"Тут п'ють мате і курять марихуану": розповідь українки з-за кордону

В 2009 році в віці 16-ти років Софія Пилипчук поїхала у польске місто Жешів на навчання, де здобула спеціальність реабілітолога. Потім отримала диплом магістра у Кракові і змогу працювати спеціалістом громадського здоров'я. Якби не доленосна зустріч, то українка б залишилася жити у комфортній для неї Польщі. Але вже п'ять місяців вона живе у столиці Уругваю і ділиться з "Обозревателем" свіжими враженнями.

Історія переїзду

Все почалося зі щоденних обідів мого майбутнього чоловіка у ресторані, де я працювала. Під час мого навчання у Польщі я почала працювати у закладі, куди Карлос приходив щодня поїсти. І так одна розмова за іншою, одне побачення за другим ми почали зустрічатись.

Через деякий час він запропонував переїхати до нього і вже за місяць зробив пропозицію руки та серця. Ми почали жити разом у Варшаві, але у жовтні 2017 року він мав повертатися на Батьківщину - до Уругваю. Ми скористалися послугою "Шлюб за 24 години" та стали подружжям в аеропорту Львова. З 11 жовтня ми живемо в столиці Уругваю - Монтевідео.

Читайте: Сповідь емігрантки: як живеться українці в найбільш "райдужній" країні Африки

Перші враження

Уругвайська столиця Монтевідео це промисловий, політичний і культурний центр Уругваю. На сьогодні місто має найвищий рівень життя в Латинській Америці. В столиці живе 1,5 мільйони людей. До речі, в країні проживає три мільйони осіб і в п'ять разів більше корів.

Одною з складових Монтевідео, як комфортного міста, є безумовно його узбережжя і пляжі. Також, тут маса церков, театрів і музеїв. Це місто дивує змішаністю архітектурних стилів, шикарним парками, садами, а головне - атмосферою затишку і доброзичливості. Не даремно тут переховувалися гітлерівські вояки! Сюди емігрували, перш за все, іспанці, португальці і, ніхто б не подумав, ще українці, росіяни, поляки. Багато з жителів мають слов'янські прізвища, хоча й не говорять мовою пращурів.

В цій маловідомій країні, живуть веселі та привітні уругвайці. Щиро скажу, що я почуваю себе набагато легше, вільніше ніж з українцями. Уругвайці спілкуються спокійно, з почуттям щирості і теплоти, а не показаного етикету та обнімаються на прощання. Незважаючи на те, знайомі годину чи рік - завжди допоможуть.

Житло

Оренда житла тут не дешева. Більшість квартир без опалення. Лише нові будинки починають будувати з системами опалення. Тому зимою в квартирі дуже холодно. Кращий район для оренди квартири рахується "Посітос". Тут і ціни вищі. Двокімнатна квартира з охороною в центрі міста коштуватиме $1150.

Кухня

Це країна, де яскрава мозаїка кулінарних страв переплітається. Італія, Аргентина, Бразилія, Німеччина, Іспанія. Вони полюбляють телятину і запивають великою кількістю нездорових солодких напоїв. Вечеря готується після 21 години і запивається вином. Головна страва "Асадо ен ла паріжяда" - м'ясо на металевій решітці, під якою розкладають жар. Асадо - це свого роду ритуал! Жодна неділя не обійдеться без нього.

Читайте: Сповідь емігранта: як живеться українці в Швеції

Піца тут продається на метри. Найпопулярніша - моцарелла. Тісто подібне на наш хліб, не до кінця пропечене. І вона не вважається фастфудом. Ціна на піцу 14$.

Ще уругвайці обожнюють паскуаліну - закритий пиріг з овочевою начинкою, в основному шпинат з мангольдом (Mangold- різновид буряка). Також всередину кладуть цілі яйця, цибулю та сир. Ціна на нього близько 10$. Це родинна страва.

Їжа тут - це релігія! А найголовніше, що вона вся натуральна!

Транспорт

Перше, з чим ти стикаєшся - це публічний транспорт. Ціна проїзду - трохи більше 1$. В Монтевідео курсують лише автобуси, як місцеві жителі називають "Омнібус". Вони з виду трохи кращі від українських. Проте всередині чисто, не має неприємних запахів. А ще, там два працівники: водій та контролер (це напевно, тому, щоб інакше ніхто б не платив).

Щодо доїзду в будь-яку точку міста теж немає проблем, автобуси ходять часто. Якщо тільки водії не починають бастувати через недостатню платню. В такому разі вони просто зупиняють автобуси, виходять і йдуть влаштовувати маніфестації. Або ж просто не беруть людей, сигналячи вздовж вулиці так, що ти не чуєш сам себе.

Освіта

Головний і незаперечний плюс - безкоштовність. Причому на всіх рівнях - від дошкільної та початкової освіти до здобуття вищої освіти в коледжах і університетах країни. І більш того, цей альтруїзм з боку системи освіти діє не тільки для громадян Уругваю, але і для тих, хто тільки недавно приїхав в країну. Навіть без отримання офіційного дозволу на проживання можна подати документи в будь-який навчальний заклад і починати вчитися.

Медицина

Доступ до державного медичного страхування мають всі жителі Уругваю, саме тому місцева медицина вважається безкоштовною. Іноземні громадяни, які постійно проживають на території Уругваю, також можуть отримати можливість безкоштовного обслуговування. Для цього їм необхідно отримати карту медичного страхування, що можливо за умови пред'явлення в відповідних службах уругвайського посвідчення особи, квитанції про оплату за світло (телефон, воду), представленої на ім'я реєстрованого і квитанцію про зарплату за останній місяць (як на ім'я реєстрованого, так і будь-якого його члена сім'ї).

