Шовковський: тоді на мене зійшла лавина негативу
Легенда українського футболу Олександр Шовковський розказав, як хобі усього життя стало професією, заради чого варто вистояти проти суспільного осуду та як дати раду власним емоціям у найвідповідальніші життєві моменти.
"Чи мріяв я з дитинства професійно займатись спортом? Навряд. Я просто хотів робити те, від чого отримував задоволення. Як і кожна дитина. Десь у віці 13-17 років мені було важливо не звести бажання грати у футбол нанівець через надмірні тренування. Приміром, як це часто буває в художній гімнастиці, коли майбутні спортсмени просто не мають юності та вирішують відмовитись від кар’єри. Хотілось не перегоріти".
"З 1994 по 1998 рік кар’єра набирала обертів. Я продовжував грати за "Динамо". Дебютував у Лізі Чемпіонів, згодом – у складі Збірної України з футболу. Почав отримувати публічне визнання і здобувати все нові та нові регалії. А потім настав 1999 рік. Доленосний матч зі Словенією, в якому наша збірна боролась за вихід до Чемпіонату Європи з футболу 2000 року. Боролась, але програла з рахунком 2:1. Зокрема, через допущену мною помилку. Тоді на мене зійшла лавина негативу. З тих чи інших кутів доносились плітки, що мені час "вішати бутси на цвях" і закінчувати професійну кар’єру. Більшість вболівальників були проти мене налаштовані категорично. Потрібно було розібратись в причинах і наслідках. А також чесно відповісти собі на питання "Як я хочу жити далі?".
"Один із найскладніших етапів того періоду – Мундіаль-2006. Тоді наша національна команда потрапила на Чемпіонат світу після шестирічних спроб. Якраз напередодні цього прориву я отримав важку травму – перелом ключиці. Аби вийти тоді на поле, довелось відновлюватись в прискореному режимі. Фізично та психологічно. Тоді я вперше почав працювати з психологом, щоб правильно налаштуватися на гру в турнірі. Як результат, під час серії пенальті зі Швейцарією я зміг повністю опанувати свої емоції. Наша Збірна дійшла до чвертьфіналу. Це був успіх для всіх".
"Помилитися аби виграти" – новий спецпроєкт головного меценату українського спорту Parimatch та видання Na chasi. У межах проєкту представники українського спорту, розповідають про те, з чим свого часу не впоралися, та які життєві уроки засвоїли зі своїх невдач.