УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Сировари, бджолотерапія і мольфари: Дмитро Комаров "перезавантажив" відпочинок у Карпатах

10 хвилин
44,8 т.
Сировари, бджолотерапія і мольфари: Дмитро Комаров 'перезавантажив' відпочинок у Карпатах

Про те, що туризм в Україні є, – знають усі, але спробувати його "на смак" або відкрити щось більше, ніж Львів, Буковель і Одесу, мало хто наважується. Відомий телеведучий Дмитро Комаров, який по-новому показав українцям і глядачам усього світу найпотаємніші куточки нашої планети або ж подав звичне життя під зовсім іншим кутом, цього разу перезавантажив Україну.

9 травня о 10.50 на телеканалі 1+1 стартує сезон "Мандруй Україною з Дмитром Комаровим". У новому проєкті, який присвячено 30-й річниці Незалежності, професіональний мандрівник показав як широковідомі, так і менш популярні туристичні маршрути нашої країни і знову ж таки довів, що у нас безліч місць, куди можна поїхати, що цікавого і нового подивитись, і відкрити для себе Україну в новому світлі.

Всі подробиці подорожі і секрети унікальних локацій у матеріалі OBOZREVATEL.

Дмитро Комаров отримав гуцульський подарунок.

Перед стартом нового проєкту Дмитро Комаров вирішив провести журналістів слідами своєї подорожі та поділитись емоціями незабутньої мандрівки Батьківщиною.

Найбільша цінність кожної країни – її люди і територія. На Гуцульщині є і те, й інше – унікальна своєю красою природа, колоритні жителі, які намагаються зберегти традиції своїх предків.

Трембітар Микола – майстер своєї справи.

Метою нашої подорожі Карпатами з Дмитром Комаровим була Верховина і її відомі та невідомі місця й активності. Понад річкою Чорний Черемош, де вже стартував сезон рафтингу, ми прямували на одну з найвищих полонин – Псарівку. Доїхати туди можуть лише позашляховики або старенькі ГАЗ-66, оскільки підйоми і спуски дуже круті, а ґрунт розмитий і вологий. Тим не менш, місцеві звикли. Такі дороги тут – часто єдиний шлях, щоб дістатись до околиць чи віддалених поселень.

Місцевим жителям дуже важко добиратися в гори без доріг.
Для туристів є розвага з підйомом у гори на ГАЗ-66.
Гірська дорога на полонину.

Важкодоступність – одна із причин, чому ремесло сироваріння, яке ще зберігається в цьому регіоні, починає занепадати. Дістатись на високі полонини бездоріжжям украй важко, дорога пішки з Верховини з речами може зайняти 12 годин, а молодь не горить бажанням витрачати себе на вкрай важку професію і шукає легші способи заробітку. Сам процес сироваріння унікальний у наш час, адже так сир робили сотні років, і це може стати чудовою атракцією для туристів.

Полонина Псарівка – одна з найбільш високогірних.
У колибі пастухи живуть усе літо і варять сир.

Орієнтовно з 20 травня по 20 вересня (період може змінитись на кілька днів через погоду) пастухи забирають у людей маржину (худобу. – Ред.) і женуть її на полонину. Весь цей час команда, яка складається із завідувача, ватага (той, хто варить сир) і пастухів, випасає корів, овець, а також свинок і готує сир. Туристам однозначно буде цікаво відвідати колибу і побачити, як твориться "сирна магія"! Все це на собі випробував Дмитро Комаров, і, за його словами, це мегаскладний, але цікавий процес. Одна овечка дає чарочку молока, саме тому овечий сир суттєво дорожчий у ціні. Весь період без світла й інших благ цивілізації команда пастухів береже отару від диких тварин, варить, коптить сир – бринзу, будз, вурду (за сезон це більше ніж 4 тонни), який потім йде на продаж і як оплата за орендовану худобу. Сировари також збирають трави, ягоди, гриби.

Краєвид на Чорногорський хребет і Говерлу.
За сезон виходить до 4 тонн сиру.

