Їдемо в Париж! Розповідаємо, що обов'язково треба побачити в столиці Франції

16 хвилин
26,3 т.
Їдемо в Париж! Розповідаємо, що обов'язково треба побачити в столиці Франції

Париж, який незмінно асоціюється з модою, романтикою, мистецтвом, є одним із найбільш жаданих міст світу. Щойно Франція, нехай із обмеженнями, почала пускати туристів, як натовпи охочих побачити її столицю ринулись сюди, й українці – не виняток.

Ну а всім, хто, як у відомому анекдоті, ще не був, але знову збирається в Париж, OBOZREVATEL розповість, що подивитися в цьому місті у 2021 році, де дешево жити і харчуватися, як користуватися паризьким громадським транспортом, сама схема якого лякає, і де купити все те, про що ви мріяли, плануючи поїздку.

Париж справедливо вважається одним із найромантичніших міст у світі.
Відео дня
Чи такий страшний паризький транспорт? Позбавляємо від фобій

Але спочатку нагадаємо: проблем із візитом до Франції немає тільки у вакцинованих туристів. Причому в тих, які зробили щеплення препаратами Pfizer, Moderna, AstraZeneca або Johnson & Johnson, дозволеними в Євросоюзі. Хто летить лише з тестом, зробленим не раніше ніж за 72 години до перетину кордону, і має на руках підтвердження, що до Франції він поспішає з надважливої причини, до країни, звісно, потрапить. Та ось побачити популярні пам'ятки не зможе, оскільки скрізь, де збирається більше 50 людей, тобто в музеях, галереях, концертних залах, на Ейфелевій вежі, потрібно показувати сертифікат здоров'я. На папері або в телефоні, однаково, аби з QR-кодом. Тому як не крути, для повноцінної поїздки в Париж такий сертифікат, тобто наша Дія, обов'язковий.

Авіаквитки та квитки на автобус Київ–Париж приблизно в одну ціну. Літаком, зрозуміло, набагато швидше. А як доїхати з аеропорту Шарля де Голля в саме місто, ми підкажемо і покажемо.

Найзручніший та економний спосіб, на думку OBOZREVATEL, – швидкісна електричка RER: ходить кожні 20 хвилин і коштує недорого (ціна залежить від того, яка зупинка вам потрібна). До того ж на вузлових станціях електрички легко й зручно пересісти на потрібну вам гілку метро.

У паризькому метро 14 гілок, але розібратися в них досить просто.

Паризьким метро туристів часто лякають: мовляв, заплутане донезмоги, краще туди не спускатися. Нічого подібного! Крім метро, в Парижі є трамваї, а також денні та нічні автобуси, проте автобус, що застряг у заторі посеред міста і заручники-туристи, – жалюгідне видовище (з цієї причини ми навіть автобусні екскурсії в Парижі не радимо). Метро набагато надійніше. Так, схема, де різними кольорами позначені всі 14 гілок, трохи моторошна – для тих, хто у Парижі вперше. Однак розібратися неважко, та й підказки на кожній станції і в кожному вагоні. Або на сайті паризького громадського транспорту, де всі плани-схеми можна заздалегідь завантажити і вивчати вже під час перельоту.

Паризьке метро починає працювати о 5.30 ранку і закінчує після першої години ночі – так само й електрички. В аеропорту йдіть за вказівником, на якому кружечком обведені літери RER, – і вийдете до кас та автоматів (яких також не варто боятися, користуватися ними дуже просто, треба лише ввести кількість потрібних вам квитків і станцію, куди ви їдете). Саме електричкою, до речі, легко і просто дістатися і в Діснейленд, і у Версаль, і в будь-яке передмістя Парижа, якщо вам це знадобиться.

Де жити і як знайти в Парижі дешевий, але хороший ресторан?

Туристи, надивившись різних фільмів, часто запитують: у якому кварталі безпечно? У Парижі 20 адміністративних округів, і в усіх із них є готелі, апарт-готелі, хостели, власники яких абсолютно не зацікавлені в тому, щоб їхнім постояльцям було некомфортно або хтось їх скривдив. Зрозуміло, чим центральніший округ, тим дорожче житло. У районі Лувру і на Єлисейських полях ви можете знайти готель і за 7, і за 15 тисяч гривень за ніч. А, скажімо, в Латинському кварталі (неподалік від центру, але в більш демократичному, студентському) реально оселитися за півтори-дві тисячі. Те саме – на Монмартрі. Латинський квартал із Сорбонною та безліччю недорогих закусочних – це п'ятий округ, Монмартр – 18-й.

