Українську бронетехніку хочуть захищати штучними сапфірами
У Харкові, в місцевому Інституті монокристалів, вчені зайнялися створенням суперміцної прозорої броні, в основі якої - штучно вирощений сапфір. Над додатковим захистом стекол вчені задумалися, оскільки вражаюча сила куль стає все більше.
"Він у п'ять разів твердіше зміцненого скла, і коли куля стикається з сапфіром, вона втрачає свою швидкість, сплющується і руйнується. А останній внутрішній шар броні з монолітного пластика запобігає поширенню осколків у кабіні машини. Таким чином, екіпаж залишається неушкодженим", - пояснив директор Інституту монокристалів Ігор Притула, повідомляє "Сегодня".
За його словами, у Швеції зараз розробляють кулі з надтвердими наконечниками, які пробивають прозору броню з відстані в 2 км. Харківські вчені кинули виклик таким снарядам і до кінця року готові зробити прозору броню, стійку навіть до них. Бронескло вдосконалять за допомогою додаткових шарів сапфіра. При цьому скло харківських учених відрізняється легкістю - якщо квадратний метр зміцненого скла важить близько 400 кг, то броні з сапфіром - всього 150 кг. Крім того, другий склопакет тонше, а це особливо важливо для легкої бронетехніки з великими оглядовими вікнами. На оснащення одного БТР потрібно майже квадратний метр сапфіра, який в інституті вирощують за два тижні, ще стільки ж часу йде на обробку. Вартість "квадрата" бронестекла становить близько $4 тис.
Читайте: "Укроборонпром" передав Міноборони відремонтовані танки
Розробку харків'ян вже оцінили в Україні - вчені виграли конкурс Національної академії наук. Наприкінці року прозора броня пройде польові випробування фахівцями Харківського конструкторського бюро ім. Морозова.
У найближчих планах харківських учених - розробка захисного елемента для оптичних приладів, який дозволить захистити від снайпера систему наведення БТРа або танка. Також на прохання військових в Інституті монокристалів думають над тим, як зробити більш довговічними інфрачервоні фільтри - пристрої, що захищають літаки і вертольоти від попадання ракет самонаведення.
Читайте: Львів почав серійне виробництво українського броньовика "Дозор": фото машини
"Через інфрачервоний фільтр проходить випромінювання, що імітує вихлоп вертольота. Таким чином пристрій створює помилкові цілі навколо вертольота, і ракета втрачає свій напрямок", - говорить Ігор Притула, додаючи, що зараз вчені працюють над тим, щоб створити спеціальну підкладку для фільтра.
Як повідомляв "Обозреватель", в 95% випадків проблеми функціонування військової техніки в зоні АТО - це не питання якості зборки на "Укроборонпромі", а питання якісної експлуатації.