Як виграти грін-карту і переїхати до США: досвід українців

Багато українців мріють про переїзд до Америки, і один із варіантів – виграти грін-карту.

Стати переможцями Green Card змогли Тетяна та Олександр Іларіонові, які пройшли весь шлях: від подачі документів до переїзду в США.

В ексклюзивному інтерв'ю для OBOZREVATEL українська сім'я поділилася історією про те, як вони отримали заповітну грін-карту. Також вони розповіли, скільки коштував весь процес оформлення документів до переїзду в Америку.

– Розкажіть, як так вийшло, що ви вирішили подати заявку на грін-карту?

– 2017 року наша сім'я на той час складалася з трьох осіб – я, дружина і 2-річна донька. Я шукав інформацію про різні стипендії та освітні гранти та випадково мені потрапила стаття про Green Card лотерею. Порадившись із дружиною, ми вирішили заповнити анкети особливо ні на що не розраховуючи, оскільки в лотереї нам до цього ніколи не щастило. У травні 2018 року я перевірив результат і, на мій неймовірний подив, виявилося, що заявка дружини виграла.

– Ви виграли лотерею, які далі були ваші дії?

– Коротко розповім, що це за лотерея. США для залучення в країну легальних іммігрантів уже багато років проводять Diversity Visa Lottery – насправді ця "лотерея" називається саме так, і як можна зрозуміти з назви, її метою є зміна демографічного складу країни для підвищення його національного розмаїття. Лотерея проводиться раз на рік – восени. Заявки на неї можна подати тільки онлайн на офіційному сайті www.dvprogram.state.gov. Будьте пильні, оскільки в інтернеті дуже багато шахрайських сайтів-клонів. Весь процес від подачі заявки до отримання жаданої візи займає близько двох років і його можна розділити на кілька етапів:

• заповнення заявки на участь у лотереї;

• перевірка результатів лотереї в травні наступного року (ніхто і ніколи не надішле вам повідомлення про виграш, єдиний шлях – перевірити інформацію самостійно на зазначеному вище сайті);

• заповнення імміграційної заяви за формою DS-260 на кожного члена сім'ї;

• відправка за запитом консульського центру скан-копій певних документів (свідоцтво про народження, довідка про несудимість, військовий квиток, закордонний паспорт тощо);

• проходження медичного огляду в клініках, які визначені офіційною владою США (в Україні їх дві й обидві розташовані в Києві);

• проходження імміграційної співбесіди в посольстві США;

• отримання паспортів із заповітною імміграційною візою (термін візи зазвичай триває 6 місяців із дня проходження медичної комісії);

• в'їзд на територію США, оплата випуску Green Card та отримання її поштою.

Після отримання запрошення на співбесіду (приблизно за місяць до неї) ми записалися на медичний огляд у клініку "Медіком". Під час його проходження лікарі перевіряють вашу карту вакцинацій на предмет її відповідності до вимог США, беруть аналізи на наявність у вас інфекційних захворювань, роблять знімок легенів і проводять загальний медичний огляд. Оскільки в Україні наразі неблагополучна ситуація із захворюваністю на туберкульоз, а американці моторошно бояться цієї хвороби (яка офіційно переможена на території США), кожного заявника з найменшою підозрою на туберкульоз за результатами рентгена, відправляють на додаткове обстеження – відбір зразків мокротиння, які досліджуються протягом восьми тижнів (до отримання остаточних результатів вам не буде видана імміграційна віза). Після закінчення огляду кожному заявнику видається запечатаний конверт із результатами огляду, який необхідно взяти із собою на співбесіду в посольство.

Співбесіда з консулом проходить швидко – близько 10-15 хвилин на сім'ю, де консульський офіцер звіряє оригінали документів, задає низку питань, щоб перевірити, наскільки ви володієте англійською мовою, які у вас плани і чи є у вас запас грошей для переїзду та облаштування в новій країні. У разі успішного проходження інтерв'ю, консул привітає вас, і протягом декількох днів кур'єр доставить вам паспорт зі свіжонадрукованою зоряно-смугастою візою.

Процес заповнення заяв, підготовки документів та підготовки до співбесіди забирає певну кількість часу і нервів, але в загальному є дуже простим, тому ми категорично не рекомендуємо вдаватися до послуг різноманітних "помічників", через яких вам у підсумку можуть відмовити у візі.

– Скільки вам коштував весь шлях: від отримання документів до перельоту в Америку?

– На сім'ю з трьох осіб весь процес оформлення документів коштував нам на кожного члена родини: медкомісія – $205; збір за видачу імміграційної візи – $330; збір за випуск самої Green Card (документ, який підтверджує ваше легальне проживання в США) – $220. Разом без вартості квитків до США – $2265.

– З якими проблемами ви зіткнулися під час подачі документів?

– Я виявився тим "щасливчиком", який потрапив під вказане вище додаткове медичне обстеження, тому не отримав візу одночасно з дружиною і донькою. При цьому моя дружина була вагітною і могла вилетіти не пізніше 36 тижня вагітності. Нами було прийнято авантюрне рішення, що дружина з донькою полетять першими, а я – слідом, як тільки отримаю візу. Близько місяця я листувався з різними житловими комплексами, щоб винайняти віддалено житло (це практично неможливо, оскільки в США є певні вимоги до орендарів, яким ми не відповідали, зважаючи на відсутність історії перебування в країні), але в підсумку нам пощастило, і за день до вильоту моєї сім'ї ми підписали договір оренди квартири в передмісті Сан Франциско.

