"Дико і дивно": український саночник був готовий до умов у Китаї, але олімпійський трек йому не підкорився через свою особливість

8 хвилин
9,4 т.
'Дико і дивно': український саночник був готовий до умов у Китаї, але олімпійський трек йому не підкорився через свою особливість

Особливості китайського треку не дозволили українським саночникам опинитись у топ-20 на Олімпіаді-2022, але потенціал у них є. Про це розповів лідер нашої збірної Антон Дукач, який у Пекіні фінішував на 22-му місці. Хоча міг потрапити у проміжок між 15-м та 20-м.

Дукач поспілкувався з OBOZREVATEL після повернення з Пекіна та зізнався, що був готовий до жорстких карантинних обмежень у Китаї. А ось з олімпійським треком все-таки не справився, як і багато топових саночників. А австрійський пілот навіть зламав руку та знявся зі змагань.

Антон Дукач.
Відео дня

– Загалом усі обмеження, які на нас чекали на Олімпіаді, мені були відомі, тому що ми в Китаї були на Кубку світу в листопаді. І вже тоді були дуже схожі умови, як за щоденними тестами, так і за позитивними результатами у хлопців з інших країн, яких поміщали на ізоляцію. А коли виходили із ізоляції, то каталися в окремій групі.

І була повна ізоляція від умовного села. У нас там був такий готель, також відгороджений від усього світу. І лише під час цієї поїздки на автобусі ми бачили когось із пересічних мешканців та шматочок природи. Нас попереджали, що це як репетиція Олімпіади, і десь так буде на самих Іграх, тому для мене в лютому вже не було нічого дивного.

Було дико і дивовижно опинитися в цій ситуації в листопаді, але ми знали, що так буде і на Олімпіаді.

Антон Дукач.

– Після такої репетиції в листопаді вживали якихось додаткових заходів, щоб уберегтися від вірусу та нормально виступити на Олімпіаді?

– Звичайно. Цього сезону наша команда не мала позитивних тестів на коронавірус, ми пройшли всі Кубки без жодних пропусків. Бо дотримувалися всіх обмежень. І підготувалися до Олімпіади.

Ми розуміли, що це важливий старт, найголовніші змагання чотирьох років. І через те, що ти не вдягнув маску або прийшов на якусь тусовку, можеш підхопити вірус. Тож ніхто не хотів ризикувати. Тому дотримувалися всіх правил повною мірою.

– Розкажіть про особливості китайського треку, який став випробуванням для багатьох навіть найсильніших спортсменів.

– Під кожні Олімпійські ігри готують особливий трек. Зазвичай, тестові змагання на трасі проводяться за рік до Олімпіади. Але через коронавірусні обмеження вони пройшли вже в олімпійський сезон, і мало хто встигав щось змінити до початку Ігор. А на цьому тестовому Кубку світу в Китаї я став 26-м. У мене були дуже добрі заїзди, але програвав багато.

Антон Дукач дотримувався всіх обмежень.

Особливість траси в тому, що маленька прижимна сила. Майже на всіх трасах навантаження пілота 5G, але в Китаї воно невелике, тому важко розігнатися вже по ходу дистанції. Хоча у відборі на Кубок світу я показав рекорд за швидкістю старту, з ним опинився за межами топ-10. І це здивувало, бо сани начебто непогані, але по трасі програвав більше секунди.

Тому на Олімпіаді пробував щось видозмінити на санях, розганяти. І на тренуваннях виходило через раз програвати менше секунди, а це колосальний прогрес.

Олімпійська траса у Китаї.

Що стосується змагань на Олімпіаді, то 22 місце щодо Кубка світу – це прогрес, але в той самий час розумів, що я мав усі шанси потрапити у проміжок між 15-м і 20-м місцем. А через зроблені помилки якраз і програв ці кілька позицій. Тобто, можна було виступити трохи краще, але претендувати на топ-15 було дуже важко.

Я та Андрій Мандзій у другому та третьому заїзді були у 20-ці. А перший не вийшов. У мене був трохи гірший, а у Андрія зовсім не вийшов і 27 місце.

Андрій Мандзій випав із саней.

– Під час командної естафети ви вивалилися із саней, але дуже оперативно вдо них повернулися, хоч, звісно, і втратили час. Що там сталося?

– Важко сказати. У нас був тренувальний заїзд саме для чоловіків-одиночників, з яким я впорався на ура, дуже класно проїхав цей віраж. На самих змаганнях я очікував, що там може бути небезпечно, тому що це точка, де виникали проблеми у багатьох, у тому числі у чемпіонів світу – вони там помилялися, падали, переверталися, хтось доїхав, хтось – ні.

І я розумів, що якщо я раптом вилечу, то мені обов'язково треба буде повертатись до саней та передавати естафету. Тому що це командний старт. І ти не можеш підвести своїх колег. Тому я намагався максимально оперативно повернутись, що мені вдалося.

А нашим хлопцям із двійки вдалося доїхати до фінішу та показати непоганий результат. При чистій їзді всіх команд, які брали участь в естафеті, ми б претендували на 12 місце. Тому що деякі двійки дуже багато вигравали у наших хлопців, хоч вони провели класний заїзд. І того відриву, який я міг би дати після свого етапу, не вистачило б.

Українська двійка саночників

11 місце – це гарний результат. Тому що кільком не вдалося доїхати, хтось перевертався після цього 13-го віражу. А нам є куди рости і є гарний прогрес.

