Портников: коли армія Путіна буде розгромлена, він продовжить "звільняти" Україну. Інтерв’ю
Наразі немає жодної перспективи угод із країною-агресором Росією, зокрема, й мирних. Навіть якщо українська армія повністю розгромить армію глави Кремля Володимира Путіна, той продовжуватиме завдавати ракетних ударів по нашій країни, можливо навіть більш завзято.
Путінська Росія не припинить спроб "звільнити окуповані американцями свої території" – Україну та інші пострадянські держави. Суттєво зменшити можливості агресора може лише реальне нафтове та газове ембарго.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив журналіст, публіцист Віталій Портников.
– Раніше ви неодноразово говорили, що Російська Федерація становитиме загрозу для України щонайменше протягом кількох десятиліть. За цих умов чи можливий мирний договір між Україною та Росією?
– Я взагалі зараз не бачу ніякої реальної перспективи для будь-яких угод між Україною та Російською Федерацією. На будь-яких умовах.
– Навіть за умови, якщо українська армія абсолютно розгромить російську армію?
– Якщо українська армія абсолютно розгромить російську армію, це буде означати, що Російська Федерація буде продовжувати ракетні обстріли українських міст із території РФ.
– Що в такому разі має відбутися, щоб мирні договори з агресором стали можливими?
– Крах російського політичного режиму.
– Чи немає прямого зв’язку між поразкою Путіна на полі бою і його політичною поразкою всередині країни, а відтак, і крахом режиму в Росії?
– Ми цього не знаємо. Оскільки зараз 83% росіян підтримують путінський режим, поразку у війні з Україною вони можуть вважати не поразкою особисто Путіна, а поразкою Росії і російського народу у війні з колективним Заходом.
Якщо спростити розуміння цієї ситуації психологічно, то, на думку росіян, американці окупують історичні території Росії, тому вони накопичуватимуть сили, щоб піти у новий наступ і "звільнити" ці території.
Якщо росіяни будуть носіями цього мислення, то путінському режиму особливо нічого не загрожує. Принаймні, допоки Путін живий і керує Росією.
– Так, це дуже хороше уточнення, живий. Чи вважаєте ви, що сьогодні є сили, які мають можливість прибрати його фізично?
– Я не бачу таких сил у російській політичній підприємницькій еліті, але ми з вами не дуже добре розуміємо, що там відбувається, які там є реальні процеси. Росія – вкрай закрита структура.
В останні місяці життя Адольфа Гітлера чи в останні навіть роки життя Йосипа Сталіна було чимало людей, які у вищому керівництві країни були налаштовані проти вождів. Ба більше, які вважали, що ці вожді самим фактом свого існування загрожують їхній власній безпеці. Але ці люди не наважилися на відкритий бунт проти Гітлера. Він почався лише тоді, коли війська союзників були на околицях Берліна. Тільки тоді сміливість з’явилася у Геринга й Гімлера.
До смерті Сталіна ніяких реальних політичних процесів у Радянському Союзі не відбувалося.
Скажімо так: якщо щось станеться з Путіним, ми зможемо спостерігати нові політичні процеси в Російській Федерації. Коли це буде – через рік, через п’ять років, через десять років? Ми цього не знаємо.
Однак допоки Путін керуватиме російською державою, ця держава буде залишатися агресивною, вона буде погрожувати Україні та іншим колишнім радянським республікам і просто буде вважати, що вона є країною з частково окупованими територіями. Звичайно, вона буде робити все можливе, щоб повернути ці території до складу держави шляхом знищення там інфраструктури.
Якщо у Росії буде можливість продовжувати ракетні обстріли України навіть після того, як російська армія залишить всю українську територію, звичайно, це буде продовжуватись навіть із посиленням інтенсивності. Але єдине – у Росії на це може не вистачити ресурсів.
– Власне, про це й хотіла запитати. Наразі маємо безпрецедентні санкції проти Росії та безпрецедентну військову допомогу Україні. Яким чином це може позначитися на спроможності РФ знов нападати на нас, коли її армія буде розбита?
– Якщо не буде реального ембарго на нафту і газ, у Росії будуть безкінечні можливості продовжувати свої агресивні дії, причому, не тільки проти України. Ми також маємо це усвідомлювати.
Скажімо, на українському напрямку може бути затишшя на 3-6 місяців, але щось почнеться у Центральній Азії, якась конфронтація з Казахстаном, чи якісь події на Близькому Сході.
Якщо не буде енергетичного ембарго і в Росії не буде можливості швидко переключити свою нафту на продаж на азійські ринки, тоді, звичайно, на певний час ситуація стане більш прогнозованою.