На сьогодні в регіоні налічується трохи більше ніж 20 сироварень, а ще у 90-х роках минулого століття їх було близько 80. І з кожним роком усе більша ймовірність, що такі унікальні об’єкти в нашій Україні будуть зникати. Дуже важливо, щоб держава надала свою підтримку, і це сприятиме не лише популяризації внутрішнього туризму, відкриттю України для іноземців, а й створенню нових робочих місць у регіоні. Серед зроблених кроків – у 2019 році було зареєстровано перший географічний бренд "гуцульська овеча бриндзя".

Як дістатись

  • потягом до Івано-Франківська, Коломиї або Ворохти, далі маршрутним автобусом

  • літаком до Івано-Франківська, далі маршрутним автобусом

  • власним авто

Де зупинитись

  • в місті є безліч кімнат і садиб, які можна орендувати

  • готель "Верховель" із неймовірним краєвидом із номерів

Корисна інформація для туристів

  • місцеві активісти створили портал "Йо, Верховина", де зібрано найсвіжішу корисну інформацію для мандрівників

Люди – чи не найголовніша цінність регіону. Туристам тут завжди допоможуть, нагодують, скерують та запропонують розваги на будь-який смак. Від рафтингу, походів і поїздок у гори до відвідування різноманітних музеїв, пасік, рибних ферм і фестивалів.

Ще одне надбання Карпат – місцевий гірський мед.

Дмитро Комаров показав нам ще одного чудового господаря – бджоляра Петра. Військовий у минулому, він присвятив себе бджільництву і всьому, що з цим пов’язано. Пасічник розводить бджіл "карпаток", які характеризуються високою зимостійкістю, медоносом, а ще "лагідним характером". Саме це нам продемонстрували Петро і Дмитро Комаров. Поки пасічник діставав із вулика бджолу, відомий ведучий готувався перевірити на собі її укус. І Дмитро, який "поспілкувався" з безліччю жуків, комах, змій по всьому світу, підтвердив, що "карпатка" в холодний сезон кусає зовсім не боляче.

Місцеві бджолярі роблять із меду віскі.

За словами бджоляра Петра, через холодну весну бджоли зараз сумирні, а у випуску "Мандруй Україною…" ми побачимо сюжет із вищою дозою адреналіну. На пасіці є ще одне унікальне місце – кімната, де лікують. Над вуликами розташовані ліжка, і люди за 2 години отримують своєрідну терапію. За 10 сеансів "сну на вуликах", як розповів Петро, "пацієнт" повністю оновлюється і фізично, і психічно.

Мандруємо містом далі, і недалеко від центру Верховини, біля готелю Верховель розташований доволі непримітний кіоск із написом "Вода". Найімовірніше, ви б пройшли повз нього, але саме завдяки продавцю газованої води Івану Васильовичу Верховина потрапила до проєкту "Мандруй Україною з Дмитром Комаровим".

Дід Іванчик не змінює професію з 1953 року.
Іван Васильович продає ситро вже третьому поколінню тутешніх жителів.

За словами ведучого, про 85-річного дідуся він прочитав в інтернеті і вирішив познайомитись особисто. Адже з 1953 року дід Іванчик (саме так його тут називають) продає воду з яблучним сиропом ще за старими технологіями – колесо, рухаючи яке, газ потрапляє у воду, колба з солодким сиропом, який привозять із Коломиї, та пристрій для миття стаканів (під час пандемії ситро продається лише в одноразовій тарі). Місцеві приходять сюди постійно, бо в дідуся натуральна вода. Як він розповідає сам, пережив уже три покоління і колись, наприклад, напував дітей із місцевого інтернату безплатно, а зараз уже їхні діти прибігають за солодким натуральним напоєм.

Мольфа – один із головних атрибутів мольфара.

У Верховині є безліч музеїв: історії Гуцульщини, місцевого одягу, музичних інструментів, трембіт, Олекси Довбуша, місцевих мольфарів, магії та ін.