– Ось прилетіли ви до Америки, і що далі? Чи потрібно ще щось оформляти?

– Необхідні для життя і роботи в США документи – Green Card і ССН (аналог нашого ІПН) надійшли поштою приблизно протягом декількох тижнів. Перші три тижні в Америці ми витратили на те, щоб оформити медичну страховку, поставити дружину на медичний облік і дізнатися місце розташування пологового будинку, скласти іспит на отримання водійських прав та облаштувати побут нових помешкань – апартаменти і будинки в США здаються абсолютно порожніми.

У США дуже недешева медицина, для оплати якої діє система медичного страхування. У середньому медична страховка на сім'ю з чотирьох осіб коштує близько $800 на місяць, проте, якщо ви працюєте як найманий співробітник, то в більшості випадків ваш роботодавець покриває велику частину її вартості. Для малозабезпечених жителів діють різні системи пільгового медичного страхування і залежно від доходу сім'ї, страховка може бути або повністю безкоштовною, або не дуже дорогою.

Практично всі медичні страховки покривають вагітність і пологи з невеликою (за американськими мірками) франшизою, а при госпіталях є консультанти, які допоможуть розібратися з усіма нюансами. Американські лікарі не довіряють українським колегам, тому після прибуття в США дружині знову довелося здати всі аналізи і пройти всі огляди. У пологовий будинок тут виїжджають, коли перейми вже кожні 3-5 хвилин (інакше з великою часткою ймовірності відправлять додому) і їдуть на своєму авто, оскільки викликати швидку допомогу в США вкрай дорого. Породіллі в госпіталі надають окрему палату незалежно від страхування, якщо пологи пройшли без ускладнень і стан мами і малюка не викликають побоювань, то зазвичай виписують протягом 24 годин. Головним подивом після України стало харчування в пологовому будинку – ніяких дієт і обмежень, відразу після пологів можна замовити все що завгодно з меню. Рахунок відправляють через кілька днів після пологів і, найімовірніше, він округлить ваші очі до розміру блюдець. На щастя, як я зазначив раніше, більша частина була покрита страховкою.

– А як бути з роботою в Америці тим, хто виграв грін-карту?

– На першу роботу я вийшов через три тижні після переїзду в США, я став водієм автобуса-шатла в аеропорту, а трохи пізніше, коли з'явився власний автомобіль, почав додатково займатися різними кур'єрськими доставками. У мене був середній рівень знання англійської мови, але його вистачало для комунікації з оточуючими і для роботи. Протягом першого року я склав іспит на отримання ліцензії страхового агента і влаштувався в гарну американську компанію на офісну позицію. Загалом, на мою думку, у США для українця немає проблем із роботою, якщо ви звикли працювати в Україні, то в Америці у вас все вийде.

Щоб не втратити роботу, жінки в США повертаються в офіси через кілька тижнів після пологів. Система дошкільної освіти в Америці платна і дуже дорога, тому часто виходить, що заробітна плата одного з батьків менше вартості дитячого садка або послуг няні. Школи є як державні (безкоштовні), так і приватні. Їхній рівень залежить від рівня району, в якому вони розташовані, там власники житла платять податки, які, зокрема, йдуть на утримання закладів освіти.

– Який для вашої сім'ї був перший рік в Америці?

– Перший рік для емігранта це непросте випробування – потрібно вирішити мільйон різних питань у новій країні, розібратися з роботою державних органів, медичних установ, шкіл – ви починаєте життя з чистого аркуша. Чуже мовне середовище, незрозумілі культурні традиції і звички, матеріальні проблеми – все це викликає важкі думки і порівняння зі своїм життям в Україні, часто не на користь США. Однак, якщо ви зможете пережити цей перший рік, то в подальшому ви починаєте бачити все більше позитиву. У вас з'являються друзі, все стає зрозумілим і логічним, і ви усвідомлюєте, що більше не сприймаєте нове місце проживання як щось тимчасове і чуже. Щоб пройти цей період, необхідна підтримка сім'ї і реалістичний підхід до переїзду – тут вас ніхто не чекає і не буде захоплюватися вашими дипломами та досягненнями на батьківщині, весь шлях треба починати з початку і все залежить тільки від вас.

Проживши свій перший рік у США, наша впевненість у зробленому виборі тільки міцніє. Незважаючи на те, що є безліч негативних моментів, позитивні все ж превалюють – впевненість у завтрашньому дні, що працюють для всіх закони, низька корупція на побутовому рівні, стабільна банківська система, хороша екологія й прекрасна природа. Найімовірніше, ми завжди будемо сприйматися тут чужинцями, зате ми завжди відчуватимемо тут себе людьми.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше відомий український блогер Оля Мосендз повідала про життя в Америці. Дівчина розповіла, як багато приїжджих сповнюються очікуваннями від великої країни, однак стикаються з численними труднощами.