"Олімпійські кільця тримаються на суперклеї": як виглядає перша медаль України на ОІ та на яку гонку в Китаї ставить легенда біатлону

4 лютого у Пекіні відкрили зимові Ігри-2022, а вже об 11:00 у суботу у наших біатлоністів буде одна з двох найреальніших можливостей зачепитися за медаль у міксті. На думку володарки першої олімпійської нагороди незалежної України Валентини Цербе-Несіної, "синьо-жовті" покажуть найкращі результати саме у чоловічій та змішаній естафетах.

У розмові з OBOZREVATEL колишня біатлоністка пояснила прорив чоловічої збірної, приїзд легіонерок із Росії та Білорусі та показала свою історичну бронзову медаль, виграну у спринті у Ліллехаммері-1994.

– Нагороду подивились вже, мабуть, мільйон людей. І я всім дозволяю до неї доторкнутися. А тут я маю автограф першого президента України. Щоправда, медаль уже втомилася, олімпійські кільця тримаються на суперклеї. І треба нести в ательє, щоб привели до ладу стрічку.

– Валентино Адамівно, вам не доводилося змагатися у Китаї?

– Олімпійські ігри у нас були тільки у Норвегії, де я взяла медаль, і в японському Нагано. Етапи Кубку світу проходили у Європі. Я мріяла побувати в Америці, але не довелося позмагатися ні у США, ні у Канаді.

Попередньо перед Олімпіадою у Китаї побували лише наші відкатники-сервісмени. Відомо, що траса важка, але для всіх вона однакова. Хто зможе підлаштуватися, той і виступить добре.

– Раніше тон в українському біатлоні задавала жіноча збірна, на рахунку якої п'ять олімпійських медалей. Хоча у нас було багато чудових чоловіків-біатлоністів – Андрій Дериземля, Сергій Семенов. Але, як видно з цього сезону, більше шансів на медаль у Пекіні у чоловіків на чолі із Дмитром Підручним.

– Жінки завжди дуже рано закінчували спортивну кар'єру. А сьогодні вік ветеранів нашої збірної – 35-36 років. Наприклад, я зав'язала у 29. Якщо згадувати час із 2013 року до 2015-го, то тоді наші чемпіонки були на піку. І зараз треба пам'ятати, що вони ветерани, та існує естафета поколінь. І необхідно тримати кулачки, щоб їхній досвід не пропав, і та молодь, яка поруч із ними, перейняла його та показала себе на Олімпіаді через чотири роки.

Взагалі я бачу два варіанти, за якими мали розвиватися події. Або ми мали два роки тому сказати ветеранам: "Дякуємо і до побачення! Ми омолоджуємо склад. І реально працюватимемо на Олімпіаду 2026 року". І держава мала сказати: "Ви нас не лайте. А молодь ці шість років напрацьовуватиме те, що ми маємо".

А зараз у нас у біатлоні є олімпійські чемпіони-2014, розбавлені молоддю. І за чотири роки ми побачимо, чи правильно ми взяли ветеранів, які відібралися на Ігри. Або треба було робити акценти на молодь, яка б до 2026 року набралася досвіду.

Але хочу наголосити, що зараз у біатлоністів так багато стартів. У наш час Кубку IBU не було. А є ще спартакіади, гімназіади, Юнацькі ігри. Настільки великий калейдоскоп турнірів, що молодь теж може брати участь, але її не вистачає на всі циклічні змагання. Молоді менше, ніж змагань.

– А у чому тоді секрет прориву чоловічої команди?

– Знову ж таки, як казав мій тренер, зазирайте до паспорта. Хлопці у нас набагато молодші за дівчат-ветеранів. І плюс, коли сестри Семеренко були на піку, а Олена Підгрушна повернулася після роботи у міністерстві та показувала хороші результати, привозячи нагороди із топових змагань, чоловіки набиралися досвіду.

Можна сказати, що у віковому плані хлопці перебувають зараз на тому етапі, що й наші дівчата три-чотири роки тому, коли вони були на піку.

– Останнім часом жіночу збірну України поповнюють спортсменки з інших країн. Та ж Дар'я Блашко – з Білорусі, є кілька дівчат із Росії, зокрема, призерка Кубку світу в естафетах Ольга Абрамова. Наші молоді дівчата не витримують конкуренції чи ще не мають достатнього досвіду?

– В Україні дуже важко тренуватись, бо взагалі немає зими. Якщо брати Росію, то вони мають центри в Санкт-Петербурзі, Москві та Єкатеринбурзі. Їхнє бажання, і в тебе є інфраструктура та натуральний сніг. Нам же потрібний виїзд.

А сьогодні держава не має коштів. Батьки з київської області по 700 євро витратили, і тоді малюки поїхали. А не кожна сім'я має ці гроші. І потім на чемпіонаті України вони показують найкращі результати.

Ось у нас є 2005 народження Саша Меркушина. Батько возив із собою на сніг двох дітей, і вона з дитинства, з чотирьох років уже стояла на лижах. Тому коли до нас приходять спортсмени з Росії, то чимось вони кращі. Але хочу побажати нашим біатлоністам не боятися. Бо наша молодь програє морально, коли бачить, що приїхали легіонери.

Але водночас до нас приїжджають і дуже влучні спортсменки. Коли Даша Блашко приїхала на чемпіонат України, то у неї всі закохалися, бо вона показувала високу майстерність та якість, закриваючи всі цілі. Швидко приходить на вогневий рубіж, швидко стріляє та швидко йде – у неї можна було брати майстер-клас.

Але найголовніше для вболівальника, що піднімається прапор та звучить гімн. Першу олімпійську медаль у біатлоні для країни виборола я – за паспортом українка, 1998-го срібну нагороду привезла Олена Петрова – удмуртка з Росії.

2006 року медаль для України виборола легіонерка Вайгіна-Єфремова. Найголовніше, я вважаю, підтримувати наших спортсменів та радіти, що піднімається прапор країни.

– Яких результатів чекаєте від наших біатлоністів на Олімпіаді-2022?

– Я тримаю кулачки за кожного спортсмена, хоча зрозуміло, що біатлон мені ближчий. Я вважаю, що наші хлопці в естафеті заїдуть до шістки, а якщо нам допоможуть суперники, то можуть піднятися і на п'єдестал. Ще у нас буде змішана естафета. І я розраховую, що саме у цих двох видах у нас будуть найкращі результати.

І найголовніше, щоби нас не з'їла "корона". Бо й тренер Олени Підгрушної Кравченко мав позитивний тест на коронавірус. І цікаво, що тут проходимо тести – нічого немає, а там беруть... Може, є якісь нюанси, і вони не довіряють нашим.

– У чому основна підступність Олімпіади для її учасників?

– Найголовніше, щоб спортсмен не прокинувся і не вирішив, що він уже має нагороду. І навпаки, не потрібно занижувати самооцінку, коли атлет думає, що він нічого не зможе. А всередині у спортсмена багато чого, що не видно оточенню: травми, не виспалися, лижі не так їдуть. І у біатлоністів дуже довго тривав відбір.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що Путін заснув під час виходу української збірної на церемонії Олімпіади-2022.