Зброя майбутнього: як США, Китай та Росія готуються до третьої світової

Світова "гонка озброєнь" стрімко набирає обертів. Майже щомісяця основні гравці – США, Китай та Росія – проводять випробування нової техніки, а лазери, космічні ракети та електромагнітні гармати вже не здаються чимось фантастичним.

Про які розробки відомо і що вони собою представляють – розповідає OBOZREVATEL.

Росія

У середині листопада російські збройні сили ракетою із Землі підірвали "мертвий" радянський супутник "Космос-1408", який перебував на орбіті з 1982 року. У США заявили, що у такий спосіб РФ поставила під загрозу Міжнародну космічну станцію, а 1500 великих уламків, на які розлетівся супутник, перебуватимуть на орбіті десятиліттями та заважатимуть космічній активності людства.

У Кремлі не просто не визнали провину, а навпаки похвалилися запуском. "Ми дійсно випробували успішно перспективну систему. Вона ювелірно вразила старий супутник. Жодної загрози для космічної діяльності фрагменти, що утворилися, не становлять", – заявив міністр оборони РФ Сергій Шойгу.

Провівши запуск ракети, Росія вступила до клубу держав – Китай, США та Індія – які мають протисупутникові технології. Проте військові експерти кажуть, що так звана "перспективна система" – це лише розробка 70-80-х років. До того ж, ймовірно, армія відпрацьовувала не так удар по супутнику, як удар по ворожій боєголовці. Тобто радянський "Космос" імітував боєголовку, яка зазвичай приблизно такої висоти – близько 500 кілометрів – і досягає. Ще один варіант – можливий удар по орбітальних літаках типу Boeing X-37, які використовують на висоті 200-750 кілометрів.

Знищення супутників на орбіті – не єдиний спосіб самопіару російських військових. На тлі так званої "західної" загрози РФ почала будувати свою смертоносну тріаду гіперзвукових ракет. Проєкт "Циркон" для моря, проєкт "Авангард" для суші та проєкт "Кинжал" для повітря.

Така зброя передбачає переміщення літальних апаратів зі швидкостями понад п'ять чисел Маха (більше шести тисяч кілометрів на годину) та маневрування з використанням аеродинамічних сил. Кожна з ракет, як заявляв російський лідер Володимир Путін, зможе нести ядерний заряд.

Так, 29 листопада Міноборони РФ показало запуск нової ракети "Циркон" із корабля у Білому морі. Як запевняють у відомстві, випробування пройшли успішно, ціль вражена. Швидкість нібито перевищила 8 Махів – близько 10 тисяч кілометрів на годину. Наступного року "Циркон" планують поставити на озброєння.

США

Один із перспективних напрямків у галузі розробки новітньої зброї – лазерні гармати. Одну з таких ВМС США замовили у компанії Kratos Defense & Security Solutions ще 2010 року. У серпні 2014 року діюча експериментальна модель установки потужністю 30 кВт була встановлена на військовому кораблі USS Ponce, у 2020 комплекс з'явився на есмінці USS Preble потужністю 60 кВт. А в грудні 2021-го військові випробували "футуристичну зброю" для ураження цілі, що плавала. Енергетичний промінь, випущений з борту корабля USS Portland, знищив навчальну ціль в Аденській затоці.

США працюють над лазерною зброєю із часів холодної війни. Влада країни вважає, що вона може "змінити правила гри" в будь-якому майбутньому конфлікті на морі і надасть перевагу в потенційній масштабній війні з Китаєм, зазначає The Daily Telegraph. Основне завдання лазерних гармат – оборона від безпілотників та невеликих кораблів, робота як ППО.

Установка може працювати в одному з режимів як для засліплення систем керування, так і для завдання фізичного пошкодження нападникам. Таке озброєння має низьку вартість за постріл (менше одного долара), що робить його привабливим для боротьби з низькобюджетними, зокрема кустарними снарядами. Мета програми лазерного озброєння — створення до 2022 року бойових систем потужністю 300 кВт та 500 кВт до 2024 року. Така потужність дозволить зброї знищувати не лише невеликі апарати супротивника, а й повнорозмірні ракети та боєголовки.

Ще один різновид зброї майбутнього – гармати спрямованої енергії. Зокрема, PHASER від компанії Raytheon. Комплекс є мікрохвильовим випромінювачем, що "стріляє" спрямованими радіоімпульсами. Основна його мета – невеликі дрони.

"Фазер" виводить із ладу безпілотник не за рахунок сильного розігріву, а за рахунок порушення його електроніки потужним енергетичним імпульсом. Якщо лазеру потрібен якийсь час, щоб пропалити дірку у своїй цілі, то знищувальні радіоімпульси тривають не більше однієї мікросекунди.

Розробляють США і гіперзвукову зброю – зокрема, ракету, яка отримала назву Dark Eagle ("Темний орел"). Конструктори стверджують, що від снаряда, що летить зі швидкістю в 5 Махів, захиститися практично неможливо, і це дозволить здійснювати блискавичні удари, долаючи будь-яку існуючу і перспективну систему протиракетної оборони. Ракета зможе долати за найкоротший час відстань до 2775 кілометрів.

Китай

Більшість китайських військових розробок тримається в найсуворішому секреті. Проте час від часу в пресу просочуються дані про нову зброю КНР. Так, у 2018 році газета South China Morning Post написала про штурмову лазерну гвинтівку ZKZM-500. Вона класифікується як нелетальна зброя, проте може обвуглити шкіру людини, засліпити супротивника чи пошкодити сітківку його очей.

Лазер налаштований на невидиму частоту, тому противник не зможе зрозуміти, звідки його атакували. Гвинтівка здатна вражати цілі на відстані до 800 метрів і може бути встановлена на автомобіль, човен або літак. Працює вона від літієвих акумуляторів, що перезаряджаються, а від одного заряду здатна зробити кілька тисяч двосекундних пострілів протягом 30 хвилин.

У серпні 2018 року Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація оголосила про успішне випробування гіперзвукового хвилельоту XingKong-2. Цей пристрій виводиться в атмосферу за допомогою балістичної ракети та прискорюється за рахунок імпульсу від ударної хвилі під час проходження звукового бар'єру. Експерти вважають, що літальний апарат може нести ядерні боєголовки та долати будь-яку сучасну протиракетну систему завдяки високій швидкості та непередбачуваній траєкторії.

Китай також активно розвиває робототехніку та технології управління великими групами безпілотних апаратів, що пересуваються по землі, воді та у повітрі. У ЗМІ концепції одночасного застосування великої кількості дронів називають "рій" (літальні апарати), "мурашник" (наземні), "косяк" (морські). Це свого роду колективний організм, що розділяє один мозок для ухвалення рішень і адаптується один до одного, як зграї в природі.

В аналогічні розробки активно вкладається і влада США. За оцінками експертів, глобальні витрати на військову робототехніку в 2025 році досягнуть 16,5 млрд доларів. І хоча за своєю дорожнечею це недотягує до витрат, пов'язаних із більш традиційними проєктами, вже зараз в експертному середовищі лунають думки: краще кілька безпілотників, ніж один літак п'ятого покоління.

Перевага безпілотних систем очевидна – можливість без ризику для особового складу долати системи оборони та атакувати військові об'єкти за порівняно невеликої собівартості пристроїв.