В якій експедиції не був би Дмитро Комаров, він завжди зустрічався із місцевими шаманами. Не зрадив він своїй традиції і в турі Україною. В Карпатах ведучий навідався до місцевих мольфарів – саме так називають у регіоні людину, яка має надприродні здібності. Розмову і сам обряд глядачі побачать у програмі, але всі гості Гуцульщини можуть відвідати місцевий музей гуцульської магії, де зберігаються речі відомих жінок і чоловіків, які були мольфарами та допомагали людям. Серед експонатів тут є речі найвідоміших знахарів Михайла Нечая, Андрія Атаманюка та ін.

До слова, один із найвідоміших мольфарів сучасності Михайло Нечай загинув від рук фанатика у 2011 році. До нього стояли черги з охочих порозмовляти й отримати цінну пораду. За словами Дмитра Комарова, ще зовсім юним йому вдалося зустрітися з Нечаєм, і він справив на нього серйозне враження. Наразі онук відомого мольфара прагне створити музей, зберігши пам'ять про свого визначного діда.

У Музеї галицької магії зібрано цікаві експонати.

У музеї, крім всього іншого, є різні магічні предмети: громові камені, солом’яні мольфи, заговорені речі, зілля, цілющі корені. Екскурсоводи цікаво розкажуть вам про історію гуцульських мольфарів та в чому полягали їхні надприродні здібності. Зверніть увагу на моторошний скрегіт вхідних дверей. Кажуть, що їх змащували кілька разів, але звук знову повертався, і його вирішили залишити, що лише додає цьому місцю таємничості.

Фінальним пунктом подорожі журналістів із Дмитром Комаровим була Коломия. В цьому містечку ведучий познайомив із своїм другом – найкращим військовим льотчиком України Ігорем Табанюком, з яким вони встановили рекорд України, відвідавши максимальну кількість аеродромів (33) за 3 дні. Такий політ було здійснено вперше за історію України. Сам проєкт мав на меті привернути увагу до проблем розвитку малої авіації в нашій країні та показати державній владі, що можливості у нас є, потрібні лише бажання та підтримка.

Дмитро Комаров та Ігор Табанюк.
Дмитро Комаров сам полюбляє літати

Наразі все працює завдяки ентузіазму та любові до польотів Ігоря Табанюка, який побудував та утримує аеропорт Коломиї за власні кошти та регулярно проводить тут свята й фестивалі; і таких самих ентузіастів, які самостійно відновлюють аеропорти, злітні смуги та прагнуть, щоб в Україні повноцінно працювали регіональні перевезення. А перспективи цієї галузі дуже великі. Наприклад, за півтори години на 4-місному літаку можна дістатися з Коломиї до Києва, за 2,5 години – до Одеси.

Журналісти могли помахати Говерлі крилом

У межах зустрічі з журналістами Ігор Табанюк показав із висоти пташиного польоту, який вигляд мають Дністровський каньйон, місто Коломия, а щасливчикам вдалося помахати крилом літака над засніженою вершиною Говерли.

Проблема вирубки лісів дуже актуальна для Карпат
Дмитру Комарова вдалось зафільмувати браконьєрів-лісорубів

До речі, з літака видно масштаби ще однієї проблеми – незаконного вирубування лісів. У "Мандруй Україною…" Дмитру Комарову з оператором Олександром Дмитрієвим вдалось навіть зафільмувати докази такої вирубки, і браконьєри-лісоруби на той час припинили свою чорну справу. Але проблема залишається не вирішеною, і замість дозволених 2-5 кубів лісу вирубують у рази більше. А на відновлення смерек потрібні десятки років.

У межах нового проєкту Дмитро Комаров покаже куточки України, які ще маловідомі серед туристів, а також із нового боку відкриє вже популярні туристичні локації.

Ведучий не раз наголошував, що потрібно цінувати природні багатства України. І нехай туристична сфера ще потребує розвитку, проте це не причина, щоб відкладати мандрівку на потім. Уже сьогодні існує безліч цікавих місць для відпочинку та яскравих подорожей рідною землею.

Дуже хочеться, щоб українці подорожували частіше і занурювались у рідну природу, адже нам є що показати і є на що подивитись, і кожен для себе знайде свій затишний куточок для відпочинку. Верховина та Коломия можуть стати одними з них, адже якщо біля моря ти відпочиваєш тілом, то в горах – душею.