Що потрібно знати українцю при отриманні шенгенської візи
В Україні з 23 червня почали діяти нові правила отримання шенгенської візи. І українці одразу ж зіткнулися з новим порядком отримання документів та процедури перевірки.
У перші дні у візових центрах спостерігався ажіотаж і великі черги. Видання "Гордон" провело дослідження і з'ясувало, що все не так страшно, як здається на перший погляд.
Як відомо, так звана шенгенська зона включає до свого складу 26 європейських держав, які ще в далекому 1985 році в Люксембурзі підписали документи, що регламентують безвізове пересування між кордонами країн-учасниць договору. А ось в'їзд і виїзд з цього цивілізованого та митного раю можливий тільки за візою і з прикордонним доглядом. Так що за винятком неординарних подій (наприклад, великі спортивні заходи або політичні саміти), пересуватися в межах кордонів всіх 26 країн шенгенської зони можна безперешкодно, як якщо б це була територія однієї держави.
Читайте:
Перевірка документів: шахраї видавали фальшиві візи до Туреччини
Із 23 червня поточного року українська сторона стала членом Всесвітньої інформаційної системи (ВІС), що накладає необхідність виконання якихось стандартних для ВІС процедур всім бажаючим відвідати країни шенгену. Один раз протягом п'яти років жителі країни зобов'язані оновлювати свої біометричні дані перед отриманням шенгенської візи. Так що здача відбитків пальців і оцифрованого зображення тепер є обов'язковою умовою для виїзду в більшість країн Європи.
Варто зазначити, що ті, хто отримав візи раніше, до того, як Україна вступила у ВІС, поки що звільняються від цих не найприємніших ідентифікаційних процедур, але через 5 років і їм доведеться розкрити свою біометрію перед скрупульозними чиновниками країн Євросоюзу.
Сама Всесвітня інформаційна система впроваджена для посилення заходів безпеки країн шенгену від небажаних, або взагалі злочинних відвідувачів. Вона повинна допомогти у прискоренні процесу оформлення (один раз на п'ять років доведеться витратити час, що дуже важливо для тих, хто у справах буває в Європі часто) і проходження митного огляду. Також ВІС планувалася як система для зберігання даних без можливості їхньої передачі третім особам, до числа яких зарахували й Інтерпол. Тому ті, хто побоюються "світити" свої відбитки пальців, в ідеалі не повинні хвилюватися за можливе поширення цих суто особистих даних, і, як наслідок, їхнє можливе кримінальне минуле не стане бар'єром для пропуску в ту чи іншу країну зони.
Читайте:
В Україні набули чинності нові правила отримання шенгену: місця в чергах вже продають
ВІС з'явилася у світі з 2011 року, і її повноцінна робота починалася в країнах Близького Сходу, звідки існує досить висока небезпека терористичної загрози. Зараз же мережу по збільшенню безпеки в пересуваннях по планеті діє в обох Америках, Африці, Австралії, деяких країнах Центральної і Південно-Східної Азії, а також у країнах уже згаданого Близького Сходу.
У планах Європейського Союзу запровадити системи ВІС у всьому світі, щоб із будь-якої точки потрапити в шенгенську зону можна було тільки через надання своїх біометричних матеріалів. Окремо наголошується, що вартість візи від цього нововведення не зміниться. Також наголошується, що можливе ухвалення безвізового режиму між ЄС і Україною не скасовує необхідність зняття відбитків пальців і надання цифрової фотографії, адже всі ці заходи входять у систему світового масштабу, тоді як домовленості на внутрішньоєвропейській арені належать до меншого рівня важливості.
Уникнути подання інформації зможуть лише діти віком до 12 років, а всі інші громадяни будуть піддаватися зняттю відбитків пальців електронним скануючим пристроєм. Це належить і до тих українців, які вже поспішили отримати нові біометричні паспорти. Вони хоч і відповідають всім світовим стандартам, але, схоже, поки що не спричинили довіри у європейців.
Читайте:
Нові правила для отримання Шенгену: 10 змін, що торкнулися України
Основною незручністю ВІС є той факт, що, якщо житель України вперше вирішує покинути країну, чи то у справах, чи то на відпочинок в країни шенгену, йому не вдасться оформити візу через туристичні організації, як це було можливо раніше. Тепер йому необхідно відвідати посольство обраної країни або її візовий центр (у Києві знаходяться офіси всіх 26 країн шенгенської зони), надати свої дані, після чого протягом п'яти років, можливо, буде отримувати дозвіл на відвідування країн ЄС вже через посередницькі послуги турагентств.
Зрозуміло, що киянину особливих проблем новації не спричинять, а от мешканцям української глибинки доведеться тепер дещо витратитися, як із фінансової точки зору, так і за часом, щоб відвідати столицю і необхідне посольство - проїзд, проживання, харчування та інші витрати доведеться додати до планування своєї першої поїздки в шенгенську зону.