Тепер про їжу. Як ви розумієте, ресторанів та бістро в столиці Франції повно. Але якщо вам хочеться поєднати приємне з корисним, тобто і смачно поїсти, і не за всі гроші світу, ми підкажемо, де в Парижі можна пристойно пообідати-повечеряти в межах 10 євро.

Жили собі двоє хлопців, Ромен і Тома, і вирішили вони допомогти гостям міста в пошуку недорогих, але хороших ресторанів, кав'ярень та їдалень – створили сайт Les Petites Tables. Сміливо тисніть посилання, вводьте свій район Парижа або найближчу зупинку метро, тип закладу (французька кухня, східний ресторан тощо) – і будуть вам явки й паролі! Назва, опис, як пройти-проїхати, години роботи і навіть... чек, що доводить: обід справді коштує 10 євро. Або 8, або 7 і 70 центів – таке в Парижі теж буває, і ті, хто кричить про "нечувані паризькі ціни", просто не мали під рукою такого лайфхака. Ця підказка стане у пригоді однозначно, тому що сніданки в готелях французької столиці – континентальні: кава, сік, мюслі, круасан.

Будуть траплятися булочні або креперії (де печуть млинці) – заходьте сміливо: і випічка, й млинці з різними начинками, не лише солодкими, в Парижі недорогі та смачні. Так, одного разу авторці цієї статті на вулиці Розьє трапився магазинчик випічки з не стільки французькою, скільки одеською назвою Sacha Finkelsztain ("Саша Фінкельштейн") – і виявилося, що там смачнющі пироги й штруделі. Та й сендвічі, і багети, й інше, що можна взяти з собою для перекусу. Ситому туристу музеї, собори й атракціони набагато цікавіші, ніж голодному. Тільки ситому можна починати розповідати про головне: що дивитися?

Одразу попереджу: наш список, як і будь-який інший, суб'єктивний. І в коментарях під статтею ви можете залишати свої поради: ми обов'язково звернемо на них увагу і, можливо, навіть скористаємось.

Що обов'язково зробити в Парижі?

1. Поплавати на кораблику по Сені. Якщо, звісно, погода дозволяє. Це краще, ніж мучитися в екскурсійному автобусі якоїсь "агенції для росіян", де, поки стоїте в заторі, гід проповідує вам про Наполеона, порівнюючи його з Путіним.

Прогулянка по Сені допоможе зорієнтуватися.

Кораблики є різні – суто екскурсійні, такі собі водні автобуси hop-on hop-off, і такі, де можна поєднати прогулянку та романтичну вечерю. Екскурсія коштує 14 євро, вечеря – 69–79.

Прогулянка по Сені допоможе зорієнтуватися, де який міст, що на якому березі розташовано (а що на острові Сіте) і куди в першу чергу піти. А ходити доведеться багато, бо найкраще по Парижу гуляти пішки. Адже тут і сади Тюїльрі, і площа Згоди, і наймодніша й шикарна вулиця Єлисейські поля, і Тріумфальна арка, і Великий та Малий виставкові палаци, й Ейфелева вежа, і Марсове поле, і мушкетерські місця біля Люксембурзького саду й Сорбонни, і неймовірна церква абатства Сен-Жермен-де-Пре, де дуелі призначали. І та сама, з книги Дена Брауна, загадкова церква Сен-Сюльпіс, і, зрозуміло, Нотр-Дам, і палац Консьєржері, й старовинний квартал Маре, і велична готична вежа Сен-Жак... І це – далеко не весь список найважливіших пам'яток історії та архітектури, а тому ваше взуття повинно бути зручним, сумка – в полі зору, ну і плащ мусить бути якийсь або куртка від дощу та вітру. Про всяк випадок.

Прекрасна готична вежа Сен-Жак.

