"Коліно не трималось": чому українку на Олімпіаді ховали під рушниками

4 хвилини
59,3 т.
Боротьба, Коляденко, призер Олімпіади

Бронзова медалістка Олімпіади-2020 із вільної боротьби Ірина Коляденко на Іграх у Токіо змагалася на уколах і з порваною зв'язкою. Після чого довелося робити складну операцію на коліні. А зараз дівчина пересувається на милицях.

За свою нагороду Ірина отримала не тільки призові від держави, але також квартиру від влади Ірпеня і машину від асоціації вільної боротьби. Але цього всього могло й не бути. У розмові з OBOZREVATEL Коляденко зізналася, що отримала травму за два дні зі старту змагань у Токіо і не могла піднятися з килима.

Ірина Коляденко в своєму новому авто.
Відео дня

– На Олімпіаді було важко. Емоційно, фізично, психологічно. Це дуже важка робота. Коли я повернулася після Токіо, то була травмована. Ходила консультувалася з лікарями, що мені тепер потрібно робити. Зараз я відновлююся після операції. Вчуся, розвиваюся. І живу далі, тому що спорт спортом, але є життя і поза залою, яке можна класно й емоційно проживати.

– Скільки триватиме ваше відновлення?

– Я поки що не можу точно сказати. Але до наступної Олімпіади буду в формі.

– Як ви отримали цю злощасну травму?

– Травмувалася я вже в Японії, буквально за кілька днів до Олімпіади. Проходили тренування, які підводили нас до змагань. Їх називають "пуш-пуш". І там у боротьбі з дівчинкою я пошкодила собі коліно.

Ірина Коляденко здобула "бронзу" ОІ.

Щоб ви розуміли, після травми навіть не могла піднятися з килима. А в цьому залі були спортсмени з багатьох країн, за мною спостерігали суперниці. Тому мене просто накрили рушником і поклали лід, щоб опонентки не бачили, як я сиджу і плачу, бо не можу встати з килима. А мені через два дні вже боротися.

Емоційно було дуже важко передусім через травму. Це добре, що приїхав мій тренер і лікар нашої команди, який теж дуже сильно допоміг, підтримував. Робив усе, що було потрібно в тій ситуації. І теж зробив внесок у цю медаль.

Ірина Коляденко після перемоги на чемпіонаті Європи-2021.

– На сутичках травма відбилася?

– Так, дуже сильно. Коліно взагалі не трималося через те, що порвана одна зі зв'язок. На Іграх у Токіо мені кололи знеболювальне, постійно було два наколінники і тейпи, щоб фіксувати коліно. Але нічого, пережили. Головне, що все це закінчилося медаллю. Тому я не розчарована. Просто з'явився час, який мені потрібно буде витратити з користю. А після всіх своїх травм я виходила тільки сильнішою і готовою працювати далі.

Вам лише 23 рокитільки початок кар'єри, а травма виявилася дуже серйозною. Не було думки пропустити Олімпіаду, щоб не погіршувати ситуацію?

– Взагалі такого не було. Але я і не знала, що це мені так сильно відгукнеться. Що доведеться робити таку важку операцію, а потім чекає настільки тривала реабілітація. Але нічого. Я знала, що травмована і усвідомлено йшла на цей ризик.

Ірина Коляденко після перемоги на чемпіонаті Європи-2021

– Добре. На що зараз витрачаєте вільний час?

– Насамперед я вчу англійську мову. І є плани подальшого навчання за своєю професією, тобто отримувати ступінь. Я вже магістр, а далі – кандидат наук. Спеціалізація у мене – спортивне виховання і спорт. Хоча за першою освітою я – бухгалтер. Але планую розвиватися у сфері спорту.

Для мене бухгалтерія, чесно кажучи, свого часу теж була несподіваним вибором. Просто обирала місце, де могла б тренуватися ближче до дому. Я з Житомирської області, й Ірпінь не дуже далеко від мого міста. Було комфортно. І там був тренер, яких міг мене готувати і з яким ми спрацювалися. Хоч я і закінчила університет, але здружилася з тренером і досі у нього займаюся. Тому я вдячна цьому закладу не стільки за освіту, скільки за тренера.

Ірина Коляденко і тренер Володимир Яременко на прийомі.

– Після операції ви хоч встигли почати ремонт у власній квартирі?

– Ні, не встигла. Передусім тому, що вона ще не добудована. Та, що я подарувала тренеру, вже була готова – робиш ремонт, заїжджаєш і живеш. У моєму будинку залишилося закінчити дах, вже ставлять вікна, роблять обробку. Сказали, що введуть в експлуатацію навесні 2022 року. Якраз нога загоїться і можна братися до ремонту.

– А як у вас із навичками ремонтника – можете щось фарбувати, клеїти шпалери?

– Це без проблем, якщо чесно. У мене бабуся з дідусем такі, що їх, напевно, можна назвати професійними будівельниками. Тому я із самого дитинства допомагала їм вдома клеїти шпалери, штукатурити. Для мене це не проблема.

Ірина Коляденко зі своєю бабусею після Олімпіади.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що Ірина Коляденко подарувала квартиру своєму тренеру.