Блог | Конфлікт на Донбасі США могли би вирішити за місяць

Наскільки мені відомо, наша дипломатія працює майже на 100% над організацією зустрічі президентів Порошенка і Трампа. Зустріч, коли вона відбудеться, безумовно матиме значення, але все-таки відігравати більше символічну роль, ніж якусь практичну.

Бо на двосторонньому американсько-українському рівні ціла низка проблем не може бути розв’язана, зокрема і оця криза на сході, тут потрібні інші учасники. Тим більше, що США не є формально учасником цього Нормандського формату, який займається врегулюванням, адже в українсько-американських відносинах, мені здається, зараз іде період просування порядку денного, накопичення нових тем і нюансів цих тем, які потім будуть об’єднані і сформують порядок денних двосторонніх відносин.

Але ще раз говорю, що ці наші двосторонні відносини значною мірою залежать від речей контекстуальної природи, що для нас не дуже вигідно. Але американці, наскільки я розумію логіку їхньої поведінки, якраз до цього будуть схилятися чи вже схилились.

Читайте: Що "Купуй американське" означає для України

Що стосується американсько-російських відносин, тут в принципі та сама історія. Іде накопичення тем і питань, де можлива співпраця, бо шановний пан Тіллерсон сказав, що вони готові відновлювати взаємодію з Росією, але відомо, що ця взаємодія не буде фронтальною, не буде повною. Тобто у американців є ціла низка вимог, які вони вже висунули і я думаю ще висунуть, і вже сформулювали російській стороні. І вони ці вимоги будуть продавлювати на рівні своїх відносин з Росією. Але оскільки американці – світовий лідер, то у них є можливості нав’язати будь-якому партнеру, включаючи навіть Китай, своє бачення і добитися щоб він виконав те, що вони хочуть.

А в перспективі для нас я думаю, що зараз буде пожвавлення миротворчих зусиль у Нормандському форматі під опікою Сполучених Штатів і з урахуванням тих домовленостей, які, я думаю, найближчим часом, принаймні до початку липня, буде досягнуто між Трампом і Путіним.

(Які учасники допоможуть у вирішенні конфлікту на Донбасі? – Ред.)

Те, що лежить на поверхні – це Нормандський формат, це Німеччина і Франція. Американці вже сформулювали на рівні провідних осіб – і Держсекретаря, і Президента, що Нормандський формат вони вважають оптимальною на даний момент формою зусиль, сформованих на врегулювання (конфлікту на Донбасі – Ред.).

Отже Німеччина і Франція. Але я думаю, що коли, скажімо влітку, відновляться активні консультації у рамках Нормандського формату, в тому числі на найвищому рівні, тепер за участю нового президента, то постане питання про залучення в тій чи іншій формі представників "ДНР", "ЛНР". І поступово до кінця року, я думаю це реально очікувати, хтось із них в якійсь формі буде введений, нехай не в Нормандському форматі - на Мінському процесі. Мені здається, що зараз на американсько-російських консультаціях це одне з основних питань. Тут наша позиція щодо цього відома, але мені здається, що нас змусять внести корективи до неї.

Отже учасники – Нормандський формат, плюс, можливо ще як один сценарій – "ДНР", "ЛНР" як учасники, які знаходяться безпосередньо на території, де це відбувається.

Американці ж вирішують все, що відбувається у світі. Американці – це гегемон світової політики і системи міжнародних відносин, формально і неформально. Якщо вони чимось зацікавляться, то вони можуть не тільки розв’язати якийсь там вузол. А вони можуть зав’язати будь-які вузли, а потім розв’язати. Вони за останні 20 років не один раз демонстрували це.

Читайте: Отработанный материал "русской весны"

В принципі мова йде про те, чи Білий дім вважає цю історію чи цю тему (Донбас – Ред.) для себе перспективною і такою, яка потребує втручання і зусиль. Або вони заплющують очі, відвертаються і комусь з регіональних сил це доручається.

В принципі Америка могла би все влаштувати протягом місяця-двох і на Донбасі, і навколо Донбасу. Але ця модель влаштування була би американська, плюс американці в багатьох випадках формують власне бачення, нікого не питають, чи воно є правильним, чи воно є неправильним, чи у когось є сумніви. І тоді нав’язують.

Американці – це гегемони, вони не просто сильний, вони – найсильніший фактор, який присутній, але вони стримуються, вони поки що спостерігають і тільки готуються до рішучих дій.