Танк, Косово, "русскій мір": репортаж із вирішального матчу України в Сербії
Коли календар відбору Євро-2020 визначив зустріч Сербії та України в останньому турі групи, цей матч одразу отримав гучний статус. Атмосфера бєлградської "Маракани", цікавий футбол Сербії, боротьба за путівку на Євро-2020 і гарячі сербські фанати з "русскім міром" у голові. Але в підсумку все вийшло навпаки – сірість листопадового Белграду, порожній стадіон, млява Сербія і зяючий напис "Газпром" на всю трибуну.
Лише одинокий танк біля стадіону "Райко Мітіч" начебто передавав "привіт" від белградських фанатів і їх настрій. Але самим сербським фанатам збірної довелося пробиратися на матч ледь не нишком і з іншого боку стадіону. Уболівальникам на цьому матчі були не раді...
Читайте: Збірна України може втратити місце в першому кошику на Євро-2020
OBOZREVATEL ділиться враженням від футбольного ефекту сербського світу і розповідає, чому матч Сербія – Україна був викинутий із "великої родини" футболу.
"Партнерство заради майбутнього"
Белград завжди славився одним із найспекотніших і "пекельних" дербі в Європі – "Гробарі" проти "Звіздарів", "Партизан" проти "Црвени Звезди", колись дербі всіх Балкан і зразок футбольних воєн. Навіть звичайні вболівальники мріяли просто потрапити на ці матчі, щоб відчути дух протистояння сторін, а фанатам – честь вступити в ряди ультрас і коли-небудь зійтися в бою з суперником. До слова, стадіони "Црвени" і "Партизана", незважаючи на всі масштаби Белграда, розташовані на відстані в пару-трійку кварталів один від одного – епіцентр футбольного життя і фанатських баталій влаштований чудово.
Однак усе це існує в паралельному світі від загального порядку речей, і офіційна Сербія (футбольний союз і держ. органи), як здалося, готові уникати цього якомога більше. Так, домовитися з Україною про взаємний "неприїзд" гостьових офіційних делегацій через напружені відносини на грунті відносин із Росією – це можна зрозуміти. Але в підсумку Сербський футбольний союз взагалі вирішив "стерилізувати" матч своєї збірної проти українців – у сербів не було навіть свого фан-сектора, жодних банерів і навіть прапорів своєї країни (взагалі), а інтерес до матчу настільки зменшили, що на стадіон недільним днем (!) із 55 тис., що вміщають трибуни, прийшло тільки 4-5 тис. глядачів.
Це було незвично і навіть трохи не по собі – бачити повністю порожню легендарну фанатську трибуну "Деліє" (серб. – "північ"), дім місцевих ультрас на матчі "Црвени" і збірної. Стадіон був як "голий" без банерів і сербських прапорів. Єдиний прапор господарів, який демонстративно височів над стадіоном – прапор Сербії серед офіційних атрибутів матчу в ряду з прапорами учасників гри й УЄФА. Тут, до речі, вийшло дуже красиво – прапор України гордо майорів над величезним написом "Газпром". Той самий "Газпром" із Санкт-Петербурга, який у цьому випадку є спонсором "Црвени Звезди".
Читайте: "Щось дивне": у збірній Сербії спробували пояснити українське диво
Хоча сербські фанати не були б собою, не проникни на матч. Десь у середині першого тайму група ультрас із 25-30 осіб дуже тихо зайшла на один із кутових секторів (стюарди дали слабину) і вивісила пару прапорів. А там уже і "Косово – Сербія", і "Друзі" (як символ "спільного братства" сербів із народами України і Росії), і ще парочка сербсько-російських лозунгів. І хоча у сербів на матч з Україною була умовна дискваліфікація через минулі заворушення на трибунах, ці дрібні провокації на трибунах УЄФА уже на хвилюють. Футбол же поза політикою...
Втім, чого тут міркувати – Сербія все більше входить в зв'язок з Росією (в тому числі, і по своїй волі), що місцеві ультрас тут - повні "братушки" російських клубів. У футбольної Сербії ще з часів Югославії і СРСР склалося клубне братство "Црвена Звезда" – "Спартак" (Москва) і "Партизан" – ЦСКА (Москва). Ну а зараз серби багато в чому відкрито підтримують Росію, офіс "Газпрому" з величезною назвою височіє над половиною міста, а по всьому Белграду висять банера з переплетеними сербським і російським прапорами на тлі напису "Партнерство заради майбутнього". Хоча в той же час офіційна Сербія прагне вступити до Євросоюзу...
Може здатися, що в Сербії зробили все можливе, щоб цей матч зі збірною був якомога менше цікавий пересічному вболівальнику
Белград, хоч і зберіг у чудовому стані свій історичний центр і окремі пам'ятні місця, але поза центром місто веде боротьбу – соціалістичне минуле не відпускає міські квартали, коли навколо, як не крути, йде євроінтеграція. Хоча самі серби кидають багато сил на оновлення і забудову новими будівлями навколоцентральних районів (особливо по берегу річки Сава), але поки це виглядає дуже сумно. Та й весь лівий берег Сави поки явно застряг у кінці 90-х, початку 2000-х.
Так і сам матч Сербії та України явно випав із нинішньої реальності та пройшов особняком, як вирвані години з нинішнього потоку часу. Чистий стадіон, заборона на прапори і банери, відсутність офіційного фан-сектора та мізерний загальний інтерес до матчу. Може здатися, що в Сербії зробили все можливе, щоб цей матч зі збірною був якомога менше цікавий пересічному вболівальнику. Інакше 5 тис. уболівальників на центральній столичній арені на важливому матчі збірної недільним днем – це дуже дивно.
Звичайно, Україні це по-своєму зіграло на руку, і в іншому випадку голу Бесєдіна на останній хвилині матчу могло і не бути. Але він був, і українці здобули таку важливу нічию, яку можна сміливо прирівняти до перемоги. Тепер ми вже не просто на Євро-2020, а й у першому кошику при жеребкуванні фінальної стадії. Ми пройшли це, і вийшли переможцями. Шкода тільки, що сербська "Маракана" майже не побачила цього тріумфу. А нашій збірній було б непогано пройти перевірку сербськими фанатами напередодні поїздки на Євро. Але що ж, іншим разом.