Чи міг би Альянс притомно реагувати – звісно. Наприклад, румуни могли б запитати консультації відповідно до статті 4 Договору про НАТО. Вона говорить, що кожен член Альянсу може зробити це у випадку, якщо відчуває загрозу своїй безпеці. А нас могли б на них запросити – у формі засідання новоствореної Ради Україна-НАТО.
Є й безліч інших варіантів реагування, однак Альянсу заважає відсутність розуміння, а що, власне, значить не мати навіть опосередкованого конфлікту з РФ як ядерною державою. Це заважає НАТО надати нам гарантії безпеки під час війни, а факт запрошення до НАТО саме так і тлумачиться. Але це заважає Альянсу надати адекватну, я вже не кажу потужну, відповідь на порушення повітряного простору НАТО, адже це саме порушення – неважливо, чи є воно побічним результатом атаки на нас чи ні.
В РФ розуміють і поважають тільки силу і таку силу НАТО має показувати – звісно, відповідально, інакше Путін, що зневажає Захід, знову почне піднімати ставки.