– Україна заявляла про бажання прийняти зимову Олімпіаду, для чого потрібно буде звести багато об'єктів. Якби у нас була санно-бобслейна траса такого рівня, це покращило б результати наших саночників?

– Мені важко сказати, це потрібно запитати у функціонерів федерацій, які розроблятимуть відповідні плани. Але можна глянути, як на цій Олімпіаді виступили китайці. У скелетоні завдяки кваліфікованим тренерам їм удалося за такий короткий проміжок часу вийти на високий рівень та взяти медаль у чоловіків.

У санях китайці демонстрували чисті заїзди, але двійка стала останньою. І одиночники не пробилися до топ-20, хоч у них тренери були з Італії, Німеччини, США. Хоча, звичайно, результат має зростати, але цим об'єктом мають займатися професіонали.

Українська двійка на Олімпіаді у Пекіні-2022.

– Владислав Гераскевич відзначав велике значення стартової естакади. Наявність такого об'єкта в Україні значно покращила б його результати у скелетоні. А в санях ми могли б розраховувати на прогрес, якби мали цілу трасу? Тим більше, у нас є традиції в жіночому санному спорті – Лілія Лудан, Наталія Якушенко.

– Ну, так, звичайно, якщо у тебе є траса, то, знаючи всі особливості та траєкторії, можеш щось пробувати та тестувати, нікуди не виїжджаючи, не витрачаючи зайвий час та гроші на перельоти та проживання.

Просто я думаю, що таким об'єктом має займатися зацікавлена комерційна структура, яка, крім тренувань професійних спортсменів, може використовувати його з туристичною метою. Щоб це був хороший бізнес-проект, який окупається, а не завдає збитків.

А стартова естакада – це дуже потужний проект, який має бути. Він обов'язково дає результат для розгонів скелетоністів, саночників та бобслеїстів. Коли я починав, у нас у Львові була стартова естакада у досить хорошому стані. Завдяки їй у мене сформувався фундамент гарного розгону.

Українка Юліанна Туницька.

– Наразі цієї естакади вже немає?

– Буквально минулого року її відновили завдяки тренерам та небайдужим людям. Ми вже тренувалися на ній та готувалися до сезону. Це хороший об'єкт, але застарілий і вона маленька. Тому хороша стартова естакада нам справді потрібна.

А одиночний чоловічий санний спорт у нашій країні – дуже молодий. Українці дебютували на Олімпіаді лише у 2014 році. Тому, звичайно, прогрес очевидний і за місцями, і за відривами від лідерів. Це потенційно перспективна дисципліна.

– Багато зимових видів люди дивляться в основному раз на чотири роки на Олімпіаді. І санний спорт, на жаль, не є винятком. Тому й дивуються, що навіть досвідчені спортсмени помиляються та випадають із саней. Наскільки це поширене явище?

– Падіння відбуваються часто. І це нормально. Тому що людина, яка їде, вона постійно ризикує. Буквально сантиметр або навіть міліметр ліворуч або праворуч може призвести до падіння. Звичайно, результат такого падіння плачевний, спортсмен вибуває із боротьби за медаль.

Санний спорт на Олімпіаді

Дуже багато падінь на Олімпіаді серед лідерів мали жінки. Помилялися і чемпіонки світу, і лідери Кубку світу. Хтось фінішував на животі, комусь пощастило, і він після падіння заліз назад на сани та поїхав далі, а хтось взагалі не зміг фінішувати. У результаті австрійка стала четвертою, а німкеня хоч і претендувала на медалі, виявилася лише сьомою.

Добре проїхати чисто для картинки. Але у нас дебютантка Юліанна Туницька проїхала три суперські заїзди, показала дуже класний розгін, але хід саней не дозволив їй піднятися вище. Тому вона стала 21-ою. А я в одному заїзді перекинувся і повернувся назад, в одному помилявся трохи більше, в іншому трохи менше, і став 22-м.

Юліанна Туницька

Кожен може настроїти сани і хтось ризикує більше, а хтось менше. Можливо, на більш простих санях трохи легше доїхати, але зараз у мене покращилися сани, і я, навіть перевертаючись і помиляючись, покращив свій результат на Олімпійських іграх.

– Але деякі падіння виглядають з боку жахливо. Особливо коли сани накривають спортсмена. Наскільки це травмонебезпечно? І через які травми ви пройшли?

– У мене була травма ще під час підготовки до корейської Олімпіади. Ще у 2016 році. Через те, що траса в Австрії в одному місці була не дуже добре готова, сталося падіння. Підкинуло санчата, поїхав юзом, від козирка мене різко опустило і зламав ногу. Довелося робити операцію, була реабілітація, але повернувся та вдало пройшов відбір на Олімпіаду-2018.

Український саночник Антон Дукач.

Ось уже в Китаї на завершальному тренуванні перед стартом на Олімпіаді пілот австрійської двійки зламав руку і знявся. Поїхав до лікарні, йому робили операцію. І ось так: ти готувався чотири роки, але один рух – і все. Звичайно, всі хочуть, щоб падіння відбувалося без наслідків, але це не завжди так.

І мені зараз хочеться подякувати людям, які нас підтримують і пишуть добрі слова. І тренерів, які повірили після падіння. Морально підтримували та фізично зробили все, що могли. Відчував, що вони переживають не менше, ніж я.

Антон Дукач на Олімпіаді-2022.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що всі українці вилетіли із саней у заїздах на Олімпіаді-2022.

"Дико і дивно": український саночник був готовий до умов у Китаї, але олімпійський трек йому не підкорився через свою особливість