Блог | Діджиталізація: як далі це явище змінюватиме життя українців?

Як сьогодні ви використовували технології? Вранці "пікнули" телефоном у метро, потім підтвердили платіж годинником, далі перерахували кошти за опалення в квартирі в один клік (шах і мат чергам на пошті або в банку), а надвечір перевірили залишок на банківській картці просто з мобільного? Так, це все "плюшки" сучасного суспільства, якими ми вже щоденно користуємось.

Зручно, хіба ні? І саме зручність підштовхує (а інколи й просто змушує) впроваджувати таке нове "благо" у майже всі сфери життя. І банківська, звісно, не може бути винятком.

Тому сьогодні з’ясуємо, які плюси та мінуси несе стрімкий розвиток технологічних можливостей і яким чином користуються плодами цього явища у світі та в Україні зокрема.

Читайте: Что будет с курсом доллара перед выборами: на пороге масштабных рисков

Стадія розвитку в Україні

Кількість ІТ-спеціалістів у країні зростає, якість і креативність стартапів вражає, вихід продуктів на міжнародну арену пришвидшується. Проте практичне застосування всіх розробок "удома" часто відбувається надто повільно.

Чому так? Ми освічена та розумна нація (70% українців мають вищу освіту, тому Україна входить до ТОП-10 країн світу за рівнем грамотності). Але навіть із таким людським потенціалом ми є однією з найбідніших країн Європи. А тому економічні чинники часто "відводять" руки інвесторів від вкладання коштів, причина – високий ризик неокупності інвестицій.

Утім, якщо економічні показники активніше підуть угору, то технологічний прорив по всіх фронтах буде зовсім не за горами. І тоді й у банківському житті в нас запрогресує FinTech-історія ще яскравіше.

Читайте: Закон о валюте: кого коснется и что меняет

Які проблеми вирішує Digital?

Власне ті, що першими спадають на думку будь-кого з користувачів: цифрові послуги в банківських системах дали людству зручність, швидкість і доступність.

По-перше, зручність – усі операції та звіти доступні за пару кліків, квитанції та виписки за кожною транзакцією не втрачаються, бо зберігаються на пошті, в особистому кабінеті на сайті, чи в додатку.

По-друге, швидкість. Тут можна було б і без пояснень. Просто згадаймо черги до кас та необхідність витратити свій час на взаємодію з касиром, навіть коли черги немає.

По-третє, доступність – 24/7/365. Із будь-якої точки світу.

Здавалось би, очевидні речі, що повинні приваблювати більшість людей. Але статистика з нами поки що не погоджується (принаймні, в Україні).

Дослідження ставлення користувачів до цифрового банкінгу, проведені аудиторською компанією KPMG у 2014 році, показують, що ставлення українців до діджиталу є здебільшого позитивним, хоча все ще домінують прагнення персональної комунікації.

Наприклад, аби отримати клієнтську підтримку, 75% людей оберуть персональний канал спілкування і лише 18% – електронний. Схожа тенденція спостерігається, якщо є потреба купити фінансовий продукт чи сервіс – більшість людей довіряє персональному каналу комунікації.

Докладніше про FinTech: що ми маємо вже сьогодні?

Цифровий банкінг

Черги до каси, необхідність регулярно приїздити в банк, неминучість втрати часу. Про це нас змусив забути цифровий банкінг, який зробив реальністю електронні платежі, електронні підписи, електронні документи та ще цілу низку "дистанційних" послуг. І сьогодні йдеться не просто про швидку та безболісну оплату комунальних послуг, але й про великі транзакції компаній.

Безумовно, такі зміни потребують зусиль як із боку банків, так і з боку держави. Постійна підтримка та розвиток онлайн-банкінгів передбачають утримання достатньої за кількістю та професійною компетенцією команди розробників. Але це не єдина складність, оскільки такий вид банкінгу має відповідати стандартам безпеки й узгоджуватися з чинними положеннями нормативно-правової бази. Тому регулятори сьогодні теж не забувають про зміни і роблять справді якісні та корисні новації можливими.

Серед необхідних змін – новий закон про платіжні сервіси, що врегулює всі деталі роботи з електронними платежами, грошима та мікроплатежами, які необхідні для просування банківських технологій уперед. Новели мають підвищити ефективність та оперативність digital banking.

