Люблю відрядження за те, що кожного разу відкриваю для себе раніше не відвідані куточки нашої країни. Одним з таких відкриттів під час робочої поїздки на Закарпаття у вересні став замок Сент-Міклош. Його ще називають Замком Любові.
Розташований за 12 кілометрів від міста Мукачево, у селищі Чинадійово, від дороги замок схований за старою радянською будівлею, яка виглядає зайвою у загальному пейзажі Карпатських гір та лісів.
Натомість Сент-Міклош вписався у цю місцевість дуже органічно, і дуже швидко переносить відвідувачів у бурхливі події 17 сторіччя, які сталі відомі далеко за межами Мукачево. Перш за все завдяки персоні Ілони Зріні, очільниці визвольного руху угорців на Закарпатті.
Замок Сент-Міклош: Допоможемо українським митцям врятувати символ кохання на Закарпатті
Символ Кохання
Відома своєю красою та освіченістю, вона володіла десятьма мовами, а згодом проявила талант воєначальника, який оцінив навіть турецький султан. Донька хорватського правителя за походженням, у Мукачево Ілона Зріні опинилась у віці 17 років, завдяки заміжжю за трансільванським князем Ференцом I Ракоці. Родині князя належали замки Сент-Міклош та замок Паланок, більш відомий як Мукачівський. У 33 Ілона Зріні овдовіла.
Замок Сент-Міклош: Допоможемо українським митцям врятувати символ кохання на Закарпатті
Відомою вона стала завдяки другому заміжжю за угорським князем Імре Текелі, молодшим за неї на 14 років. За цією історією кохання спостерігала вся Європа. Текелі та Зріні познайомилась у лютому 1682 року. Три роки пара зустрічалась таємно, саме у замку Сент-Міклош. Причина була цілком банальна: досі була жива свекров княгині від першого шлюбу, Софія Баторі. Пара побралась лише за три роки, після її смерті.
Їх розділяла різниця у віці, водночас, об’єднували політичні погляди. Зріні, як і Текелі, разом працювали над визволенням Угорщини з-під австрійського керівництва. Для цього шукали союзників навіть в Туреччині. У цій країні пара і зустріла свою старість.
Відродження замку
Сучасна історія замку не така захоплююча. В часі Другої світової війни німці зробили із нього в'язницю. За часів радянської влади, замок XV сторіччя був сільрадою, осередком лісгоспу, військовою частиною і складом автобази, що розташована поруч.
Не чекаючи допомоги держави, відроджувати Замок Сент-Міклош взялися митці із Закарпаття, художник Йосипу Бартош, з яким мала можливість познайомитись особисто, його дружина та колеги.
З 2001 року замок перебуває у концесії митців, за цей час вони поступово відновлюють будівлю. Вже відреставрований інтер’єр першого поверху, та триває робота над другим.
В докоронавірусний період замок став майданчиком для фестивалів та арт-вистав, для історичних реконструкцій, в тому числі міжнародних. Атмосфера в замку Сент-Міклош швидко погружає тебе у епоху панування князів та лицарських боїв.
Замок має власну конюшню з трьома підопічним та велику прилеглу територію, яка силами митців, поступово відновлює свій первозданний вигляд.
Замок Сент-Міклош: Допоможемо українським митцям врятувати символ кохання на Закарпатті
Для того, аби винайти кошти на подальший розвиток замку Сент-Міклош, художники організовують екскурсії, продають сувеніри, пишуть картини та абсолютно всі вилучені кошти вкладають у реставрацію замку. Наразі в планах митців – відновити другий поверх, зокрема, спальню Ілони Зріді, яка може стати місцем "паломництва" для молодят.
Замок Сент-Міклош: Допоможемо українським митцям врятувати символ кохання на Закарпатті
Будете на Закарпатті – обов’язково відвідайте замок. Також закликаю всіх своїх друзів та всіх, хто просто бажає підтримати замок фінансово, зробити це! Кожна гривня там справді вкладається для відновлення історії цього прекрасного місця та відродження символу кохання на Закарпатті.
Найменування організації: ГО "Калган-А"
Код отримувача: 26325254
Назва банку: Закарпатське РУ АТ КБ "Приватбанк"
Рахунок отримувача у форматі IBAN: UA173123780000026006053901367
Валюта: ГРН
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...