Блог | Ізраїль моїми частинами тіла

Очі

Розуміння того, що це східна країна, приходить відразу. Білі фасади будівель, невисокі будинки в центрі, машини теж здебільшого білі.

Люди різні: світлі, темні, старі, старі, ще старі, молодь, діти. Одяг європейський, арабський, єврейський, шорти, шльопанці. А поруч йде дама в шкіряній куртці і черевиках. +32, але їй не важливо. Їм всім не важливо, як ти одягнений.

Не дуже чисто на вулицях. Вивіски є і російською. А-ля 90-і. Турагентство, магазин, обмін валют: Шолом, який курс? 3,56. Ну ок, поміняйте. А ви живете або погостювати? Погостювати. А я тут давно живу. Ну добре, так поміняйте гроші ж. Так воно вам треба.

Зелені небагато. Але вона є. Але пустеля ж, багато її не буде, але місцями симпатично. Де вона є.

Автобуси за розкладом, великі. Оплата відразу на вході. Відкриті тільки передні двері. Черга на вхід. Обираю дрібні гроші. Плутаю шекелі і город (дрібна монета). Водій російський. Каже, що білі монети - шекелі, жовті - агороти. На тобі 10 агорот. Запам'ятаєш. Дайте краще шекелі, не забуду.

Вуха

Чути всюди іврит. Голосних немає. Ш, Ч, Х. Наголос в словах в кінці.

І російська. Багато російської мови.

Часто виття сирен. Швидкі носяться.

Радіо в машині. Музики мало. Одні розмовні станції. Арабська, іврит. Опа. Російська мова. Але знову говорять. Музика де?

Ніс

Запах супер. Дихати легко, повітря чисте.

Мова

Смачно. Хумус, тхина, хацілім, халва - пробуємо. Дієта, вибач, посунься. Не лайся, я до тебе повернуся. Пізніше. Та кину я піту, кину. Зараз доїм і другу не почну.

Через 5 хв. Це не я почав.

Кавун вогонь, без кісточок. Зручно же. Мандарини дуже солодкі. А папайя - це смачно. Полуниця отпад. Який цукор, яка сметана. Встигати б хвостики відривати.

Шия

Спітніла. Спекотно, задушливо. Увечері суха. Вітерець нарешті.

Руки

Руки (коли на кермі): дороги та розв'язки супер. Навігатор кращий в Ізраїлі - це waze. Вперше слухав так уважно жіночий голос за кермом. Тримайтеся правіше і ніяк інакше. Вмовила, мила. Тільки тобі і вірю тут.

Встановлено не просто камери швидкості. А камери, які стежать, що обидві руки були на кермі. Во як. Каву п'єш? Телефон тримаєш? Радіо перемикаєш? Отримай штрафак.

Ноги

Ноги могли б і частіше працювати. Але машина напрокат. Хоча з парковками тяжко. Так що: "Гей, ноги, пішли гуляти". У супермаркеті без них нікуди. Тому що на касі чекати довго. І це навіть не перед шаббатом. Їжа, їжа. Упаковки їжі. І туалетного паперу. Акції три за два, два за один. Один не бери. Дорого. Заходить сім'я. Кожен бере собі візок і погнали. На старт, увага, їсти.

Мозок

Мозок переводить в долари. Офігіває. Переводить в гривні. Ах...є. Так, заспокойся. Не перекладай. У супермаркеті: вода, фрукти, овочі, пляшка вина, молочка. $100. Йопт. Вода була зайвою, мабуть.

Почому квартири? Космос. Оренда? Залежно від міста. Податок на землю ще? Так вона ж свята. Тому дорого. Авто б/у? Тут хоч нормально.

Серце

Серце радіє за батьків. Краще їм тут. Клімат, медична страховка, подорожі.

Сістер з чоловіком і племінницею - всі молодці. Реалізувалися практично відразу. Підлоги не мили - мову вчили.

Серце залишається з ними.

Друзі. Як же рідко бачимося.

Ну все.

Аа. Точно.

Тіло

А тіло згоріло нафіг. Сеньйор Помідор-шлімазл. Один раз на море. Помаж кремом. Та ні, не жарко. Крім навігатора і дружину треба слухати. Іноді.