Читайте: Сповідь емігрантки: як живеться українці в найвеселішому місті Естонії

Безпека

Життя тут спокійніше ніж в Перу чи Венесуелі. Уругвай можна назвати самою безпечною країною Латинської Америки. Але краще не розмахувати гаманцем, телефоном чи планшетом. Гроші також краще тримати надійно схованими або й не носити взагалі.

Найбезпечніший варіант - це картка. Щодо нічних прогулянок у навушниках - не раджу. Та й взагалі на вулицю вночі одному краще не виходити. В Уругваї, як і у всіх інших латиноамериканських країнах, є небезпечні райони, їх називають "cantegriles".

Кредит

Можна будь-що купити у кредит. Навіть жувальну гумку. Теоретично немає мінімальної кредитованої суми. Вам завжди пропонують вибрати час сплати кредиту. Зазвичай пільговий період складаж від 3 до 12 місяців без відсотків. І тут немає чому дивуватися - всі живуть у кредит. У країні все дуже дорого. Навіть квиток на літак можна купити у кредит. У магазинах можна розраховуватися в доларах чи песо.

В країні намагаються, щоб люди почали користуватися картками. Для цього роблять знижки 10-20% при розрахуванні карткою. Такі знижки діють у магазинах, ресторанах, на різні види послуг. Все для того, щоб контролювати дохід та витрати людей.

Курорти та місця

Пунта-дель-Есте - кращий курорт латинської Америки. Сюди раджу приїхати у січні! Те, що тут відбувається не залишить байдужим любителів нічного життя. До того ж це люблене місце для відпочинку відомих людей.

Це й не дивно - тут чудова природа, 70 кілометрів білосніжних пляжів, великий вибір активних занять і нічне життя, котрому можуть позаздрити мегаполіси. Популярний серфінг, віндсерфінг, катання на яхтах, поло, гольф.

Кращими пляжами рахуються Манса і Брава. Перший відрізняється білим піском, спокійним морем і мілкою глибиною, другий обожнюють серфери і я! В пік сезону пляжі забиті, що ніде ступити та варто від'їхати на пару кілометрів і опинитеся в повній самотності.

Пунта-дель-Есте - це свого роду лазурний берег південної Америки. Тут місце, де витрачають гроші забезпечені латиноамериканці. Нічні клуби працюють і вдень, і вночі. Оренда житло в пік сезону (31 грудня - 15 січня) за добу 150$ мінімум за особу. Пляжі кишать моделями і зірками ток-шоу. Решту місяців місто міцно спить і чекає відкриття наступного сезону.

"Каса-Пуебло" гарна будівля, побудована уругвайським художником Карлосом Віларо. Спочатку це був літній будинок і майстерня художника. Тепер тут музей, картинна галерея, кав'ярня та готель. Це була постійна резиденція творця, де він працював і провів останні дні. В будинку 13 поверхів з терасами, де можна насолоджуватися заходом сонця з видом на води Атлантичного океану.

Будівля збудована з білого цементу та штукатурки, у вигляді лабіринту, без жодної прямої лінії всередині. Кожна кімната має своє ім'я.

Щовечора з 1994 року на терасах музею проводиться церемонія Сонця. За хвилину до заходу сонця, голос у запису присвячує вірші Сонцю, щоб попрощатися з ним.

Читайте: Сповідь емігрантки: як живеться українці в самому серці Європи

Мате

Мате - невід'ємна частина культури Уругваю і сусідніх країн Латинської Америки.

Це тонізуючий напій з великою дозою кофеїну. Це ніби чай, але не зовсім. Його запарюють з молодих листків дерева падуба. П'ють усі і всюди! На вулиці, вдома, в машині, на роботі у міністерстві, чи на парах в університеті.

Немає значення чи у тебе купа сумок, дитина, візочок - все рівно в другій руці в тебе термос та спеціально вирощений гарбуз калабаса. Мате не викликає звикання і чудово бадьорить, що робить його ідеальним замінником кави! В листках падуба знаходиться велика кількість органічних кислот, мікроелементів, магній, калій натрій, залізо, купа вітамінів і ще багато корисного для організму.

Чай допомагає боротися зі стресами, покращує настрій, зменшує тягу до куріння і алкогольних напоїв. Стимулює, як фізичну, так, і психологічну активність. Виводить з організму надлишок води та токсини.

На замітку для дівчат! Напій знижує апетит, є стимулятором спалення калорій і розщеплення жирів. В 1 літрі чаю лише 30 Ккал. Чай чудово гасить апетит, але при цьому ви не лишаєтеся корисних речовин.

Цікаві факти

Квартиру тяжко здати в оренду, якщо немає в будинку мангалу.

В магазині продавець запаковує покупки в 10 пакетів мінімум.

Купуєш жуйки і одразу питання :"пакет треба?"

Бензин коштує $2 за літр.

Дорожній рух односторонній, знаків немає, окрім заборонених.

Легалізовані одностатеві шлюби

Марихуана легальна

Обожнюють їсти нирки, підшлункову, кишки

90% мешканців емігранти або нащадки емігрантів з Європи

В автобусі часто можна зустріти музикантів і тут заведено давати їм копійку

На всіх вулицях є паркувальники. Вони допомогають паркуватися, "оберігають" авто. За це їм теж заведено давати копієчку.

Новинки техніки приходять з запізненням в пару років.

Висновок

Уругвай - досить спокійна країна. Без розкоші та шумних вечірок. Тут комфортно і багато приємних людей. Вони завжди зустрічають тебе з відкритими обіймами. Це ідеальне місце для виходу на пенсію!

Я задоволена та думаю, що без допомоги мого чоловіка все було б не так просто!