2. Привітатися з Ейфелевою вежею. Навіть якщо не хочете підніматися на її оглядові майданчики, найвищий із яких на висоті 300 метрів, походити навколо неї і пофотографувати все одно треба, інакше хто вам повірить, що в Париж з'їздили? Хороші фото з Марсового поля та з Тріумфальної арки. Там оглядовий майданчик на висоті 50 метрів, але виникає ілюзія, ніби вежу можна помацати рукою. Тому, якщо ви живете в Instagram, вам туди. Ну а піднятися на саму вежу у вас вийде, якщо купите квиток заздалегідь, на офіційному сайті і, звісно, покажете сертифікат про вакцинацію, роздруківку або електронний.

Без фото Ейфелевої вежі хто вам повірить, що ви в Парижі були?
Тріумфальна арка. Один з найкращих оглядових майданчиків.

3. Одразу дві пам'ятки випали – на деякий час, не назавжди! – з нашого списку must visit. У 2021-му любителі готики знову не потраплять усередину легендарного Нотр-Дам, що постраждав від пожежі 15 квітня 2019 року. Президент Макрон обіцяє, що собор Паризької Богоматері, візитна картка міста й країни, відчиниться для відвідувачів напередодні Олімпіади-2024, однак його лише готують до реставрації. Розпочати роботи у 2019-му завадила аномальна літня спека, а в 2020-му – карантин. Будемо сподіватися, французи встигнуть вчасно і незабаром Нотр-Дам знову буде з красенем-шпилем. Його планують виготовити точно таким, як у ХIX столітті, і з того ж матеріалу – дуба, вкритого свинцем.

Нотр-Дам готують до реконструкції, яку обіцяють завершити до 2024 року.

Не відвідаєте ви цьогоріч (готуйтеся у наступному, 2022-му) і Національний музей Середньовіччя, він же Музей Клюні – з найбагатшою колекцією готичних статуй, ікон, вівтарів, картин, прикрас і гобеленів. Музей, що міститься у красивому середньовічному замку неподалік від Сорбонни, зачинений на реновацію. Ну що ж, будемо чекати – і знайомитися із середньовічним Парижем та його готичними спорудами, заходячи в прекрасні церкви: Сент-Есташ, Сен-Жермен-л'Осерруа (обидві поруч із Лувром), Сен-Северин, Сен-Лоран та інші. І, звісно, у каплицю-релікварій Сен-Шапель із її приголомшливими вітражами. Купити квиток можна на сайті, вибравши час відвідування. Але обов'язково зверніть увагу: у таких об'єктах є безкоштовні дні – це по-перше. По-друге, діти до 18 років завжди йдуть безкоштовно (показавши документ). Звідки б не приїхали. У деяких музеях іще й знижка – тому, хто супроводжує дитину. Молоді люди у віці від 18 до 25-ти теж безкоштовно відвідують музеї, але тільки якщо є громадянами країн ЄС (українцям доведеться платити повну вартість, тут – 11 із половиною євро).

Неймовірні вітражі Сен-Шапель.
І фантастичне вікно-троянда.

4. Побувати хоча б в одному з найвідоміших музеїв. Якщо ваша мета – Лувр, то нічого більше цього дня не плануйте. (У вашому випадку "цей день" – будь-який, окрім вівторка, адже по вівторках Лувр зачинений). Це така скарбниця давньоєгипетських, давньогрецьких, давньоримських, середньовічних, ренесансних та інших шедеврів, що для нього, чесно кажучи, одного дня замало. А пробігтися від Ніки Самофракійської до Венери Мілоської, а від Венери – до "Мони Лізи" та "Івана Хрестителя" Леонардо... Ну, це само собою, але побачити в Луврі тільки це – себе обікрасти. Квитки беріть на офіційному сайті: рекомендуємо не ходити по перекупках і не вестися на "переплати 20 євро – і пройдеш без черги" ("дорослий" квиток до Лувру повинен коштувати 17 євро, а не 35, і не 40). Вийти з готелю просто треба раніше – до 9-ї ранку. Тоді і черги не буде, і побачите за день більше. Година-дві швидким кроком із зали в залу – точно не про Лувр.

Лувр – королівський палац і справжня скарбниця шедеврів.

