Тенісистка Цуренко: на вибори не ходила, не вірю, що це може щось змінити
Українська тенісистка Леся Цуренко після зім'ятого через травму минулого сезону у 2020 році почала повертати втрачені позиції.
Незважаючи на пандемію коронавірусу, наша співвітчизниця зуміла продемонструвати непогані результати на великих турніри.
В інтерв'ю OBOZREVATEL спортсменка оцінила свою гру, розповіла про те, як впоралася з локдауном, чому не голосувала на місцевих виборах і назвала цілі на майбутній рік.
– Цього року ви провели два хороших турніри: дійшли до фіналу в Каїрі і зупинилися на стадії 1/2 в Індіан-Уеллсі. Яку оцінку ви могли б поставити собі за шкалою від 1 до 10?
– Дійсно, дуже дивний рік, в першу чергу, через пандемію. Мені хотілося зіграти трошки краще: початок року було неоднозначним, але потім вдалося набрати форму і дійсно добре виступити на двох турнірах. Так, вони були під егідою ITF, але все одно, великими. Я трохи поліпшила свої позиції в рейтингу, які втратила раніше через травму. Потім настала пандемія. Зрозуміло, що вона на всіх вплинула, і ми всі були у різних умовах.
Багато людей не те що грати, а й тренуватися нормально не могли. Тому, це було щось дуже незвичне для всіх. Кінцівка року у мене теж не склалася – загострилася травма ліктя. Довелося багато уваги приділити йому, в результаті пожертвувавши кінцівкою року, щоб його залікувати. Тому я зробила ставку вже на наступний рік. Втім, я так і розраховувала, тому що було зрозуміло, що навіть якщо теніс відновлять цього року, то не всі турніри впораються із заходами, які ввела WTA. Було зрозуміло, що турніри будуть дивними, незвичними і далеко не всі зможуть їх організувати.
– Як ви жили в карантин?
– Я жила своїм звичним життям. Нічого особливо не змінилося, крім відсутності тенісних тренувань, походів в якісь заклади і самих поїздок. В іншому все залишилося як є. Це було звичайне життя, зі своїми побутовими речами. Де ми могли – тренувалися, бігали. Це було не заборонено, тобто ми робили все, що в принципі могли. Для мене карантин не був великим стресом, я філософськи до нього поставилася.
– Знаю, що деякі гравці в цей період тренувалися в приватних будинках, обладнаних кортами. А ви?
– Я думаю, це була практика для багатьох. У мене були такі тренування, але зовсім небагато. В основному, фізична підготовка.
– Ви відчували якийсь дискомфорт, пов'язаний з медичним протоколом перед матчами або під час них?
– Особисто для мене всі ці тестування, напевно, викликають невеликий дискомфорт. Але нічого катастрофічного не відбувається. Ми дуже серйозно обмежені у переміщеннях. Це неприємний момент, але гравці знаходяться в замкнутому просторі, і від цього нікуди не можна дітися, тому що будь-яке порушення правил – це дискваліфікація. Це щось новеньке. Є кілька типів гравців: якщо розділити за категоріями, то це любителі посидіти в своїх номерах або ж любителі щовечора сходити в новий ресторан, або відвідувати якісь цікаві місця в кожному місті.
І ось останнім було складніше, тому що багато гравців люблять посидіти в номері, нікуди не виходити і замовляти room-service. Для них нічого особливо не змінилося. Я в цих категоріях перебуваю десь посередині, тому що люблю і те, і інше. Саме постійне перебування в номері на мене не сильно впливає на турнірах. Багато чого змінилося в плані відсутності фізичних контактів, наприклад, знизування руки. Все це трішечки дивно, але не думаю, що варто занадто драматизувати.
– Розкажіть про вашу команду сьогодні: хто з вами працює?
– Зараз тенісні тренування я проводжу зі Стасом Хмарським. А фізичну підготовку виконую зі своїм молодим чоловіком.
– Ви займаєтеся на кортах в столичному Х-Парку. Чи задоволені ви умовами для роботи в Україні?
– Ігрові компоненти я відпрацьовую тут. Що мені тут найбільше подобається? Якраз ось ця спортивна атмосфера, де всі націлені на результат, та й тренування тут практичні. Особисто я не бачу тут любителів. В основному це діти, підлітки, які націлені на професійний результат. Тут мені подобається атмосфера, а найголовніша перевага – це команда тренерів. Вона одна з кращих в Україні.
– А як щодо спаринг-партнерів? Чи відчуваєте дефіцит?
