УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Альтернатива постачанню важкого озброєння Україні – поразка усього демократичного світу

Альтернатива постачанню важкого озброєння Україні – поразка усього демократичного світу

Володимир Путін шантажує світ ще й дефіцитом продуктів, який створила Росія військовим нападом на Україну, окупацією і блокуванням українських територіальних вод і її морських портів. Кремль примітивно поставив ультиматум, що відкриє коридор для українських кораблів із зерном для краін Азії і Африки, тільки якщо будуть зняті санкціі з Росії, введені як реакція на розпочату РФ війну в Україні.

Своєю пропозицією Москва бажає комфортно продовжити війну проти України, маючи величезну перевагу в озброєннях та ресурсах, при цьому знищивши на 670 мільярдів дол. українську інфраструктуру при загальних економічних втратах України в трильйон доларів.

Без сумніву, втрати українського цивільного населення, інфраструктури, руйнувань економічних об’єктів були б на багато меншими, якби західні країни своєчасно відгукнулися на запити Києва щодо можливості отримання сучасних систем ППО та протикорабельних засобів, а також військових літаків та вертольотів. Зараз на фронтах Донбасу російська армія має неймовірну перевагу у важкому озброєнні, інколи вона сягає у двадцять разів, а НАТО досі зволікає щодо запиту Києва на отримання сучасного важкого озброєння. Схоже, що там перестраховуються, щоб випадково Росія не звинуватила Альянс у підтримці демократичної країни, що хоче спасти своїх людей та державний суверенітет.

Чиновники НАТО тільки сиплять компліменти українським військовим, при цьому досі залишаючи їх з мінімальною кількістю зброї. Україна могла б пробити коридори у своєму територіальному морі, якби завчасно отримала протикорабельні ракетні системи, які б просто вимусили відступити російський флот далеко від українського берега. Таким чином, український торговельний флот та кораблі інших країн могли б безпечно рухатися від Одеси вздовж берега Румунії та Болгарії до Стамбулу і далі у Средиземне море.

Без отримання Україною військових літаків не тільки радянського виробництва та в обмеженій кількості, але й сучасних винищувачів та бомбардувальників, важко розраховувати на вигнання російської армії з української території. У Давосі Словаччина та Латвія заявили на рівні прем’єр-міністрів, що якщо Україна впаде, то їх країни стануть наступною метою нападу російських військ.

Вождь чеченських бойовиків Кадиров заявив, що наступною країною після "денацифікаціі" України стане Польща. У важкому стані зараз опинилася Естонія. Але Таллінн не чекає, коли твердолобе НАТО нарешті зрозуміє, що критичне становище в Україні легко може перейти на країни-члени Альянсу. Тому Естонія виділила третину свого військового бюджету українській армії, а НАТО як військово-політичний блок - нічого.

В найнебезпечнішій ситуаціі з країн НАТО зараз опинилися країни Балтії - Латвія, Естонія, Литва та Польща зі Словаччиною. Тому вони допомагають Україні як тільки можуть, зрозумівши, що НАТО тільки роздумує, щоб не дай Боже його РФ не звинуватила у підтримці країни-засновника ООН, члена ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних організацій, що можуть тільки вербально протестувати щодо російської агресії. Москва їх слухає, але просто не бажає чути.

Треба розуміти, що Кремль відважився на відкриту війну з Україною, а на справді з вільним світом, тільки тому, що не боявся отримати жодних ускладнень чи гострої європейської реакціі військового характеру.

Донедавна НАТО себе показувало виключно як річ, що знаходиться сама у собі, і це було сумно. Але перед обличчям російської агресії Альянс нарешті здійснив внутрішню консолідацію і, звісно, це заслуговує на похвалу. На відміну від НАТО Європейський Союз діє дуже активно і ефективно. Брюссель постійно розбудовує політику посилення санкцій щодо російського агресора, фінансово допомагає Україні як жертві війни. Але, все-таки, зараз маю відчуття, що Захід десь свідомо залишає Україну без багатьох видів сучасного важкого озброєння перед озброєним до зубів російським військом.

Київ довів вміння вести війну сучасними методами, українські військові показали свою бойову готовність, хоробрість та жертовність. Залишається однак відкритим питання, чого хоче Захід у такій ситуаціі? Щоб Україна програла війну та заплатила за мир російському окупанту своїми територіями, про що багато говорять і пропонують друзі Кремля в Європі та Америці, чи Брюссель та Вашингтон дадуть можливість Києву за допомогою сучасних озброєнь вигнати агресора з тимчасово окупованих українських територій.

Альтернатива тільки одна: або Росія цинічно ще вб’є десятки тисяч або, можливо, навіть сотні тисяч мирних українців, знищить усю уцілілу українську економіку, або ми усі разом покажемо силу демократичної спільноти та її солідарність у спротиві небезпеці, що прийшла у вигляді встановлення панування рашизму та "руSSкого міра". Якщо не бажаєте, щоб Москва перемогла у цій кривавій війні цивілізаційного характеру, тоді надайте Україні сучасні бойові літаки та ракетні системи залпового вогню і тоді російський агресор буде зупинений і вигнаний з порогу європейського дому.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...