Блог | Росія втрачає репутацію

Чорногорія стала 29-тою державою-членом НАТО. Це було перше розширення Альянсу за останні 8 років. Росія природньо дуже нервово реагує на будь-які розширення Північно-Атлантичного Альянсу, оскільки НАТО в усвідомленні політичної еліти і звичайного російського громадянина є таким собі уособленням американського "імперіалізму" та іншого "зла". Тому Росія сприймає вступ будь-якої країни до НАТО як наступ на її життєві інтереси, навіть якщо дана країна не становить безпосередньої загрози російським національним інтересам.

Однак чому Росія так занепокоєна? Свого часу російський великий бізнес був зацікавлений у чорногорській незалежності. І коли росіяни підтримали у 2006 році незалежність Чорногорії, то вони звісно не розраховували, що Чорногорія колись стане членом Альянсу. Натомість у Кремлі сподівалися, що нова балканська держава буде "братом-близнюком" Сербії – країною хоч і з проєвропейською політикою, однак зі значним російським впливом.

Чорногорія – занадто маленька держава, (її площа вдвічі менша за Київську область), щоб її приєднання до НАТО якимось чином створювало загрозу для Росії чи вплинуло на баланс сил в Європі. Крім того, Чорногорія не має суттєвого військово-стратегічного значення, оскільки все узбережжя Адріатичного моря, за виключенням 9 км боснійської ділянки, вже давно перебуває під юрисдикцією Альянсу.

Росія протягом останніх двох років намагалась запобігти тому, щоб Чорногорія приєдналась до Альянсу. Тут робились наступні спроби.

Читайте: Правосудие по-мещански, или Гоголевская чертовщина в Москве

Перша - наприкінці 2016 року була спроба державного перевороту з метою усунути від влади нинішній чорногорський уряд, який так активно зближувався з НАТО і підписав протокол про приєднання до Альянсу. Однак в силу успішних спецоперацій цей заколот був нейтралізований.

Ще одна спроба – вимога Росії винести вступ Чорногорії на загальнонаціональний референдум про приєднання Чорногорії до НАТО, мовляв приєднання до НАТО вимагає такого референдуму. В чорногорському суспільстві поділ між прихильниками і противниками членства майже 50/50 з незначною перевагою прибічників вступу в Альянс. Однак Чорногорія не проводила такого референдуму, адже вступ до НАТО не вимагає такого кроку.

І третя спроба - була використана інформаційна війна. Російські ЗМІ, які опанували багатьма балканськими мовами, активно проводити дискредитацію євроатлантичного курсу країни і переконували у важливості тісної співпраці з Росією.

За великим рахунком Росія нічого не втрачає від приєднання Чорногорії до НАТО, крім репутації. Нервова реакція Росії на розширення Альянсу є доволі очевидною в силу численним спробам демонізувати Альянс.