Шокуюча агресія. Як Грузія "воювала" з Росією на Олімпіаді-2008, увійшовши до історії світового спорту

15 років тому, 8 серпня 2008 року, у Пекіні розпочалися літні Олімпійські ігри, до яких допустили РФ, незважаючи на те, що вночі росіяни напали на Грузію. При цьому грузини не змогли знятися з турніру, оскільки у разі такого кроку їм загрожувала дискваліфікація від Міжнародного олімпійського комітету.

Вторгнувшись на територію незалежної держави напередодні старту китайської Олімпіади, російська пропаганда у своєму стилі заявляла, що "захищала" мешканців невизнаної республіки Південної Осетії від грузинського наступу. Мовляв, РФ втрутилася лише після того, як Тбілісі розпочав військову операцію у Цхінвальському регіоні.

Однак є численні підтвердження того, що регулярні військові Кремля напали на чужу територію через Рокський тунель ще 7 серпня. А в ніч на 8-і грузинські села було обстріляно з боку Південної Осетії, провокуючи Грузію на початок конфлікту, який давно планувала Москва.

Грузинські спортсмени, які приїхали на Олімпіаду-2008, були шокувані після подій 8 серпня. Вдома під ударом були їхні рідні, а вони нічого не могли зробити. Після деяких роздумів грузини планували влаштувати в Пекіні акцію протесту, незважаючи на можливі санкції МОК.

"Наші олімпійці збираються провести на Олімпіаді акцію протесту, щоб привернути увагу світу до того, що сьогодні відбувається в Грузії. Згідно зі статутом олімпійського комітету, це спричинить дискваліфікацію спортсменів", – заявив тоді президент Грузії Михайло Саакашвілі.

Потім з'явилася інформація, що грузинські атлети готові відмовитись від участі в Іграх та залишити Китай, щоб бути разом зі своїми сім'ями. А деякі олімпійці одразу ж після повернення додому мали намір записатися в резервісти і, якщо потрібно, відправитися служити.

Однак на прохання Саакашвілі команда з 35 атлетів таки залишилася на Пекіні. Про це повідомив глава Федерації боротьби Каха Бецадзе: "Було ухвалено рішення залишити Олімпійські ігри на знак протесту проти дій Росії щодо Грузії. Півгодини тому президент Михайло Саакашвілі попросив нас залишитися та боротися за честь країни".

"Всі вони нервуються, намагаються сконцентруватися на змаганнях, але це дається їм тяжко", – зізнавався представник збірної Грузії на Олімпіаді-2008 Георгій Чанішвілі.

Рішення Грузії змагатися далі підтвердила і директорка МОК зі зв'язків із громадськістю Жизель Девіс: "Вчора ввечері керівники грузинської делегації всерйоз обговорювали, чи варто їм продовжувати участь в Олімпійських іграх. Однак сьогодні вранці ми отримали офіційне підтвердження, що їхня країна продовжить виступ".

Тільки Девіс забула уточнити, що у випадку, якби грузинська команда залишила Ігри, їй загрожували санкції з боку МОК та потенційно усунення від Ігор від 8 до 12 років.

При цьому Девіс навіщось додала, що російська збірна також підтвердила свою подальшу участь в Олімпіаді, хоча вона не робила жодних заяв щодо можливого від'їзду. І навіть не думала залишати Пекін, адже в Кремлі, як свого часу в СРСР, від неї чекали якнайбільше нагород, щоб підтвердити велич і силу РФ.

"Ми можемо тільки вітати таке рішення, яке повністю відповідає олімпійським принципам. Воно абсолютно справедливе по відношенню до спортсменів, які важко працювали заради цих Ігор і, можливо, більше не отримають другого такого шансу. Природно, на Олімпіаді неодноразово будуть ситуації, коли представникам Росії та Грузії доведеться зустрічатися між собою. Але у нас немає жодних підстав побоюватися конфліктних ситуацій", – заявила представниця МОК.

Тобто, незважаючи на порушення РФ Олімпійської хартії та кривавого вторгнення до чужої країни, МОК не лише не покарав Росію, а й переконався, що спортсмени країни-агресорки нікуди не поїдуть із Пекіна.

