"Російські окупанти вдруге взяли нас у заручники": що відбувається у захопленому Херсоні

Жителі Херсона не можуть виїхати на підконтрольну Україні територію. Ще одна спроба не вдалася: на виїзді з міста людей розвернули на російському блокпосту. Українці, які насилу вирвалися в 2014 році з тимчасово окупованої частини Донбасу, знову стали заручниками.

OBOZREVATEL вдалося поговорити з двома сім'ями, для яких Херсон став другою домівкою, а тепер – перетворився на чужий. Докладніше про те, що відбувається і як виживають місцеві жителі, читайте в нашому матеріалі.

Знову в окупації

Повномасштабне вторгнення російської армії в Україну в 2022 році стало для Олени та Євгена шоком. Вони вже пережили страшні події 2014 року в окупованій Горлівці (Донецька область).

"Тоді ми побачили такі звірства, які неможливо забути! Добре, хоч діти були зовсім маленькими (між ними рік різниці) і нічого не розуміли. Рішення їхати було важко ухвалити, але життя доньки та сина найважливіше і ми вирвалися. Коли я побачила український прапор на блокпосту – розплакалася, мене довго заспокоювали наші військові", – розповіла молода жінка.

Сім'я виїхала до Херсона – до родичів. Згодом вдалося продати однокімнатну квартиру на підконтрольній Україні території – вона дісталася чоловікові у спадок. "Вигребли всі свої заощадження, додали до виручених за однушку гроші і купили двокімнатну квартиру в Херсоні.

Ми полюбили місто: воно спокійне, тут привітні люди, хороший клімат і море зовсім поруч. Для доньки-алергіка це виявилося просто порятунком", – поділилася Олена.

Тарас забезпечував сім'ю, його дружина присвятила себе дітям. "Тільки-но збиралася вийти на роботу, як прогриміла страшна новина про повномасштабне вторгнення.

Херсон спочатку опинився в оточенні російської армії, а потім у місті з'явилися й окупанти. Є приказка, що снаряд двічі в одне місце не потрапляє, але ми знову опинилися в моторошній ситуації. Російські окупанти вдруге взяли нас у заручники", – плаче жінка.

З кожним днем ситуація ставала напруженішою, але виїхати з окупованого міста у сім'ї вже не вийшло. У першу хвилю, наприкінці лютого, Тарас та Олена не встигли, потім стало зовсім небезпечно: "Під обстрілами вивозити дітей дуже страшно. Плюс до всього російські військові розстрілювали цивільні автомобілі".

Не може зараз вирватися з Херсона і сім'я Ольги та Сергія, які раніше також втратили свій будинок в окупованому Донецьку.

Ольга каже, що "визволителі" просто знущаються з мирних жителів: "Вони можуть начебто і пропустити, а потім на п'ятому блокпосту – раз, і розвернути. Кажуть: "Звіздуйте назад, або стійте в полі". А що значить стояти в полі – ви розумієте".

Сім'я з дітьми, молодшому з яких всього два роки, зробила чергову спробу, проте цього разу "визволителі" їх попередили, щоби ще мінімум тиждень навіть не намагалися – тільки після 11 травня.

Із чим це пов'язано, Ольга не знає, але боїться за дітей. "Молодший синочок під час обстрілів ховається під одяг, під мене – зіщулюється. Сьогодні вночі було дуже голосно", – розповідає вона.

Ольга поділилася, що якось вони спустилися в підвал багатоповерхівки: "Але ми вже маємо досвід – зрозуміли, що в разі обстрілу це буде братська могила, а справжній притулок тільки під однією адмінбудівлею, але туди не встигнеш добігти. Тому ми стали ховатися просто за двома стінами".

За її словами, те, що відбувається зараз у Херсоні, жорсткіше, ніж було в Донецьку.

Космічні ціни та віджаті машини

Ольга поділилася, що особисто їй було дуже страшно опинитися у вакуумі.

"Уявіть, ні телевізора, ні інтернету, ні мобільного зв'язку. Їх відключили ввечері в суботу, 30 квітня, а включили лише у вівторок уночі. Запрацювало, але дуже нестабільно, зв'язок по місту стрибає. Можеш розмовляти, потім хлоп – і все. Українське телебачення зникло повністю, зараз доступні тільки російські канали. Банківська система не працює – люди в повному шоці", – поділилася жінка.

Продукти у місті є, але ціни на них космічні. Курячі стегенця коштують 150 гривень. У ході лише гривні, навіть російські військові ними розплачуються. Ось тільки питання – де їх беруть.

"Купити продукти і все, що потрібно – справжній квест. Основне місце "здобичі" – не магазини, а ринок. З'явилося багато російських товарів, які завезли з Криму, причому вони дешевші", – каже Ольга.

Гуманітарні коридори не працюють. Незважаючи на нібито досягнуті домовленості, окупанти їх цинічно порушують: "Наші колони підійшли, але окупанти не пропустили. Після цього загнали свою гуманітарку і почали роздавати. Безробітні, мами з дітьми беруть – а що їм робити? Треба вижити".

За словами молодої матері, в Херсоні зникли підгузки та дитячі суміші. Дуже важко і з ліками. "Я зайшла в аптеку за перекисом водню – так навіть його не було, але вдалося знайти на ринку. Там торгують із машин чим завгодно – були б гроші", – поділилася вона.

А з фінансами в жителів Херсона, які опинилися в окупації, погано. Дуже багато хто залишився без роботи та засобів для існування. Але навіть якщо є гроші на банківській картці, то розплатитись нею ніде не можна. Правда, з'явилися міняли, які переводять у готівку за 10%. Діватися нема куди, люди на це йдуть. І для тих, хто не має жодних заощаджень, єдиний варіант вижити – допомога родичів або друзів, переказ на картку.

Загроза будь-якому українцю

Поряд із залізничним вокзалом до вчорашнього дня ще було піднято український прапор, але окупанти вже і його зняли. Ольга каже, що коли побачила це – дуже засмутилася.

"По місту повно російської техніки, повно військових. Атмосфера дуже гнітюча. Ми намагаємося триматися, пережити це якось. Сподіваємося, звичайно, виїхати, але полями, мінами – не варіант", – розповіла Ольга.

За її словами, незважаючи на те, що дорога від Херсона до Одеси приблизно 220 кілометрів, прямої зараз немає. "Люди їдуть до Кривого Рогу 240 км, а потім уже до Одеси. Ось такий гак. Шляху ні до Миколаїва, ні до Одеси немає – все заміновано, закрито і зарито. На Кривий Ріг жахлива дорога, але хоч так. Головне – виїхати" .

В окупованому місті постійно "відловлюють" чоловіків. Небезпека загрожує не лише журналістам, активістам, які раніше воювали в АТО – усім. "Кидають "на підвал" з будь-якого приводу. Знайома жінка на всіх блокпостаах шукала чоловіка, його два тижні протримали за ґратами просто так", – пояснила Ольга.

За її словами, своєю власною машиною їхня родина в Херсоні зараз не користується, заховали в таємному місці: "Тому що містом їздить багато віджатих Toyota Land Cruiser Prado, "кубиків" (Mercedes-Benz G-клас. – Ред.) та інших авто, розмальованих буквою "Z". Пересуваємось тільки на маршруткою. Але і їх постійно зупиняють – перевіряють документи у всіх підряд: і в бабусь, і в дідусів".

Попри те, що відбувається, люди не впадають у відчай, вірять, що українська армія звільнить Херсон від російських окупантів. Питання – коли. І якою ціною.

Про те, як живе зараз незламний Харків, можна прочитати тут.