Гастротур Тосканою від OBOZREVATEL. Розповідаємо, де найкраще вино, трюфелі та оливкова олія

12 хвилин
15,9 т.
Гастротур Тосканою від OBOZREVATEL. Розповідаємо, де найкраще вино, трюфелі та оливкова олія

Один із наймальовничіших та інстраграмних регіонів Італії – смарагдова Тоскана – гарна будь-якої пори року, але для поїздки туди саме зараз, восени, є кілька приємних приводів.

Як дістатися, як спланувати маршрут, щоб побачити все найцікавіше, які міста обов'язково потрібно відвідати і як влаштувати собі гастротур та спробувати місцеві спеціалісти, – дізнаєтесь в OBOZREVATEL.

Мальовнича Тоскана гарна будь-якої пори року.

За традицією, нагадуємо: Італія відкрита для тих, хто щеплений від коронавірусу дозволеними у Європі вакцинами. Це Pfizer, Moderna, AstraZeneca та Johnson&Johnson. А дістатися до нашої мети найкраще небом: лоукостером до Болоньї. Відстань між Болоньєю та столицею Тоскани Флоренцією – 81 км, квиток на потяг, що домчить вас за півтори години, коштує 270–340 грн., і ходять такі поїзди часто – ледь не щогодини.

Відео дня
Де зупинитися?

Якщо маєте намір більшу частину часу присвятити поїздкам Тосканою та прогулянками Флоренцією, то і житло шукайте у Флоренції: хостели та недорогі готелі просять від 800 до 1500 гривень за добу. Але я рекомендувала б таки зняти квартиру: і вигідніше, і не будете прив'язані до кафе й ресторанів. Принаймні, захочете заощадити, приготувавши вечерю самостійно, – матимете таку можливість.

Вечірня Флоренція та Дуомо з куполом Брунеллескі.

Якщо ж ви їдете до Тоскани як до курортного регіону – справа інша. Улітку обирайте приморські містечка в районі Ліворно, а восени можна зупинитися на термальному або бальнеологічному курорті – наприклад, у Монтекатіні-Термі. Це містечко за 40 км від Флоренції гарантовано сподобається тим, кому до вподоби купальні та бювети з мінеральною водою. Однак перед тим, як її пити, необхідно проконсультуватися з лікарем – щоб ефект був саме цілющий, а не навпаки.

У Флоренцію з Монтекатіні легко дістатися як автобусом, так і електричкою (квиток коштує 5,50 євро), тому поєднати відпочинок на курорті і відвідування колиски італійського Відродження у вас цілком вийде.

Якщо ви досвідчений водій, якого мало що може здивувати і навіть вільний стиль водіння італійців не лякає, то для поїздок Тосканою можете взяти авто напрокат – це приблизно 30–50 євро на добу. Якщо ж водити не вмієте – теж не біда: електрички, поїзди та Flixbus стануть у нагоді. І якщо налаштовані не лише дивитися, а й куштувати, зокрема, знамениті тосканські вина, – раджу те саме. Ну а як тут не скуштувати, коли регіон славиться як виноробний?

Де побувати?

1. На чолі топ-списку, зрозуміло, Флоренція. Про неї ми зробимо окремий матеріал – з однією з найкращих флорентійських гідів. А зараз лише коротко розповімо, що варто зробити у Флоренції, навіть якщо у вас на неї лише день і не дуже великий бюджет.

По-перше, зайдіть у чудовий Дуомо – кафедральний собор – і підніміться в знаменитий купол, творіння геніального Філіппо Брунеллескі. Легенду про те, як цей архітектор переконав Козімо Медічі та інших представників флорентійської знаті у тому, що він справді зможе накрити собор найбільшим куполом, ви, напевно, чули. Ну, або бачили – у гарному серіалі про династію Медічі. Поки конкуренти шаруділи кресленнями і вправлялися у красномовстві, Брунеллескі показав комісії... куряче яйце і спитав: "Як зробити так, щоб воно стояло рівно, а не каталося по столу?". Бачачи, що ніхто з комісії не знає відповіді на це просте запитання, Брунеллескі розбив яйце – і частину шкаралупи, немов купол, поставив на стіл.

Флорентійський кафедральний собор обов'язково варто відвідати.