Можливо, якраз 15 років тому у Кремлі переконалися, що вони можуть безкарно нападати на сусідів і ще двічі атакували чужі території під прикриттям Олімпіад чи Паралімпіад: 2014-го під час змагань у Сочі окупували Крим, а перед Паралімпійськими іграми у Пекіні-2022 здійснила вже повномасштабне вторгнення в Україну. І МОК все одно розглядає можливість допустити "нейтральних" росіян на ОІ-2024.

СПРАВЖНІЙ ПОДВИГ. В Олімпійських іграх у Китаї брало участь 35 грузинських спортсменів у 11 видах спорту. На момент закриття змагань вони здобули 6 медалей – по 3 золоті та 3 бронзові. А за загальною кількістю нагород Грузія посіла 27 місце у командному заліку.

"Особливо цінне для нас те, що на Олімпіаді в Пекіні наші борці виявили свою твердість: у Грузії почалася війна, і члени збірної були пригнічені, і все ж таки троє наших спортсменів взяли золоті медалі: Манучар Квірквелія (греко-римська боротьба), Іраклій Цирекідзе (дзюдо) і Реваз Міндорашвілі (вільна боротьба). Це був справжній подвиг", – зазначав потім у коментарі caucasianknot представник НОК Грузії Кахабер Берідзе.

"Коли ми дізналися, що в Цхінвалі почалася війна, яка перекинулася на всю Грузію, стан у хлопців був пригнічений. Особливо важко було тим, хто виступав у перший день. Я бачив, що деякі хлопці "перегоріли", але ті, хто боролися, виявили свій характер", – згадував старший тренер з греко-римської боротьби Отар Татішвілі.

Борець вільного стилю Отар Тушишвілі, який став бронзовим призером Олімпіади-2008 у вазі до 66 кг, не полетів на відкриття Ігор, оскільки змагався лише 20 серпня. Коли почалася війна, учень Нугзара Схірелі перебував у Боржомі на зборах. Дорогою до аеропорту Тбілісі Отар заїхав додому в Горі, яке кілька разів зазнало масованих бомбардувань росіян.

Лише 9 серпня після нальотів авіації РФ, яка нібито била по військових об'єктах, за заявами грузинської сторони, загинуло 60 мирних жителів Горі, було зруйновано житлові будинки та спалено автомобілі, в яких знаходилися люди.

"Це було небезпечно, але я приїхав додому своєю машиною. Побачивши згорілі будинки, у мене стислося серце і я заплакав, що мені робити? Щоб бути спокійним у Пекіні, я наступного дня відвіз маму, брата і племінників до Тбілісі", – згадував у розмові з lelo.ge Тушишвілі.

Але на Іграх він зміг зібратися та здобути бронзову нагороду, а срібним призером у тій же вазі став українець Андрій Стадник. Батько Отара залишався у захопленому росіянами місті та дізнався про медаль сина завдяки мобільному зв'язку, оскільки телевежа була знищена.

"Того дня я стояв на початку нашої вулиці, коли мені сказали, що Отарі завоював бронзову медаль. Уявіть, який я був щасливий. Я схилив коліна і подякував Господу. У цей час переді мною загальмував БТР. "Я вам не рекомендую ставати на коліна", – гукнув мене російський солдат". "Мій син став олімпійським призером, мені взагалі начхати на твій біль", – відповіла я...", – згадав батько борця.

ДЕНЬ "ЗОЛОТА". Після найважчих днів для членів грузинської делегації 13 серпня настав час великих перемог. З інтервалом приблизно в півгодини олімпійськими чемпіонами стали борець греко-римського стилю Манучар Квірквелія і дзюдоїст Іраклій Цирекідзе.

"Випробування моєї країни затьмарили радість від олімпійського чемпіонства", – розповідав володар золотої медалі у греко-римській боротьбі Квірквелія.

"Стоячи на п'єдесталі, я думав тільки про те, чи зможу я надати хоч якусь допомогу замученим війною жертвам. Коли я зателефонував до Тбілісі, то дізнався про ситуацію в Грузії від дружини. Я був дуже задоволений угодою про припинення вогню", – додав спортсмен.

