УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Юрий Бутусов
Юрий Бутусов
Журналист и военный эксперт

Блог | В бою под Харьковом погиб один из лучших воинов Юрий Савчин

В бою под Харьковом погиб один из лучших воинов Юрий Савчин

"Жизнь по совести важнее контракта".

Он написал мне: "Девиз патриота должен звучать так: Ты готов умереть за свою страну? Да, я готов здесь и сейчас!" Это была фраза из его любимого фильма Майкла Бэя "Тайные солдаты Бенгази".

4 мая под Харьковом при выполнении боевого задания погиб один из лучших наших Воинов – подполковник Юрий Павлович Савчин.

Савчин был кадровым офицером и посвятил свою жизнь армии и защите народа Украины. Он служил в зенитно-ракетном полку на С-300 и был вынужден уволиться в 2011 году из-за своей принципиальности и нежелания участвовать в показухе и коррупции. Но в 2014 году он пошел добровольцем на фронт, в пехоту, он хотел воевать, и стал в звании майора командиром пехотного взвода, он воевал на опорном пункте "Фасад" в Счастье. Он не искал должности – он искал самое горячее место, где он мог взять на себя ответственность как офицер. Воевал достойно, получил орден Богдана Хмельницкого 3-й степени.

В бою под Харьковом погиб один из лучших воинов Юрий Савчин

Дальше текст на языке оригинала.

Коли він отримав звання підполковник, йому не знайшлось місця в армії, на жаль, після завершення мобілізації. Такі ініціативні, наполегливі, принципові люди, які незамінні у бою, дуже незручні у мирний час, їх виживають та не дають просуватись.

Савчин намагався потрапити до Сил спеціальних операцій у 2020-му році. Він вивчив англійську на вільному рівні, пробіг у 2020-м 10 км на Авантаж марафоні у Харкові за 46 хвилин, мав у свої 48 відмінну фізичну форму.

В бою под Харьковом погиб один из лучших воинов Юрий Савчин

Але йому відмовили через наявність родичів на окупованій території. Ніякі пояснення та бойовий шлях, все це не змінило думки командування, і підполковник пішов у запас. Для Савчина така недовіра була страшною образою. Він не фотографувався, та не був публічним, йому не треба була слава.

Не потрібний своїй армії, Савчин влаштувався до американскої приватної військової компанії, блискуче пройшов усі тести, оскільки там професінали гостро потрібні, і потрапив на службу в Афганістан. Він багато спілкувався з американцями - на цій фото поруч з ним боєць ССО ЗС США на базі Абрахам Лінкольн в Мазарі-Шаріф. Ось в такій формі з українським прапором Савчин ніс службу за кордоном.

Після контракту в Афганстані Савчин уклав новий - у Південній Америці, охороняв морські перевезення. Він мав професійну службу, набагато вищу зарплату ніж в армії, але постійно сумував, що не може служити в ЗСУ.

Він припинив контракт, коли країни НАТО заявили, що Росія почне вторгнення. Савчин повернувся до Харкова. До армії влаштуватись знову не вдалось. Він мав пропозицію укласти наступний контракт 11 лютого - але відмовився від роботи за кордоном і залишився у Харкові, він розумів, що попереду війна.

І коли все почалось, він був готовий краще за більшість, і його професіналізм та рішучість знов стали у нагоді.

25 лютого він знов став військовослужбовцем ЗСУ, у складі 92-ї бригади Савчин керував застосуванням переносних зенітно-ракетних комплексів "Стінгер", надійно прикривав наших бійців від вертольоних та авіаційних ударів. Він завжди йшов вперед і брав участь у всіх бойових діях під Харковом.

25 березня Савчин був поранений у передовій групі під час звільнення села Мала Рогань, але одразу після лікування знову став в стрій.

Указом президента нагороджений орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеню.

Він прохав допомогти своєму підрозділу та підрозділу "Кума" зі своєї бригади, з яким виконував багато завдань та якого дуже поважав.

Він шанував тільки справи та людей, які здатні битися за свої принципи, бо тільки такі люди надійні у бою, до якого він готувався. І часто повторював фразу зі свого улюбленого фільму - "Жити по совісті важливіше за контракт." Він не зробив високу кар'єру, якої був гідний, він прожив життя як Людина Честі.

4 травня, під час нової бойової операції під рідним Харковом Юрій Павлович Савчин загинув.

Його неможливо замінити. Є просто діра та спустошення на його місці у душі. Але назавжди важливо його не забути і допомогти його родині та його бойовим товаришам, які довершать справу до кінця та здобудуть перемогу, якої він так прагнув, та якій присвятив своє життя.

4402 7111 1216 9931

Світлана Компанієць

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...