Як змінилася красуня-фігуристка, яка втекла з України та виграла Олімпіаду для Німеччини

19 січня 38 років виповнилося неймовірній фігуристці, тендітній красуні із залізним характером Олені Савченко. Спортсменка з Обухова могла приносити медалі чемпіонатів світу та Олімпіад Україні, але після Ігор-2002 у Солт-Лейк-Сіті виявилася непотрібною своїй країні. І вже під прапором Німеччини здійснила всі свої мрії, зокрема про "золото" ОІ.

На честь дня народження Савченко OBOZREVATEL вирішив показати, як змінювалася олімпійська чемпіонка, якою захоплювалися у всьому світі та яка, за власним зізнанням, назавжди залишиться українкою.

Льодова історія Олени почалася у три рочки, коли їй подарували перші ковзани, і батько, який був майстром спорту з важкої атлетики, привів дівчинку кататися на замерзле озеро. А з п'яти років вона почала займатися на київській ковзанці "Крижинка". Протягом 9 років їздила на тренування з Обухова автобусом, прокидаючись о 4 ранку. Але не здавалася.

Першим партнером Савченко став Дмитро Боєнко, але пара розпалася після чемпіонату світу серед юніорів-1998, де вони посіли лише 13-те місце. Вже тоді Олена знала, що здатна на більше. І зі Станіславом Морозовим під керівництвом Галини Кухар Савченко стала чемпіонкою світу серед юніорів у 2000 році.

На Олімпійських іграх-2002 молода пара стала лише 15-ю, але була помітна перспектива. Проте Станіслав несподівано зазнав важкої травми. Й Олена вирішила шукати нового партнера. В Україні такого не було. Тоді із Савченко захотів кататися росіянин Антон Неменко, який був навіть готовий переїхати до Києва.

Проте фінансувати нову спортивну пару федерація відмовилася. Та й загалом під час виступів Олени за Україну допомоги від неї було замало. Після того, як Савченко вирішила переїхати до Німеччини, її викликали в спорткомітет і попросили віддати все, що їй дала країна. І дуже здивувалися, побачивши перед собою лише одну сукню та одну пару ковзанів. Решту спортивних костюмів оплачували батьки фігуристки.

До Німеччини Олена потрапила з легкої руки журналіста Артура Вернера, який порадив 18-річну українку молодому німецькому тренеру Інго Штоєру. А якраз був без партнерки колишній чемпіон Німеччини Робін Шолкови.

Коли Олена вперше побачила Робіна, то побоялася, що вони можуть не спрацюватись: "Сумніви розвіялися під час першого ж виходу на лід, коли Шолкови одразу почав робити викиди. Це означало, що ми знайшли один одного".

З 2004-го по 2014-й рік Олена та Робін виграли все, крім олімпійського "золота". На Іграх вони двічі ставали третіми. І після "бронзи" у Сочі-2014 Шолкови сказав, що втомився і завершуватиме кар'єру. Але Савченко була не готова відмовитись від своєї мрії і все ще хотіла кататися.

У 30 років Альона знову розпочала пошуки партнера із прицілом на Олімпіаду-2018. Знову був варіант із росіянином, але цього разу Олександром Енбертом. Але не склалося і, як виявилося, на краще. Знахідкою для Савченко став француз Бруно Массо, який був на п'ять років молодший за українку і перемагав лише на національному чемпіонаті.

Зірковий статус Олени спочатку був для Массо проблемою. Вона відчула це на перших тренуваннях, "начебто важкий тягар лежав у нього на плечах". Тоді фігуристка сказала партнерові: "Бруно, забудь про всі мої титули, інакше ми нічого не досягнемо. Ми тепер рівні".

Але Франція не хотіла відпускати Массо. Тож обговорювався варіант виступу пари під прапором "ле бле". Як зізнавалася Олена, підливав олії у вогонь і її тренер Інго Штоєр. У Німеччині йому відмовили у фінансуванні, оскільки Інго підозрювали у зв'язках із таємною поліцією, Штазі, за часів НДР. Тому Штоєр хотів, щоб пара виступала за Францію.

Але тренер зажадав надто багато грошей. А потім відмовився від роботи із фігуристами. Рішення тренуватися в Оберстдорфі у Пеггі Шварца стало для Олени доленосним. Адже саме цей наставник привів Савченко та Массо, за якого зрештою заплатили Франції 30 000 євро відступних, до "золота" Олімпіади-2018 у Пхьончхані.

У 2016 році в інтерв'ю "ЕГ" Олена розповіла, що із задоволенням виступала б за Україну, але там немає умов для тренувань: "Отже, спасибі Німеччині. Вона нам умови надала".

А також в Оберстдорфі Олена знайшла свого чоловіка, англійського художника Ліама Кросса. Батьки Кросса служать у британській армії, а одна з військових баз НАТО розташована саме у Оберстдорфі.

Щоправда, коли вони познайомилися в компанії друзів, Ліам не знав, наскільки титулована Олена. Про те, що він закохався у чемпіонку, художнику розповів батько, який бачив дівчину по телевізору.

У 2016 році пара зіграла весілля у старовинному замку за 70 км від Оберстдорфа. На свято з Києва приїхали батьки Олени та Бруно, який швидко потоваришував із чоловіком партнерки.

Через два роки Ліам вирушив з Оленою до олімпійського Пхьончхана, який мав стати моментом істини для 34-річної фігуристки. Після короткої програми німецька пара йшла четвертою, але зі світовим рекордом відкатала довільну – і в результаті виграла у срібних призерів із Китаю лише 43 соті бала!

Після оголошення результатів Олена ридала. Бруно теж не стримував сліз, а щасливий Ліам прорвався крізь охорону, щоб привітати кохану, яка нарешті здійснила свою мрію та могла видихнути.

Після Олімпіади Савченко та Массо виграли і чемпіонат світу-2018, трохи покаталися у льодових шоу та перейшли на тренерський місток. А у вересні 2019 року Олена стала мамою чарівної дівчинки. Здавалося, що тепер Савченко має все...

Але у червні 2021 року 37-річна Олена здивувала всіх заявою, що повертається на лід та змінює громадянство. На свою шосту Олімпіаду вона збирається під прапором США із 21-річним Томмі-Джо Найманом. Як повідомляв Spiegel, Олена розраховувала на Массо, але Бруно через сім'ю та здоров'я обрав тренерську кар'єру.

Також Савченко не відкидає, що зрештою повернеться працювати в Україну: "Можливо, колись підніматиму на рідній землі цей вид спорту. Адже у моїй медалі велика частка українського. Я там починала. Там живуть мої батьки. Я назавжди залишусь українкою. Не важливо, де я житиму".

Раніше OBOZREVATEL писав, що знаменитий російський фігурист відмовився від країни і виступатиме за США.