Також "золото" Грузії приніс дзюдоїст Іраклій Цирекідзе, який виступав у категорії до 90 кг. У півфіналі він здолав Івана Першіна з РФ прийомом на іпон, а коли засмучений росіян продовжував лежати, то переможно підняв руки, а потім показав на свою спину, де було написано його країну.

"У подібній ситуації я б так вчинив з усіма своїми опонентами, хоч і розумію політичне значення свого поєдинку, тому що в цей час росіяни бомбили мою батьківщину. І цією перемогою я ощасливив приголомшених мирних жителів...", – розповідав Цирекідзе.

ЗАВАЛИВ РОСІЯНИНА. Дуже важливою вийшла боротьба у вільників у категорії до 84 кг. У півфіналі зустрічалися чинний чемпіон Європи та світу 2007 року росіянин Георгій Кетоїв та чемпіон світу-2005 та віце-чемпіон континенту Реваз Міндорашвілі з Грузії. Фаворитом вважався представник РФ, але зробивши вирішальний кидок, виграв грузин, який у підсумку став першим олімпійським чемпіоном з вільної боротьби в історії незалежної Грузії.

"Ми були на останньому зборі в Боржомі, коли Росія почала бомбити куточки Грузії. Довелося припинити тренування раніше терміну. Літати було неможливо. Ми дісталися Тбілісі після 12-годинної виснажливої подорожі. Наступного ранку ми вилетіли до Пекіна через Київ, де зі ЗМІ отримували жахливу інформацію. А дружину, дворічного сина, сестру та матір я залишив у Тбілісі", – згадував для lelo.ge Реваз.

ЛЮДИ НЕ ХОЧУТЬ ВІЙНИ. Але якщо одні грузинські спортсмени були готові повернутися додому і воювати, то були й ті, хто на той момент, зважаючи на все, ще продовжували жити радянським минулим і поняттям "спорт поза політикою".

Жива легенда кульової стрільби Ніно Салуквадзе, яка в Парижі-2024 виступить на своїй 10-й Олімпіаді, була першою грузинською медалісткою Ігор-2008 і на нагородженні обійняла росіянку, про що відразу розтрубила пропаганда РФ.

Рішення про те, що грузинські спортсмени залишаються на Іграх, було прийнято буквально за кілька годин до виступу Салуквадзе 10 серпня у стрільбі з пневматичного пістолета на 10 метрів: "Грузинські спортсмени не спали до 2 години ночі. Ми могли думати лише про нашу батьківщину" .

Ніно зізнавалася, що її та команду шокувала агресія Росії. Було важко їхати на змагання, коли майже не було інформації про членів сім'ї. Однак це не вплинуло на її дружбу з представниками РФ.

У фіналі олімпійська чемпіонка ще 1988 року у складі збірної СРСР Салуквадзе посіла третє місце, пропустивши на друге росіянку Наталю Падеріну. А потім обіймалася з нею на нагородженні, що у МОК сприйняли як знак примирення країн.

"Я посіла третє місце. Коли нас покликали вручати нагороду, уболівальники зустріли мене оваціями, а Наталії Падериній аплодували лише російські вболівальники. Цей факт є яскравим доказом симпатії всього світу до Грузії. Коли ми підійшли до п'єдесталу, я повернулася до Наталії і сказав їй, що наша дружба вища за всі війни...", – розповіла lelo.ge Ніно.

"Прості люди ніколи не хочуть війни. Сподіваюся, що розум переможе в головах наших і ваших політиків і настане світ. А якщо у політиків не настане, тоді нормальні люди повинні домовлятися. А Падеріну я обійняла від щирого серця, політика не повинна впливати на дружбу між людьми, на спорт, особливо стрільбу", – цитували Ніно ЗМІ РФ, коли за тисячу кілометрів від Пекіна від рук росіян вмирали її співвітчизники.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що зірка збірної Грузії підтримала протести. У РФ його назвали 3-м сортом і зажадали дякувати Росії.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads та Viber. Не ведіться на фейки!