Підкажуть, допоможуть і грошей дадуть: українка про життя на Алясці

Майже рік тому українка Анастасія Боєн за програмою культурних обмінів на кілька місяців вирушила з Луцька в Анкоридж (США). Але тимчасова подорож несподівано змінила все життя дівчини: за океаном вона знайшла свою любов.

Про свої враження від життя в Америці українка розповіла Сегодня.Lifestyle.

Про відстань і дороги

В Америку я потрапила завдяки програмі Aupair - їхала сюди працювати нянею. Але так склалося, що познайомилася з хлопцем, закохалася і вийшла заміж.

Тут мене вразили величезні відстані. У нас, якщо кудись ідеш, навколо завжди люди, маршрутки їздять. Тобто в будь-який момент можеш під'їхати, якщо втомився. Тут такого немає - за деякими напрямками транспорт взагалі не їздить або їздить дуже рідко. Іноді навіть в місті доводиться їхати через ліс. Ще вразило, що кожен бізнес має свою будівлю: банк - окремо, кафе - окремо, магазин - окремо. Тобто, мало таких комплексів, де все разом.

Читайте: "Повертаюся, щоб поспати": як живе українець, який перетворив подорожі в роботу

З дорогами на Алясці проблема. Коли я бувала в Х'юстоні, то там ще нічого. А тут тане сніг і разом з ним - дорога. Може, просто не встигають ремонтувати через величезні площі. Бачила, що влітку йде масштабна реконструкція - швидкими темпами ремонтували всі дороги. Вони ж за це платять великі податки. Але ось саме зараз на хайвеях є великі ями і це погано: їдеш на швидкості і не можеш зупинитися, тому що за тобою багато машин, але ризикуєш влетіти в якусь калюжу.

Про їжу, магазини і Радянський Союз

Сфера послуг в США хороша. Якось принесла в магазин джинси, які порвалися занадто швидко. Продавці дозволили мені на еквівалентну їх вартості суму обрати інший товар.

А ось продукти дуже несмачні! Вони підсипають в страви різні добавки і емульгатори для смаку. Через це постійно хочеться їсти. Хоча коли купуєш продукти сам, то вони ніякі: овочі, фрукти, навіть картопля несмачна. Ківі, наприклад, без кислинки і не соковиті, дуже великі за розміром. Хліб схожий на губку: можна його в кулаці затиснути, а він вже через кілька секунд знову набуває потрібної форми. Звичайно, є спеціальні пекарні, де хліб хороший, але мало хто туди їде, адже на це йде багато часу.

Супермаркети тут дуже великі. Багато найменувань товарів: на прилавках можна побачити фрукти, яких я раніше не куштувала. Але якщо говорити про вибір конкретної одиниці товару, то він обмежений. Наприклад, взимку я часто купувала мандарини. Тут їх всього три види - фасовані з Каліфорнії. Тобто вони всі однакові - не можна вибрати солодкі або кислі, з кісточкою або без. Коротше кажучи, багато монополістів на ринку.

Все однакове - продукти і навіть одяг. Ніби в Радянський Союз потрапила. І хоча я там не жила ніколи, але ось зараз ніби в'їхала.

Про зброю і диких тварин

Тут краще завжди посміхатися. По-перше, тому що всі посміхаються тобі. І це трохи дивно виглядає, коли ти ходиш похмурий. Тут дозволено носити пістолети і всі насторожуються, якщо ти не посміхаєшся. Можуть подумати, що ти щось там собі надумав. Тому краще посміхатися - нічого поганого від цього вам не буде.

Читайте: Тут внесок кожного має значення: американка, яка віддала перевагу Україні

На околицях міста буває гуляють ведмеді. Принаймні, в Анкориджі, найбільшому місті Аляски, вони на околицях. А вже в менших містах штату ведмеді можуть і в будинок залізти. Лосів дуже багато, тому вечорами страшно ходити одному.

Але зазвичай ведмеді нападають, тільки якщо треба захищати потомство, а ось лосі - можуть. Взагалі, від ведмедів немає сенсу тікати. Вони дуже швидко бігають. Також не потрібно залазити на дерева або ще кудись, тому що вони все одно дістануть. Треба тупотіти ногами і молитися .

