"Думали, чи прокинемося вранці": евакуйована з "Азовсталі" розповіла про життя під бомбуваннями

Маріупольці, які більше двох місяців ховалися від російських бомбардувань під комбінатом "Азовсталь", щоночі молилися Богу, просячи прокинутися наступного дня. А вийшовши з темних сирих підвалів, вони були приголомшені кількістю вирв навколо.

Про життя у пастці під металургійним заводом розповіла Еліна Цибульченко. Її слова під час зустрічі евакуйованих у Запоріжжі передали журналісти Sky News.

"Ви не уявляєте, як страшно, коли сидиш в укритті, в мокрому та сирому підвалі, який підстрибує, трясеться..." – зізналася мешканка Маріуполя.

Вона зазначила, що люди у підземеллях комбінату щоночі лягали спати й думали про те, чи виживуть або ж, можливо, взагалі не прокинуться.

"Ми благали Бога, щоб ракети пролітали над нашим укриттям, тому що, якщо вони попадуть у нього, то всім нам кінець", – додала Еліна.

Українка зазначила, що коли вона через такий довгий час нарешті змогла вийти на вулицю, то одними з перших побачила вирви діаметром 15 метрів, залишені російськими бомбардуваннями.

Нагадаємо, що 3 травня із "Азовсталі" вивезли 150 українців у Запоріжжя. Водночас російські окупанти зірвали евакуацію з Токмака та Василівки.

Уже 4 травня евакуація мирних жителів із заблокованого військами РФ міста-героя на Донеччині продовжилася – так само за підтримки ООН і Червоного Хреста.

Як повідомляв OBOZREVATEL, молода мама Ганна розповіла, як жила із немовлям у підвалах "Азовсталі". Жінка зізналася, що воду кип'ятила на свічках, а дитячі суміші її нині шестимісячному Святославу діставали українські військові.