До імпресіоністів й інших модерністів – це в Музей д'Орсе та його філію в садах Тюїльрі Музей Оранжері. Туристи часто запитують: а "Латаття" Моне – це де? Так от, "Латаття", як і належить, в Оранжері (там вівторок теж вихідний), але в д'Орсе – неймовірно багато Моне, Мане, Ренуара, Дега, Сезанна, Ван Гога, Гогена, Сіньяка, Тулуз-Лотрека... Вихідний у Музеї д'Орсе в понеділок, майте це на увазі, плануючи візит.

Музей Родена і Музей Пікассо злилися в єдиному пориві, влаштувавши виставку "Пікассо – Роден", яку теж варто побачити, якщо ви любитель авангардизму і бронзової скульптури.

А якщо ви приїхали в Париж із дітьми...

...ми порадимо менш відомий, але від цього не менш цікавий Музей магії (по середах, суботах, неділях). Там і ви, і діти дізнаєтеся все не лише про чаклунство, але й про фокуси, оптичні ілюзії та інші рукотворні дива.

Якщо ж у вас є час на те, аби проїхатися трохи далі від центру, – сміливо рушайте у Венсенський замок. Він не такий відомий нашим співвітчизникам, як Лувр або Версаль, але саме цей замок був заміською резиденцією французьких королів у XIV – XVI століттях. Власне, до того часу, поки Версаль не з'явився. І якщо Версаль – це все-таки палац, прогулянка яким вимагає певних знань історії, то Венсен – абсолютно лицарський замок, величезний, з готичною красунею-каплицею, і ще пам'ятає турніри, трубадурів та прекрасних дам. Там безліч цікавинок не лише для дорослих, а й для дітей.

Венсенський замок та його готична каплиця.

А тепер, звісно, про Діснейленд: куди ж без нього? З'їздити туди можна без туристичної чи екскурсійної агенції – на електричці RER. Вам потрібна червона лінія – і зупинка, що має назву Marne-la-Vallée/Chessy. Ви її не проїдете: кінцева. Сім із половиною євро коштує дорога з центру, а квитки власне в Діснейленд треба брати на офіційному сайті. І ви самі зможете вирішити, які атракціони вам та вашим дітям цікаві й потрібні. Відчиняється Діснейленд о 9-й ранку, атракціони запускаються о 10-й, а остання RER у Париж вирушає вночі, 20 хвилин на першу. Дня на це задоволення вистачить з головою, проте, якщо ні, можна й біля Дінейленду заночувати: там багато готелів. Правда, дешевими їх не назвеш – від 2,5 тисяч гривень за ніч до 20 тисяч.

Діснейленд – одне з найбільш відвідуваних французьких туристичних місць.

5. Сходити в Оперу Гарньє – ще одна наша рекомендація. Хоча б на екскурсію, за 14 євро з людини. Оглянути цю приголомшливу будівлю, прекрасне внутрішнє оздоблення, костюми і декорації видатних вистав, побачити неймовірний плафон, розписаний Марком Шагалом... Та й просто віддати данину поваги нашому з вами співвітчизникові, киянину, українцю, який, до речі, завжди себе таким вважав і тому відмовлявся від французького громадянства, – Сержу Лифарю, котрий назавжди ввійшов в історію цього театру і світового балету.

Серж Лифар. Українець, який увійшов в історію Опери Гарньє та її балетної трупи.

Саме він у роки Другої світової врятував паризьку оперу від розграбування, і саме йому зобов'язані життям багато артистів і працівників, яких він вберіг від загибелі у нацистських концтаборах. Геніальний танцівник і хореограф, який зробив більше, ніж діячі Опору, котрі проголосили його колаборантом і навіть засудили до смерті. На щастя, не судилося, щоб збулося те, чого вони прагнули, і справедливість щодо Лифаря була відновлена. Таким співвітчизником можна і треба пишатися.

Опера Гарньє у вечірній час.
Знаменитий плафон, розписаний Марком Шагалом. Фрагмент.

Та якщо вам більше до душі кабаре, ніж опера, йдіть, звісно, на бульвар Кліші у "Мулен-Руж": перешкоджати не будемо. Тільки, знову ж, два застереження: якщо на офіційному сайті "Червоного млина" просто подивитися шоу – 87 євро, а шоу з розкішною вечерею – близько 200, то різні посередники вам залюбки продадуть за двісті саме лише шоу. Не ведіться й економте.