Звісно, роботи в контексті FinTech ще багато, але перші кроки вже наблизили для українців PayPal, відкрили доступ до токенізації та блокчейн-технологій. І тут варто зупинитися докладніше.

Токенізація платежів

Передусім варто зазначити, що таке токенізація та які нові можливості відкриває таке явище.

Це технологія, що дає змогу убезпечити електронні платежі за допомогою системи шифрування даних. Уся інформація про картку особи (номер, cvv-код) замінюється унікальними цифровими індикаторами – токенами. Основна перевага токенів полягає в тому, що вони мають вигляд випадкових послідовностей цифр і літер та самі по собі не становлять жодної цінності для шахраїв.

Токенізація дала можливість вивести безпечність платежів і фінансових операції на найвищий рівень, полегшила безконтактні способи оплати (всім відомі Google Pay і Apple Pay).

Легкість, безпечність і надійність – ось основні переваги токенізації. Безперечно, такі "привабливі" характеристики не могли оминути увагою вітчизняні банки, тому в 2018 році 17 банківських установ надали клієнтам можливість на користування сервісом Google Pay. Для користувачів техніки Apple – в Україні працює сервіс Apple Pay, що давно існував у більшості країн світу, а тепер існує й у нас.

Кількість транзакцій, здійснених у світі в першому кварталі 2019 року за допомогою Apple Pay перевищила 1,8 млрд. За словами глави Apple, це число "вдвічі перевищує обсяг платіжних операцій за цей самий період тільки рік тому".

Тож, як ми бачимо, токенізація як в Україні, так і в світі, стрімко набирає обертів.

Такі собі сюжети з фантастики ХХ століття в повсякденному житті)

Месенджери як майбутній спосіб оплати

Спочатку був інтернет-банкінг. Потім з’явився мобільний банкінг. І як очевидний розвиток останнього надалі планує розвиватися його відгалуження – банкінг у месенджерах. Наразі це є скоріше експериментальним досвідом серед користувачів в Україні, тому загальну оцінку його переваг надати складно. Але світова тенденція показує, що за месенджерами майбутнє. Наприклад, у Китаї існує відомий додаток WeChat, у серпні 2015 року аудиторія WeChat налічувала 600 млн активних користувачів. Китайці з цього додатка буквально "не вилазять", адже там можна зробити все – від оброблення фото фільтрами до оплати комунальних послуг.

До речі, світові аналітики вже дійшли згоди, що основна точка втрати клієнта – завантаження мобільних додатків (знову наголошуємо: що простіше, то краще). Тому для смартфонізованого населення України популяризація банкінгу через месенджери – неминуча трансформація, як і черговий виклик для банківського сектора.

Кібербезпека

Неможливо говорити про цифровий банкінг і не перейматися через цифрових шахраїв, тобто кіберзлочинців. Особливо в контексті банкінгу в месенджерах, оскільки приклад Фейсбук-скандалу зі злиттям даних 87 мільйонів користувачів показав, яка кількість особистої інформації є не такою вже й особистою. Сьогодні "населення" Фейсбуку перевищує населення Китаю, а мешканці Твітеру перевищують чисельністю всіх жителів США. Що це означає, окрім розвитку комунікацій? Збір особистих даних та подальше їх використання із зовсім різною метою.

Але маємо віру в те, що разом із розвитком технологій розвиватиметься й безпека їх використання.

До прогнозів

Безумовно, ми всі прагнемо змін і становлення ролі України як країни, здатної грати одну з центральних ролей не тільки як постачальника ідей і фахівців, але і як держави, яка використовує власні інноваційні рішення "вдома". Це можливо за двох умов. Перша умова –відповідне, адаптоване до реалій і новацій, регуляторне поле. В цьому контексті моменти ідентифікації клієнтів і дотримання правил фінансового моніторингу під час впровадження нових технологій є одними з ключових. Друга умова – інвестиції.

Протягом останніх трьох років український технологічний сектор демонструє зростання на середньому рівні 28% на рік. З огляду на цей факт, експерти прогнозують появу семи компаній із мільярдною капіталізацією – так званих FinTech-єдинорогів протягом 2019 року. А такі цифри звучать гучніше, аніж будь-які фрази, тож сподівання наших розробників на появу в Україні єдинорогів – не така вже й казка.