Про гроші

Мінімальна зарплата на Алясці, здається, $9,5 год. За місяць виходить десь $1 600 доларів. Хоча можна легко отримувати і $15 год, тоді за місяць вийде більше.

Для американців, які живуть тут постійно - як мінімум три роки - є дивіденди. Їм виплачують один раз на рік від $1 000 до $2 000. Тобто, якщо в сім'ї п'ятеро дітей - гроші отримає кожен.

На оренду квартири йде трохи більше $1 000. Тут повноцінною кімнатою вважається тільки bedroom - приміщення, де можна спати. Все інше не рахується. Крім того, ціна залежить від місця розташування: якщо близько до школи або до центру - це дорожче, зрозуміло.

Комуналка відносно недорога. У нас електричне опалення - платимо $70. Підключення телефону коштує, наприклад, $60 за перший номер, за другий - $35, третій - $25. Якщо хочеш якісний інтернет - доплачуй. Взагалі, майже всі американці живуть в кредитах. У них з цим безпечніше і простіше, ніж у нас.

Гроші з зарплати відкласти реально, тим більше, якщо в сім'ї працюють чоловік і дружина. Хоча багато що також залежить від того, що ви їсте, що купуєте. Думаю, $500 цілком можна відкласти.

Кажуть, що американці всі дуже багаті. Насправді, це не так. Тут багато жебраків. Але якщо людина старається, чогось хоче досягти в житті, то можна заробити і на квартиру, і на машину. У мого чоловіка, наприклад, дідусь працював на будівництві. У нього був такий контракт, що він півроку працював, а півроку - ні. Але людина живе собі безбідно і ні в чому собі не відмовляє. Ось нещодавно літав у Мексику. Тобто, хто хоче, той і заробляє. Мені здається, так в будь-якій країні.

Знаю, що непогано платять людям, які чистять сніг - $40/год. Хоча сніг є не завжди і така робота розрахована на певну кількість годин - дві-три на день.

Читайте: "Нью-Йорк не дає нам нудьгувати": про життя українки в місті хмарочосів

Тут мало хто купує нові автомобілі. Є дуже дешеві, але їх потрібно ремонтувати. Можна знайти бюджетні варіанти навіть за $20-40. Так, це буде "убита тарандайка", але все-таки. Вже за $400 можна купити абсолютно нормальний автомобіль, а за $2 000 - "персик".

Щодня на Алясці мене щось дивує. Буває, я скажу якусь фразу, наприклад, "ти як Дон Кіхот", а вони не знають, хто це. Не читають. І навіть ті, хто вчить літературу в університеті, знають тільки окремий період - французьку літературу XVII століття, наприклад. Американці не знають своїх класиків, того ж Теодора Драйзера. Мені трошки дивно, у нас все це з шостого класу починається. Тобто в цьому плані вони менш освічені і дуже вузькопрофільні. Якщо ти анестезіолог, то крім цього ти більше нічого не знаєш. І раптом у когось перелом руки, то такий фахівець навіть не зможе сказати, що сталося. Як на мене, це дивно.

Читайте: "Здається, час тут йде інакше": про життя українки в місті королів

Зате американці завжди допоможуть. Якщо ти плачеш, вони підійдуть і запитають, чи все у тебе добре. У нас буває, що просто повз проходять. Пам'ятаю, у мене одного разу в машині спустило колесо. Чоловік, який їхав позаду мене, посигналив, я зупинилася і він допоміг мені все відремонтувати. До того ж вони дуже відкрито ставляться до інших людей. Їм дійсно цікаво, що там у тебе в житті відбувається. Хоча люди там різні, як і всюди.

Тим, хто приїхав у Америку, я б порадила просто насолоджуватися! Не боятися говорити англійською. Я дуже переживала за свій акцент. Думала, що мене не зрозуміють, а вони навпаки це люблять. Якщо не знаєте чогось, - питати. Тут завжди підкажуть і допоможуть. Навіть гроші дадуть - у мене і таке бувало!

Раніше OBOZREVATEL розповідав про життя українки в Словаччині.