У задум цього чоловіка, що уславився як скандаліст і міський божевільний, мало хто вірив, зате повірив Медічі – і не помилився: купол собору став не просто частиною величної будівлі, а й візитною карткою Флоренції, тому пройти повз нього просто гріх.

Так само, як побувати у Флоренції – і не відвідати один із найбільших музеїв світу, Галерею Уффіці. Не слухайте, будь ласка, байок про черги й про те, що туди не дістати квитків: ідіть на офіційний сайт, купуйте квиток онлайн (за 20 євро) – і мерщій до галереї. Одягати маску і показувати сертифікат про вакцинацію, звісно ж, доведеться – як у будь-якому іншому музеї Італії.

Джотто – "Мадонна на троні в оточенні ангелів та святих". Боттічеллі – "Весна" та "Народження Венери". Леонардо да Вінчі – "Благовіщення" і "Поклоніння волхвів". Мікеланджело – "Святе сімейство". Рафаель – "Мадонна зі щигликом"... Це самий лише початок переліку світових шедеврів, виставлених в Уффіці. Просто йдіть і дивіться: кожна зала, без перебільшення, скарбниця.

Поєднувати Уффіці з іншими музеями (а у Флоренції їх дуже багато, і всі гідні) я би не радила. Та й не вийде, бо на цю галерею, як на Лувр, потрібен щонайменше день. Зате після цього дня вам буде що згадати й розповісти друзям та близьким.

Що у Флоренції з'їсти?

Усі сайти для туристів пишуть: звичайно ж, флорентійський яловичий стейк. Сперечатися не буду, лише попереджу: стейк краще замовляти на цілу компанію, бо для одного їдця він непідйомний. І обов'язково уважно дивіться на вартість страви в меню: зазвичай ціну пишуть за 100 грамів, а не за порцію.

Замовляючи стейк, звертайте увагу на вартість: часто ціну пишуть за 100 грамів, а не за всю порцію.

Як прихильниця бюджетних подорожей, раджу інший перекус – звісно, теж бюджетний. І суто флорентійський, бо готувати цю страву заборонено будь-де, крім її батьківщини. Називається вона лампредотто, або pane e lampredotto, що ми з вами можемо перекласти як "булка з потрохами". Лампредотто – одна з частин коров'ячого шлунка, яку довго варять зі спеціями, а потім використовують як начинку для свіжої білої булки, розрізаної навпіл. Плюс зелений соус, сальса верде, додають. Виходить не дуже естетично, проте смачно. Особливо якщо запивати чудовим к'янті (де шукати дегустаційні зали у Флоренції з найкращим к'янті, розповімо окремо).

Лампредотто: ситно та смачно.

Коштує таке задоволення 4-6 євро (включно зі склянкою досить непоганого кьянті), і купити його можна в різних кафешках міста. Найсмачніший лампредотто особисто мені трапився біля Будинку-музею Данте, у підворітті – у буквальному значенні цього слова! – Via Santa Margherita. Стрьомний, як висловився один з моїх туристів, на вигляд, але дуже ситний і смачний великий бутерброд. Спочатку – їжа флорентійських бідняків, нині – один із найпопулярніших і найцікавіших місцевих делікатесів, за яким черги шикуються. Прийдете на вулицю Святої Маргарити між 13.00 та 14.00 – самі переконаєтесь.

Що купити на згадку?

Ну звичайно, вироби зі шкіри. Центральний ринок неподалік від Дуомо, там величезний вибір сумок, гаманців, рукавичок, курток – можна торгуватися з продавцями, які, здається, розуміють будь-яку мову, і насолоджуватися життям як воно є, спостерігати за людьми, котрі продають, купують, сперечаються...

Головне – не ловити ґав і стежити за власним гаманцем, а то, не рівна година, не встигнете придивитися новий, як старий витягнуть.

Куди далі?

2. Пункт другий: Піза (90 км від Флоренції) та Лукка (відповідно, 60 км). Почати рекомендую з Пізи, де на вас чекає та сама крива башта Кампаніла, а також неймовірної краси білосніжний собор і баптистерій – місце, де проводили обряд хрещення. І самим містом раджу потинятися – у ньому, на набережній річки Арно, ви відкриєте для себе таку перлину італійської готики, як церква Санта-Марія-делла-Спіна, та багато інших історичних будівель і побачите, що далеко минуле чудово уживається з теперішнім, адже Піза – це не просто місто, де "падає" стара вежа, а ще й студентське, молоде місто, адже до місцевого університету не лише з Італії, а й з інших країн щороку з'їжджається молодь.

