Ідентифіковано російського військового зі статті NYT про розстріл вісьмох жителів Бучі
Встановлено особу одного з російських окупантів, причетних до вбивства вісьмох мешканців Бучі, про яке писало видання The New York Times. 37-річний Чингіз Атантаєв з Магадана був ідентифікований журналістами "Важливих історій" та розслідувальною групою Bellingcat Христо Грозєва.
Журналісти працювали незалежно один від одного, встановили особу рашиста за допомогою сервісів розпізнавання осіб та зібрали інформацію про нього. Результати розслідування опубліковані у Telegram-каналі "Важливі історії".
Проаналізувавши відеозаписи з місця скоєння рашистами злочину та використавши сервіси для розпізнавання осіб, і "Важливі історії", і Bellingcat дійшли до одного й того ж висновку: одним із військових, які розстріляли групу українців у Бучі 4 березня, є 37-річний уродженець Магадана Чингіз Атантаєв.
"Атантаєв вже багато років живе в Пскові. Саме там дислоковані 104-й та 234-й десантно-штурмові полиці (в/ч 32515 та в/ч 74268 відповідно), які, як говорилося в розслідуванні The New York Times, займалися "зачисткою" "Бучі. У 2017 році Атантаєв, домагаючись поліпшення житлових умов, подавав до псковського суду позов до Міноборони. Він вимагав визнати неповнолітню доньку його дружини членом сім'ї Атантаєва", – розповіли журналісти.
Розслідувачі з "Важливих історій" спробували зв'язатися із дружиною рашиста Тетяною Чеснак. Та відмовилася відповідати на запитання про чоловіка, але назвала статтю у The New York Times "однозначно фейком".
"Самі подивіться, солдати там гладко поголені. Ви як думаєте, вони там у такому вигляді ходили чи що? Тому де вони взяли ці фотографії, взагалі незрозуміло", – цитують відповідь рашистки журналісти.
Нагадаємо, напередодні, 20 травня, у The New York Times було опубліковано розслідування щодо страти 8 мешканців Бучі. Їх російські окупанти розстріляли 4 березня у дворі офісної будівлі на вулиці Яблонській. На той час місто контролювали російські військові.
Журналісти опублікували відео із камер спостереження, встановлених біля місця злочину. І дійшли висновку, що до розстрілу причетні російські військові із підрозділів ВДВ. Зокрема, 104 та 234 полки ВДВ: їхнє майно було знайдено на місці розправи над беззбройними людьми. У частини вбитих були зв'язані руки.
Жоден із убитих українців не брав участі у бойових діях, хоча частина з них були добровольцями. Разом із ними рашисти стратили і власника будівлі, де вони ховалися.
У світі цю страту вже кваліфікували як безсумнівний воєнний злочин. Адже вбивати беззбройних бранців заборонено Женевською конвенцією та положеннями ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста.
А воєнні злочини, до відома Атантаєва та інших рашистів, що приїхали в Україну, не мають строків давності.