– Я тут граю з сестрами Кіченок, у нас спільні тренування. І дуже багато занять з підлітками. Я думаю, це корисно і для мене, і для них. Я бачу, як діти на першому тренуванні ще хвилюються, а потім вже сприймають мене як рівну собі. Це може їм допомогти в майбутньому. Бувають такі моменти, коли граєш з кимось сильніше за рейтингом і думаєш: "Вона дуже сильна, як же її обіграти?". Потім, коли в такій атмосфері проводиш якийсь час, то ця грань стирається. Я думаю, дітям такі тренування і допомагають не відчувати цієї різниці. Мовляв, є професійні і сильні гравці, але я спокійно з ними тренуюся, що додає мені впевненості в собі.
– Я звернув увагу, що ви стали публікувати в Instagram більш відверті фотографії. Це наслідок якихось змін у ставленні до себе?
– Я відмінно себе почуваю, у мене чудове життя. Чому б не розвинути свій Instagram, тим більше, я себе впевнено відчуваю в плані того, що мені не страшно себе постити. Я впевнена в собі, в своїй зовнішності і може бути, це дійсно сильно змінилося, навіть якщо порівняти мене з собою річної давності. Я себе по-новому відчуваю, мені подобається те, що я бачу в своєму житті, і це відбивається на моїх соціальних мережах. Тим більше, якщо я на відпочинку. Красиві фотографії, людям подобається, чому ні?
– З останніх новин, які я читав про вас, кинувся в очі заголовок в дусі "Леся Цуренко поділилася секретами правильного харчування". Деякі спортсмени, коли завершують кар'єру, знаходять себе в ролі фітнес-блогерів. Ви бачите себе в такому амплуа коли-небудь в майбутньому?
– Без особливої скромності реально можу сказати, що я багатогранна особистість. Мені багато чого подобається, я багато чого знаю і цікавлюся. Реальний професіонал я тільки в тенісі, а все інше на рівні інтересу. Але, тим не менше, я точно можу людям розповісти, як тримати себе в формі, як харчуватися і розкрити дуже багато секретів, які перевірені конкретно на мені. Тому, я дійсно володію великою кількістю знань, але я не фітнес-блогер, щоб все це викладати і десь заглиблюватися в нюанси. Я можу потроху ділитися знаннями, але без фанатизму. Коли закінчу грати, хто знає, може саме це мені сподобається. Раптом на той момент у мене буде кілька підсписників, яким буде це цікаво читати, дізнаватися щось нове. Тим більше, зараз Instagram – це вид заробітку, народ заробляє дуже хороші гроші в цій соціальній мережі.
У мене багато і інших інтересів, в планах – своя сім'я. На даний момент я не можу прогнозувати. Знаю тільки, що на 100% впевнена у своєму майбутньому, все добре і буде тільки краще.
– Чи читаєте ви коментарі під постами в своєму Instagram?
– Рідко, хіба що, якщо попадається на очі щось цікаве. Я, звичайно, приблизно знаю, що там написано, але намагаюся не вникати в це все, тому що було багато негативу. Зараз коментарі та відгуки в більшості своїй позитивні, але я себе привчила усуватися від цього через велику кількість негативу, коли граєш на турнірах. Тому, я до цього ставлюся відсторонено.
– Ви часто публікуєте фото з Мартою Костюк, нещодавно провели спільний ефір в Instagram. З ким ще ви дружите з українських тенісисток?
– СНайбільш тісне спілкування у мене з Мартою і сестрами Кіченок. Зараз більше з Мартою.
– Які відносини з Еліною Світоліной?
– Звичайні. Це відносини, які розвиваються в залежності від ситуації. Щоденного спілкування у нас, звичайно, немає. Але, якщо виникає якесь питання, нашого рівня нормального спілкування вистачає, щоб я могла будь-яке питання їй поставити. Ми спілкуємося на турнірах, тому, у нас рівне, нормальне спілкування.
– У вас була травма ліктя. Як зараз він себе почуває?
– Я зробила місяць повного відпочинку. Зараз все набагато краще. Основне завдання – утримати цей стан.
– Ви ходили на місцеві вибори?
– Ні.
– Чому?
– По-перше, прописка. По-друге, я не вірю в те, що це може щось змінити. Без поглиблення в політичну тему, я думаю, що це непросте питання для нашої країни. Повторюся, але не впевнена, що це допоможе щось змінити.
– А взагалі за політикою стежите?
– Стежу, у мене є своя думка, і я його не висловлюю.
– Чи правда, що в WTA-турі є гравці нетрадиційної сексуальної орієнтації?
– Чесно кажучи, мені все одно. Це вибір кожної людини. Нехай люди роблять, що хочуть. Особисто мені життя інших людей не цікава. У мене є своя, а знати щось про інших мені абсолютно нецікаво.
– Головна мета на майбутній сезон?
– Об'єктивно, це щоб не болів лікоть. Основне для мене – це здоров'я. А зі спортивних результатів – повернути колишні позиції, але я зараз навіть не замислююся про це. Основна мета – лікоть. За умови, що він буде в порядку, з результатами теж все буде супер.