Піза. Баптистерій, собор і Кампаніла.

До речі, цікавий факт про це місто знаєте? У Середні віки Піза була... значущим морським портом. І пізанці у Середземномор'ї змагалися з венеційцями та генуезцями. Місто стрімко розвивалося й зростало, аж доки... море від нього не втекло. У буквальному сенсі слова – відступивши аж на 10 км.

Сусідка Пізи Лукка теж не лишить вас байдужими. Якщо пізанська Кампаніла "падає", то у цьому місті є вежа, на даху якої... ростуть вікові дуби! А ще чудовий собор і музей Сан-Мартіно, безліч старовинних церков і каплиць, вузенькі середньовічні вулички, давньоримський амфітеатр, що використовувався як арена для гладіаторських боїв, а зараз перетворився на житловий квартал... Словом, місто теж дуже дивне (у хорошому розумінні слова), дуже цікаве, і, безумовно, повертаючись із Пізи до Флоренції (чи Монтекатіні-Терме), варто туди заїхати.

Собор Сан-Мартіно в старовинному місті Лукка.
Вежа Гуїніджі з дубами нагорі.

3. Сієна. За часів Середньовіччя – головна суперниця Флоренції, про що свідчать розкішні палаци, музеї, повні шедеврів, вражаючий Сієнський кафедральний собор, розписаний кращими художниками свого часу і прикрашений статуями апостолів роботи Мікеланджело, а також центральна площа у формі мушлі, де щороку відбуваються найважливіші для міста свята й фестивалі. Саме в Сієні було засновано найстаріший італійський банк і один з найстаріших у Європі університетів, і саме тут збереглися дивовижні споруди, яким по 500 і навіть 700 років: їх не зачепила навіть Друга світова війна.

Сієнський Дуомо не поступається флорентійському.

Саме тому, що Сієна ніби застигла, законсервувалася в період свого розквіту, її називають "Помпеї Середньовіччя". Історичний центр – справжній музей просто неба. Для вдалого знайомства з містом досить просто ходити ним і милуватися. Ну і, звісно, відвідати Дуомо, який багато хто вважає навіть красивішим, ніж головний собор Флоренції.

Чудові фрески Пінтуріккйо у Сієнському соборі.

Їхати до Сієни з Флоренції недовго – приблизно годину 20. Квиток на автобус в один бік можна взяти за 3-4 євро.

4. Сан-Джиміньяно, місто сотні веж – ще одна перлина Тоскани. Ну, хто каже, що цих середньовічних хмарочосів, які в період з XI по XIV століття зводила місцева знать, і справді була сотня, а хто стверджує, що близько 70, – у будь-якому разі, це багато, і місто справді було таким собі Манхеттеном свого часу .

Знамениті вежі Сан-Джиміньяно.

Зараз у Сан-Джиміньяно 14 "кам'яних хмарочосів". У деяких з них є оглядові майданчики – і ви, піднявшись, зможете побачити це старовинне місто так, як бачили його представники найбагатших та найшляхетніших тосканських родин. А потім обов'язково слід продегустувати унікальне місцеве біле вино, яке виготовляють лише тут. Називається воно верначча, і найліпше з ним смакуватимуть брускети – місцевий хліб, підсмажений на вогні, зі свіжою оливковою олією та часником.

Де взяти найкращу оливкову олію?

Дуже важливе питання, тому що саме зараз, у листопаді, сезон збирання врожаю та виробництва олії на тосканських frantoio. Франтойо – це олійниця, в регіоні їх близько чотирьох сотень, і на більшість із них можна навідатися як за олією, так і на екскурсію з дегустацією. Зробити це дуже просто: обираєте найближчу олійницю до того місця, де ви зупинилися, списуєтеся заздалегідь – і приїжджаєте. ( Під Флоренцією є абсолютно приголомшлива, фамільна, що діє аж із XVI століття, та й біля Сан-Джиміньяно – чудова, де все розкажуть і покажуть, потрібно лише домовитися). Повірте, після відвідування такого господарства на питання: "Чим пахне осіння Тоскана?" – ви будете впевнено відповідати: "Свіжою оливковою олією". Навіть більш ароматною, ніж грецька чи сицилійська.

