Блог | Европа никуда не исчезает

Главный вывод, который можно было бы сделать администрации Соединенных Штатов из итогов парламентских выборов в Венгрии и потрясающего фиаско Виктора Орбана – Европа никуда не исчезает, и граждане стран Европейского Союза желают быть европейцами. На протяжении многих лет венгерский премьер-министр эксплуатировал именно антиевропейскую идею и, возможно, именно поэтому заслужил такое уважение и со стороны американского президента Дональда Трампа, и со стороны российского лидера Путина. Ведь, как ни странно, в ослаблении Европейского Союза почти одинаково заинтересованы и в Вашингтоне, и в Москве, и даже в Пекине. Конечно, с каждой отдельной европейской страной легче иметь дело, чем с объединенным блоком европейских государств. Но мне кажется, что такая логика должна быть присуща прежде всего авторитарным или тоталитарным режимам, а самая демократическая страна мира – Соединенные Штаты – должны быть заинтересованы именно в сотрудничестве с демократическими европейскими государствами, которые объединены в эффективный союз.

Видео дня

Далее текст на языке оригинала.

Протягом свого перебування на посаді прем’єр-міністра Орбан робив усе можливе, щоб підірвати єдність цього союзу і, як бачимо, не приховував своїх намірів перед Путіним. Серед його останніх рішень на посаді було і блокування європейської допомоги для України, хоча ця допомога була в інтересах не тільки самої України, яка потребує підтримки своєї знесиленої війною економіки, але й Європи, якій просто необхідно стримати амбіції Росії.

Просто парадоксально, що прем’єр-міністр країни, у якої росіяни стільки разів відбирали свободу, діяв як політик за кремлівським викликом. Просто парадоксально, що президент Сполучених Штатів, який публічно підтримав Орбана напередодні виборів і навіть надіслав до Будапешта власного віце-президента з агітацією за партію Орбана, не використав цієї своєї підтримки і особистих стосунків з угорським прем’єр-міністром для того, щоб переконати його відмовитися від цього вето. І дивовижно, що президент Сполучених Штатів, який роками переконував європейців відмовитися від російської нафти і газу, щоразу заплющував очі, коли мова йшла про купівлю російських енергоносіїв Угорщиною. Хоча зараз вже очевидно, що Путін обмінював цю нібито дешеву російську нафту на політичну підтримку і сприяння корупційному механізму в самій угорській державі.

Правління Орбана дійсно дорого обійшлося Україні. Не було ніяких підстав для погіршення угорсько-українських взаємин, окрім одного – готовності Будапешта підтримувати Москву. Не було ніяких причин звинувачувати Україну у недотриманні прав закарпатських угорців. Але Орбан не просто виступав з подібними заявами, але і вкладав ресурси у створення відповідної політичної атмосфери в прикордонній області України. І це при тому, що закарпатські угорці залишалися однією з небагатьох національних громад Європи, яким вдалося зберегти і рідну мову, і національні традиції, і освіту, і політичне представництво – і все це на українській землі.

Я колись радив угорському прем’єр-міністру поцікавитися долею двох інших угорських народів – хантів і мансі, що живуть на території Росії. За епохи Путіна вони остаточно позбулися і власної мови, і здатності читати вірші і прозу власних письменників, і навіть позірних атрибутів власної національної державності – хоча живуть ці народи на землі, яка за рівнем багатства може порівнюватися з Об’єднаними Арабськими Еміратами і вже тому могла б забезпечити корінним народам хоча б якісь умови для розвитку. Але замість того, щоб захищати угорські народи перед Путіним, Орбан намагався спекулювати проблемами закарпатських угорців перед Порошенком чи Зеленським. І це ще раз ілюструє нещирість політика, який був більше проросійським, ніж проугорським. Ну і, звичайно, більш проросійським, ніж проамериканським.

Із цього Трампу теж варто було б зробити висновки, якщо вдалося б розплющити очі: люди, які працюють проти європейської єдності, ніколи не будуть реально думати про глобальні інтереси Сполучених Штатів. Таким політикам до Москви набагато ближче, ніж до Вашингтона.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZ.UA поссылке...