Чому інопланетне життя може існувати навіть на цілком замерзлих планетах: вчені знайшли розгадку
Водень і кисень займають перше та третє місця у списку найпоширеніших елементів у всесвіті. Відповідно вода може бути значно поширенішою, ніж ми думали. І вчені називають це гарною новиною для мисливців за чужопланетянами.
Видання Inverse розповіло про свіжі дослідження, які показують – певні форми життя можуть існувати на екзопланетах навіть з екстремально низькими температурами. Так учені встановили, що придатна для життя зона (область, де температура дозволяє воді перебувати саме у рідкому стані) навколо червоних карликів насправді руйнується зоряними вітрами і сильним випромінюванням. Вони буквально зривають з планет атмосферу, перетворюючи їх на голу опромінену скелю. Як в таких умовах може існувати життя, складно собі уявити.
Вчені сподіваються отримати більше даних з цього приводу від телескопу імені Джеймса Вебба. Тим часом наявні уже дані свідчать: не слід судити про екзопланету по її замерзлій поверхні. Йдеться про ті небесні тіла, які знаходяться на віддаленні від своїх зірок і до них не долітає нищівне випромінювання від зоряних спалахів, але водночас це робить їх занадто холодними, щоби мати на поверхні рідку воду. Якщо у цих світах взагалі є вода, то це, мабуть, геть недружня для живих організмів крига. Однак, вчені припускають, що в середньому на одній планеті з кожної зоряної системі рідка вода може ховатись під поверхнею.
"Наша робота показує, що воду можна знайти в місцях, про які ми навіть не замислювалися. Це значно збільшує шанси знайти середовище, в якому теоретично могло б розвиватися життя ", – розповів планетолог з Університету Рутгерса Луєндра Ойха. Нещодавно він представив роботу своєї команду на цю тему під час конференції з геохімії у Франції. Відповідну статтю вони також опублікували у журналі Nature Communications.
Що лежить на споді
Радіоактивні елементи є складовою частиною більшості кам'янистих об'єктів у космосі. При розпаді вони виділяють тепло. Так надра Землі отримують частину свого тепла від радіоактивного калію, торію та урану, що розпадаються глибоко в земній корі та мантії. І саме радіоактивні елементи гріли скелясті об'єкти у ранній Сонячній системі, причому робили це настільки потужно, що плавили камінь та метал.
Спираючись на цей факт, Ойха та його колеги змоделювали, скільки тепла планета розміром із Землю може генерувати таким чином – не використовуючи при цьому сонячне світло чи припливне тертя. Виявилось, набагато більше, ніж уявляли до того. Розрахунки показали, що цього тепла цілком достатньо, щоби підтримувати у рідкому стані підземні озера або моря.
Приховані океани під крижаною поверхнею – це не щось нове та екзотичне. Астрономам відомо, що у нашій Сонячний системі супутник Сатурна Енцелад та супутники Юпітера Європа та Ганімед мають океани рідкої води, що розлились під кілометрами крижаної кори. Ці природні супутники отримують більшу частину свого внутрішнього тепла від припливів газових гігантів, навколо яких вони обертаються. Але Ойха та його колеги стверджують, що тепло від радіоактивних елементів, що розпадаються в надрах планети, теж можуть робити свій внесок.
І навіть наша власна планета доводить, що це можливо. Під арктичною вічною мерзлотою в деяких частинах Канади і під льодом Антарктиди лежать озера з холодною, але рідкою водою. Тепло, яке виділяється радіоактивними елементами в земній корі, зберігає воду досить теплою, щоб вона не замерзала. Є навіть деякі свідчення того, що в даний час це може відбуватися на південному полюсі Марса, переконує Ойха.
Вода і трошки солі
Звісно, вчені не стверджують, що наявність рідкої води автоматично вказує на існування життя. Ця речовина лише одна з багатьох, які потрібні для перетворення хімії на біологію. Для існування живих організмів потрібні також джерело енергії та ціла купа поживних речовин, на кшталт електролітів і фосфору. А ще планеті має пощастити, щоби на ній зійшлись усі можливі передумови для виникнення життя, як це сталось із Землею. Але відсутність рідкої води є найбільшою і очевидною перешкодою для розвитку живого.
Однак ми можемо так ніколи і не дізнатись, чи існує життя під крижаними поверхнями інших планет. Ми можемо відправити дослідницькі апарати на пошуки життя – минулого чи навіть сучасного – під поверхнею Марса, і ми можемо відправити зонди для відбору проб океанів Європи та Енцеладу. Але що стосується екзопланет з інших зоряних систем, то поки все, що ми можемо – це розглядати їх у телескоп. І хоча життя на поверхні планети може залишити сліди у її атмосфері, підземне життя, швидше за все, так і залишиться цілком прихованим від очей землян.
"Головне завдання полягає в тому, щоб розробити способи виявлення цих середовищ існування за допомогою майбутніх телескопів", – сказав Абель Мендес астроном з Університету Пуерто-Рико. Так він прокоментував роботу своїх колег.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL, марсохід Perseverance знайшов у кратері Єзеро нові докази того, що на Марсі можуть бути присутні органічні молекули, що є ознакою життя.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram, Viber і Threads, щоб бути в курсі останніх подій.