А друге застереження стосується зовнішнього вигляду: у "Мулен-Руж", попри всю його фривольність, є дрес-код. Тобто в спортивках, кросівках, із наплічниками (а влітку у шортах або бермудах) не можна. Вдягніть діловий костюм чи пристойну сукню. І не забудьте зробити те саме, коли йдете в оперу на виставу. Або в кабаре "Лідо" на Єлисейських полях.

Білосніжна базиліка Сакре-Кер на Монмартрі.

6. Потинятися Монмартром, що досі пам'ятає кроки видатних художників, і зайти у білосніжну базиліку Сакре-Кер. Пагорб, на якому вона стоїть, вважається найвищою природною точкою Парижа, і місто звідти видно, як на долоні. Можна піднятися ще вище – під купол, знімки будуть чудові!

Що і де купити в Парижі?

7. Ну і сьомий пункт – звісно, шопінг. Навіть якщо дрібненький. Ну не везти ж із Парижа китайський брелок, придбаний у підприємливого африканця біля Ейфелевої вежі. (Їх там дуже багато, спритних хлопців, і всі вони гукають: "Братуха! Земляк! Свекруха! Купи, шара – ван євро!"). Краще все-таки знайти щось серйозніше.

На сайтах для туристів часто трапляється ще така замануха: придбай у нас екскурсію – отримай бонус, безкоштовне відвідування музею парфумів "Фрагонар". Знову ж, не ведіться, бо цей музей, розташований за два кроки від опери, безкоштовний. І такий "бонус" ви можете самі собі подарувати. Музейна частина "Фрагонара" створена задля того, щоб ви, вже зацікавлені, потрапили у крамницю – і не пішли звідти без золотистого флакончика з духами "Фриволь", квіткової парфумованої води чи хоча б запашного мила. А оскільки продукція якісна й справді французька, чом би й ні?

Наші туристки часто запитують: а де купити Lancome? От "Ланкомом" чомусь навіть частіше, ніж "Chanel №5", цікавляться: певно, згадуючи ще радянські часи, коли туш для вій називали "брасматик" і за цей брасматик або помаду з золотою трояндочкою модниці душу готові були віддати. Відповім: у Парижі таке щастя можна купити і в знаменитому універмазі "Galeries Lafayette", і у фірмовому бутику на Єлисейських полях, і в мультибрендових магазинах косметики типу Nocibe або Marrionaud. Там на всі ці "Шанелі", "Ланкоми" та "Сен-Лорани" бувають хороші знижки, дорожче, ніж у дьюті-фрі, не буде, і вибір кращий.

Повз універмаги – вже згаданий "Lafayette" і теж величезний "Printemps" – ви й самі не пройдете. Хоча б тому, що вони в центрі, неподалік від опери, і, піднявшись на дах цих будівель, ви можете побачити красень-Париж та ввечері вдосталь намилуватися його вогнями. І так, роблячи дорогі покупки, оформлюйте tax-free: продавці можуть не запропонувати, а ви, захоплені або втомлені, забудете.

Знамениті місцеві сири краще купувати безпосередньо перед від'їздом...

Що ж стосується продуктів харчування, то гонитвою за сирами й іншими делікатесами можна не морочитися: пристойний французький сир реально купити в супермаркеті за невеликі гроші. Але, знову ж таки, попереджаємо: краще робити це безпосередньо перед від'їздом на батьківщину. Брі та камамбер дуже погано поводяться в автобусі, боронь Боже зберігати їх у сумці і тим більше в турах по всій Франції катати! Інакше ваші вишукані сири почнуть тхнути, як несвіжі шкарпетки чи бувалі кросівки, і перетворяться на хімічну (іноді навіть бактеріологічну) зброю: доведеться викинути. Так само слід пам'ятати: у ручній поклажі слоїк із діжонською гірчицею, тюбик із соусом з трюфелів (більше 100 мл) та інші подібні предмети не подорожують. Лише в чемодан – і в багажне відділення.

Навмисно не розповідаємо про Версаль, Фонтенбло і замки Луари: чекайте наступну статтю в OBOZREVATEL – про те, куди з'їздити з Парижа, якщо вам здалося, що тут всього вже надивилися.

Раніше OBOZREVATEL радив, чим, окрім шопінгу, можна зайнятися в Мілані.