Дембель Ракицького: топ-5 "зрадників" української футболу

З початком війни на Донбасі, в якій різними методами бере участь Росія, Україна почала все більше розривати відносини з "північними сусідами". Розмежування торкнулося і спорту - багато спортсменів виступили проти російської політики та в різному ступені висловили протест участі в змаганнях, що мають відношення до Росії. А в багатьох видах українські та російські клуби навмисно розведені, щоб уникнути особистих зустрічей.

Але є й чимало таких, хто вирішив сховатися за ширмою "спорт поза політикою" та нічого не помічати, не відмовляючись від можливості виступати в Росії. Дійсно, що тут такого?

Читайте: Зганьбилися: українські футболісти ставили "лайки" постам про велич Росії та Путіна

Найсвіжіший та найяскравіший адепт українського футболу, який віддав себе Росії. Хоча про погляди та вподобання Ярослава Ракицького було відомо й раніше, але за часів Луческу та Фонсеки захисник під впливом клубної політики "Шахтаря" сидів тихо. Хіба що трошки "косячив" від матчів збірної України.

Але в січні цього року всі незручності та моменти зникли - Ракицький попрощався з "Шахтарем" і з радістю перейшов в "Зеніт". Відверто кажучи, багато хто тільки з полегшенням видихнув - Ярослав опинився на своєму місці, і так буде спокійніше. Тим більше, в збірній теж вирішили більше не залучати захисника.

Ракицький є одним з небагатьох, хто не тільки через футбольні причини виїхав до Росії та відвернувся від українського футболу. Хоча захисник часом і прикривається мантрою "спорт поза політикою", але слабенько - з висловлювань та поведінки футболіста в "Зеніті" видно, що його не влаштовувало те, що відбувається з владою в Україні після Революції гідності, і що в Росії йому буде краще... А недавно Ярослав показово вирішив "закінчити кар'єру" в збірній України (куди його не викликають уже більше півроку), що більш ніж остаточно розриває його зв'язок з Україною.

Анатолій Тимощук

Місце народження: Луцьк

Грав в Україні: 1995-2007 ("Волинь" Луцьк, "Шахтар" Донецьк)

Виступи в Росії: 2007-2009 ("Зеніт", Сантк-Петербург), 2013-2015 ("Зеніт") 2017 - т.ч. ("Зеніт" - тренер)

Напевно, найболючішй випадок для українських уболівальників - багаторічний лідер збірної України і "Шахтаря", уродженець Луцька та вихованець "Волині", легендарний Т-44 виїхав до Росії та продовжує залишатися там.

Історія Тимощука проста і складна водночас. З одного боку можна зробити знижку на те, що Анатолій ще в минулому десятилітті відмінно грав за "Зеніт" (виграв Кубок УЄФА) і став там своїм, отримавши капітанську пов'язку.

Але це було ще в минулому десятилітті, і чому Тимощук вирішив залишатися в Санкт-Петербурзі після 2014-го і почати там свою тренерську кар'єру - нормальних пояснень українці так і не дочекалися. Більш того, колишній футболіст крім роботи в "Зеніті" здобув і свій бізнес в Росії - мережа ресторанів, які "відзначилися" на 9 травня "підвищеним патріотизмом". Не соромиться "русского мира" і сам Тимощук. В Україні ж уродженець Луцька не з'являвся публічно вже кілька років.

Євген Селезньов

Місце народження: Макіївка, Донецька обл.

Грав в Україні: 2002-2015 ("Шахтар" Донецьк, "Арсенал" Київ, "Дніпро"), 2016 ("Шахтар")

Виступи в Росії: 2016 ("Кубань")

Всього один сезон в "Кубані", але клеймо на все життя. Після того вояжу в Росію в 2016-му Євген Селезньов у безлічі українських уболівальників сприймається дуже негативно.

В основу такого сприйняття лягла історія з інтерв'ю футболіста після переходу в "Кубань". Природно, що українцеві висунули претензії про переїзд в чемпіонат ворожої країни, на що Селезньов не знайшов відповісти нічого кращого: "Я повинен забезпечувати свою сім'ю і стежити, щоб всі були здорові, ситі й одягнені. Я вважаю себе українцем і готуюся до Євро-2016 в сильнішому чемпіонаті".

Прізвисько "годувальник" після цього приклеїлося до Селезньова всерйоз і надовго, а українські вболівальники досі задаються питанням "Як же важко годувати сім'ю після років кар'єри з місячною зарплатою в кілька десятків тисяч євро?"

Олександр Зінченко

Місце народження: Радомишль, Житомирська обл.

Грав в Україні: тільки в молодіжних клубах

Виступи в Росії: 2015-2016 ("Уфа")

Один з кращих молодих українських футболістів явно не байдужий до Росії, незважаючи на всі події останніх років. Після академії "Шахтаря" хавбек розірвав відносини з донецьким клубом і поїхав в "Уфу", де, по суті, пройшов перший серйозний етап професійної кар'єри.

Після був переїзд до Англії та оренда в Голландії, але українські вболівальники часом згадують Олександру і кар'єру в Росії. При цьому, Зінченко часом сам підкидає привід, виставляючи в соц. мережах фото відпочинку з риболовлі в Росії.

У цій історії все ж треба прийняти до уваги і той факт, що на момент переїзду в "Уфу" доля 19-річного Зінченко була в основному в руках агентів і батьків. І надовго Олександр в Росії не затримався, при цьому відмовившись прийняти російське громадянство, з яким в "Уфі" декілька разів "підходили" до українця.

Артем Мілевський

Місце народження: Мінськ, Білорусь

Грав в Україні: 2001-2013 ("Борисфен", "Динамо" Київ)

Виступи в Росії: 2016-2017 ("Тосно")

Випадок кілька полегшений щодо цього ряду. З Мілевського попит нижче, адже народився він в Білорусі і за національністю - білорус. А в Росію поїхав не з України після виступів в Туреччині, Хорватії та Румунії.

Відомий одіозний форвард після кар'єри в "Динамо" чимало приділяв уваги і нефутбольному життю, ніде надовго не затримувався і в 2016-м якимось чином потрапив в першоліговий "Тосно". Клуб з містечка в 38 тис. населення Ленінградської (до сих пор) області. Навіщо туди поїхав Мілевський - відчути складно. Сам же Артем за анти-українськими настроями ніколи не висловлювався, за Росію і т.п. не "палив", але сезон там відіграв, чим чимало зачепив динамівських уболівальників.

У Росії ж Міля продовжив гуляти і запам'ятався пародіюванням хіта "В Пітері - пити".

***

Перераховані вище гравці - лише найпомітніші, але одиниці з багатьох. "Грішки" у вигляді російських вояжів можна знайти у багатьох нинішніх гравців УПЛ - Олексія Гая (2016-2018, "Кубань"), Богдана Бутко (2015-2016, "Амкар"), Олега Данченко (2017-2018, "Анжи") , Дмитра Гришка (2017-2018, СКА Хабаровськ), Артема Громова (2016-2017, "Крилья Совєтов"), Антона Шиндера (2016-2017, "Амкар") та інших. Незважаючи на продовження війни на Донбасі, в Росію з кожним роком і далі переходять українські гравці.

І, схоже, зупинятися ніхто не збирається. Сезон 2014/15 - 31 футболіст з України у всіх професійних лігах Росії, сезон 2015/16 - 27, 2016/17 - 34, 2017/18 - 29, 2018/2019 - 12.