Повноваження президента України
Це - Адміністрація президента, або - за назвою вулиці - Банкова. Саме тут офіційно працює глава держави.
Обирають Президента загальними виборами на 5 років. Він - недоторкана на час виконання повноважень, перша, але не всесильна фігура на політичній шахівниці.
Часом його називають Гарантом - бо головний обов’язок - забезпечення суверенітету і територіальної цілісності держави, прав і свобод громадян згідно конституції.
А віднедавна - президент ще й має тримати стратегічний курс України до членства в Європейському Союзі та НАТО.
Отже, сфери діяльності Глави держави:
- Зовнішня політика
- Національна безпека
- Кадрові призначення
Детальніше. У військовій сфері Президент є Верховним головнокомандувачем і очільником Ради безпеки та оборони. Він подає на затвердження депутатам міністра оборони, призначає вище командування Збройних сил. У випадку загроз - може оголошувати мобілізацію, воєнний чи надзвичайний стан, оголосити війну. Ці рішення має також згодом схвалити парламент.
Відносини з іншими країнами - теж на президентові.
Глава держави представляє Україну в світі, формує зовнішню політику, пропонує міністра закордонних справ і призначає послів, веде переговори та укладає міжнародні договори.
Президент також подає кандидатуру прем’єр-міністра - за погодженням з депутатською більшістю. Та висуває очільника Служби безпеки України. Призначає Генпрокурора, половину Ради Нацбанку та Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.
Президент нагороджує державними нагородами, вищими військовими званнями та дипломатичними рангами. Приймає вірчі грамоти в послів інших держав, може надати громадянство України та позбавити його і - помилувати засуджених.
Може оголосити чи підтримати народну ініціативу щодо загальнонаціонального референдуму. Але от халепа - закону про цей самий референдум досі немає. Тож і право це поки - обмежене.
Президент не може впливати на курс гривні, карати когось за злочини чи змінювати комунальні тарифи. Це - повноваження інших органів влади. Незалежних регуляторів, судів та уряду.
Так, президент підписує укази щодо призначення суддів - але подає їх Вища рада правосуддя.
Так, президент може зупинити дію урядових актів - якщо вбачає в них порушення Основного закону. Але має захистити своє рішення через Конституційний суд.
Особливі відносини у Президента і з Верховною Радою. Глава держави підписує закони, ухвалені депутатами - або ж може ветувати їх. І долати вето парламент має вже не простою, а конституційною більшістю у 300 голосів.
Президент може розпустити Верховну раду - якщо депутати протягом місяця не можуть розпочати роботу. Але парламент, обраний на позачергових виборах - не може чіпати рік. І в останні півроку своєї каденції - теж зась.
Верховна рада теж може усунути президента. Це називається імпічмент, але голосування за процедурний закон - депутати завалили.
За роки незалежності були спроби посилити вагу парламенту. Наприкінці своєї другої - і останньої каденції - перехід до парламентсько-президентської форми правління просував Леонід Кучма. Цю ж ідею згодом обговорювали партія Регіонів та блок Юлії Тимошенко. До обрання президента з церемоніальними повноваженнями у Верховній раді не дійшло. Але президентство Ющенка - суттєво послабило. Знову зосередив владу, ставши президентом - Янукович. Як скористався і чим закінчилося - знаємо.
Нині, обираючи Президента - обираємо главу держави Україна, парламентсько-президентської республіки. Не більше, але й не менше.