Блог | Чим небезпечне відокремлення Каталонії

Прогнозувати подальший розвиток подій в Іспанії щодо Каталонії складно.

Що стосується українського контексту. На жаль, у ЗМІ продовжують з’являтися матеріали з певною аналогією референдуму у Каталонії з "референдумом" на Донбасі, як з російського боку, так і з окупованої території. Було навіть фото з прапорами Каталонії та "ДНР" поряд. Тобто як би ми не казали, що це різні речі, у суспільному просторі у такому контексті така аналогія так чи інакше з’являється, і на це треба реагувати.

На мій погляд, тут треба спиратися на 10 основних принципів міжнародного права. Один з них – це непорушність державних кордонів. Цей принцип відноситься до так званих принципів Jus Cogens. Тобто це принципи, які не можна порушувати ні за яких обставин. 8 з 10 принципів саме Jus Cogens. Вони мають діяти у взаємозв’язку, і не можна невиконання одного пояснювати виконанням іншого. Це і принципи територіальної цілісності, і невтручання у внутрішні справи, і заборона використовувати силу тощо.

Проте серед 10 принципів також є принцип поваги до прав людини і права нації на самовизначення - тобто міжнародне право надає можливість етнічним рухам і спільнотам самовизначатися і створювати власну державу. Але цей принцип не входить до Jus Cogens. Він вступає у пряму суперечність з принципом непорушності державних кордонів.

Читайте: Новости Крымнаша. За Украину? Террорист!

Тобто теоретично створити нові держави можна, але за умови, коли певна країна, на території якої створюється нова, з цим погодиться. На це є певні легітимні юридичні механізми.

Проводився референдум свого часу у Квебеку у Канаді, але він був погоджений з центральною владою. Теоретично, якби громадяни в більшості виступили за незалежність, створилась би ще одна держава у Північній Америці. Теж саме стосується шотландського референдуму у 2014 році. Англійська центральна влада теж не була в захваті від цього референдуму, але в принципі дозволила його провести. Тобто все це відбувалось легітимно.

Що ми маємо в Іспанії? Цей референдум не був легітимним, бо іспанська Конституція, так само як і українська Конституція, не дозволяє змінювати територію держави шляхом референдуму. Існує велика небезпека для цієї частини Європи - якщо тут вдасться відокремитись, то знов постане питання про Країну Басків в Іспанії, питання щодо території на півночі Італії, бо там були вже спроби проголосити щось самостійне. Може бути такий ланцюжковий ефект. Тому я вважаю, що треба ставитись до цих подій з правової точки зору.

Читайте: Утрата адекватности

Хоча з іншої точки зору, Каталонія має багату історію, у неї є власна мова, культура, і в межах Іспанії їй був забезпечений доволі високий рівень автономії. Іспанія з одного боку унітарна держава, але певні території, як країна Басків, Валенсія, Каталонія мають особливі права, як свого часу Автономна Республіка Крим у складі України.

Тобто порівняння з історією про Кримський референдум, або про так званий референдум у "ДНР", "ЛНР", м’яко кажучи, некоректне. І про якусь етнічну спільноту "донбасівців" чи мешканців Криму як окрему спільноту не може йти мови. Отже, ніяк не можна порівняти з тим, що відбулося в Каталонії.

Мені здається, що це дуже серйозне випробування для Європейського Союзу. Бо за великим рахунком, якщо допустити вихід Каталонії з Іспанії, Каталонія не стане автоматично членом ЄС, їй треба буде заново вступати. А оскільки рішення у Європі приймаються консенсусом, Іспанія заблокує таке рішення. І з точки зору економічних перспектив за межами Європейського Союзу майбутнє Каталонії достатньо проблематичне. Тут треба було думати від початку, враховуючи те, що населення Каталонії не так вже однозначно і підтримує незалежність, десь 50 на 50.

На жаль, подальший розвиток подій у Каталонії зараз не передбачений, але поки що існують шанси саме завдяки європейському співтовариству цей процес зупинити і піти на подальший діалог політично, щоб не відбувалося створення нової держави.