Блог | На роздоріжжі: світовий порядок змінився
Зустріч лідерів країн "Великої двадцятки" засвідчила, що світовий порядок змінився – і ще більше змін чекають на нас попереду.
Цьогорічна зустріч лідерів країн G20 у Гамбурзі – подія, яка буде мати безпосередній вплив на формування нових, раніше незнаних контурів нового світового порядку. З початком військової агресії Росії проти України та її вторгнення в Сирію, з приходом до влади у США непередбачуваного Дональда Трампа, зі зростанням випадків терористичних актів та кібератак саме на країни Заходу, зі збільшенням агресивних ядерних амбіцій Північної Кореї світ вже ніколи не буде таким, яким він був ще якихось 7-10 років тому, пише Сергій Постоловський для ТСН.
Складні відносини між Дональдом Трампом та європейськими лідерами, в першу чергу з Ангелою Меркель, є одним з ключових факторів, що ляже в основу нового світового порядку. Так, свій візит до Європи президент США розпочав з Польщі. Такий його вибір є невипадковим. З високою ймовірністю, Трамп розглядає Варшаву як нового регіонального лідера. Крім того, візит американського президента на саміт країн Міжмор'я (заснована рік тому "Ініціатива трьох морів" об'єднує 12 країн, розташованих між Балтійським, Чорним і Адріатичним морями, – України серед них немає), що як раз відбувався у Польщі, є чітким сигналом для старої Європи. Та й для Росії теж.
Читайте: Что такое Россия? Пустое место
Дональд Трамп демонструє свою готовність розвивати відносини з країнами нової Європи. В першу чергу, мова йде про військову співпрацю. Щоби там не казали критики Трампа, але він зацікавлений у посиленні НАТО по лінії від Адріатики та Середземного до Балтійського моря. З одного боку, така політика буде стримувати Росію, з іншої – дратувати її. І в даному контексті Україні важливо повноцінно стати членом Альянсу, аби отримати гарантії допомоги.
Крім того, не можна виключати розширення стратегічної співпраці між Вашингтоном та Варшавою в економічній та торгівельній сферах. Мета таких союзів доволі проста – показати Парижу і Берліну, що на карті Європи з'явилися країни, здатні конкурувати зі столицями старого світу щодо лідерства в ЄС. Звісно, така політика Трампа не сприятиме посиленню єдності Європейського Союзу, а навпаки, створюватиме можливості для виникнення нових конфліктів.
Іншою важливою подією саміту G20 можна назвати зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна. Це була їхня перша офіційна зустріч, на яку усі так чекали. Якщо аналізувати її в контексті ризиків та вигід для України, варто звернути увагу на повідомлення російської сторони, зокрема очільника МЗС РФ Сергія Лаврова, в яких йдеться про досягнення домовленості щодо створення "каналу зв'язку" між США та РФ, який допоможе "примусити Україну виконувати Мінські домовленості".
Звісно, в цих словах є певна доля маніпуляції, тож треба читати між рядків. І якщо говорити про те, що йдеться між рядків, то картина виглядає приблизно наступним чином.
Окремий канал зв'язку між США та Росією по Україні, але без України – це ризик виникнення домовленостей за рахунок національних інтересів нашої держави. Це особливий статус Донбасу та місцеві вибори на окупованих територіях. Це мир та спокій на Донбасі в обмін на замовчування та де-факто визнання Трампом права Росії на незаконну анексію Криму. Це і поступове послаблення санкцій проти Росії. І, врешті-решт, це ризик обміну України на Близький Схід.
Читайте: На G20 не договорились, Путин продолжит гадить
Проте, не варто впадати у песимізм. Адже це – цілі та задачі Росії. Чи піде на них Трамп? Можливо, він би і погодився на такі умови, але ось інші гілки американської влади ніколи йому цього не дозволять.
Не грають на руку Росії і численні кібератаки, в яких звинувачують саме Кремль. Американські високопосадовці ніколи не пробачать Путіну такого зухвалого втручання. І саме тут виникає можливість для України. Наприклад, ми можемо ініціювати саміт або ж створення союзу країн для протидії гібридним кібератакам.
Що ж стосується самої зустрічі G20, вона відбувається під супровід масштабних протестних акцій антиглобалістів. Взагалі Гамбург завжди вирізнявся сильними лівими та радикальними настроями. І протести не додаватимуть впевненості світовим лідерам щодо можливості їхати далі в майбутнє у старому потягу.
Саміт "Великої двадцятки" продемонстрував, що на сьогодні існує ймовірність посилення регіональних союзів та двосторонніх відносин між передовими країнами світу, аніж збереження рівноправної, глобальної системи. Світ став іншим. Усі ми перебуваємо на роздоріжжі. І в якому напрямку рухатимемося, залежить від бажання та політичної волі основних гравців зберегти мир та слідувати принципам міжнародного права. В іншому випадку ми можемо стати свідками, учасниками та заручниками "війни усіх проти всіх", про яку свого часу писав Томас Гоббс.