5. Валь-д'Орча, або долина річки Орча. Навіть якщо ця назва вам не говорить ні про що, ви, напевно, знаєте, які ці місця на вигляд. Смарагдова рівнина та стрункі, спрямовані у небо, кипариси – згадали? Б'юся об заклад, у кожному комп'ютері є така заставка і кожен любитель робити фото або фотографуватися в поїздках для соцмереж мріє побувати у цьому мальовничому краї.

Неймовірні краєвиди валь-д'Орча.

Зробити це досить просто, навіть якщо ви не керуєте машиною. Дісталися вже згаданої Сієни – і за 4,40 євро рушайте поїздом до містечка Aшано (Asciano), адже саме звідти ходять старовинні, початку XX століття, паровози найкрасивішою долиною в Італії. Маршрут називається Asciano – Monte Antico, довжина його 51 кілометр, тобто їхати у цьому туристичному поїзді буквально пару годин. Квиток коштує 8,70 євро, долину Орчі ви побачите всю, вдосталь намилуєтесь.

Кіпариси Тоскани.

Та ще, як матимете бажання, зможете зійти не на кінцевій станції, а, скажімо, на зупинці "Монтальчино". Щоб продегустувати чудове місцеве червоне вино – брунелло ді Монтальчино. Ще одне тосканське надбання.

6. Якщо ж доїдете до кінцевої. а звідти дістанетеся до міста Ґроссето (ну, або просто з Флоренції туди махнете), то зможете з'їздити ще в одне чудове місце – курорт під назвою Терме ді Сатурнія. Усесвітньо відомий, дорогий (тому жити поблизу не треба, витратите п'ять, а то й 10 тисяч гривень за добу) та статусний. Але один день там можна відпочити – і розслабитися в термальній воді, і світлин наробити. З рубрики "дивіться, де я був!" – якщо це, звісно, для вас важливо.

Де шукати білий трюфель?

7. І сьомий пункт у нашому топі – Сан-Мініато, містечко за 45 км від Флоренції, куди обов'язково потрібно з'їздити, якщо будете в Тоскані у листопаді. Річ у тому, що саме цього місяця у цьому регіоні відбуваються національні ярмарки одного з найвишуканіших місцевих спеціалістів – благородного білого трюфеля. І, відповідно, різних смачних виробів із нього. А в Сан-Мініато такий ямарок №1 – найкращий у Тоскані.

Білий трюфель, яким славиться Сан-Мініато.

У 2021 році він відбуватиметься 13–14, 20–21 і 27–28 листопада. Запам'ятайте ці дати та назву міста – і ви зможете самі собі, не переплачуючи посередникам, влаштувати класний гастротур. І не тільки – можна ще й на полювання за ароматним трюфелем сходити, зі справжнім тартуфайо (трюфельним мисливцем) і спеціально навченим собакою.

У Сан-Мініато неважко знайти фахівців, які можуть таку пригоду влаштувати, особливо якщо вчинити так, як у всіх своїх тревел-публікаціях радить OBOZREVATEL : знайти центр туристичної інформації. Там вам підкажуть, де шукати справжнього тартуфайо.

Тартуфайо на полюванні.

Ну а з ярмарку можна привезти додому і пасту з трюфелем, і соуси, і навіть шоколадки та хмільні настоянки, до складу яких входить трюфель. Були б гроші на гостинці та бажання ходити, куштувати та вибирати.

Афіша ювілейного, 50-го, ярмарку, який ось-ось проходитиме в Сан-Мініато.

Та, звісно, найважливіше, що ми привозимо з мандрівок, – це враження. А від осінньої Тоскани вони можуть бути лише найкращі.

Сподіваюся, маршрут від OBOZREVATEL стане вам у нагоді – як тим, хто вже скористався нашими маршрутами у Польщі, Франції та на півдні Італії. Незабаром чекайте на обіцяну Флоренцію, Рим і гарячу красуню Сицилію, куди ми вирушимо слідами дона Корлеоне.