Щенсни оголосив про завершення кар’єри. Хто ще з легенд футболу зав’язав із футболом за останній рік

Не встиг новий сезон розпочатися, а ми вже маємо перший відхід на пенсію: Войцех Щенсни оголосив, що його виступи за "Ювентус" і взагалі у футболі завершені. Після неймовірного періоду він вирішив закінчити виступи та поринути в інші заняття. Перед стартом нової активної фази європейського футболу OBOZ.UA згадує найкращих футболістів, які за останній рік вирішили закинути бутси на цвях.

Зірки свого часу, що потіснили інших голкіперів

37-річний англійський голкіпер Джо Харт завершив професійну кар'єру цього сезону в "Селтіку". Перед цим у нього був шлях, якому позаздрило б багато воротарів вищого рівня. Харт був одним із засновників того "Сіті", який ми знаємо сьогодні. У непраймові роки містян він кілька разів вигравав Золоту рукавичку, а потім допоміг узяти легендарне чемпіонство з Агуеро та компанією. У Джо були свої проблеми – на куражі він міг загратися та привезти. Але кількість карколомних сейвів із головою перебиває цю особливість воротаря. На днях він повернувся до "Сіті" й зустрівся з іншою легендою.

Буффон і його неймовірна кар’єра гідні не одного фільму. Італієць здавався вічним гравцем, який ніколи не завершить. Нульові (а потім і десяті роки) міцно асоціювалися з надійністю, у поєднанні з іншими польовими футболістами Джанлуїджі був здатний на справжні подвиги. Він здобув два десятки кубків з "Ювентусом", але так і не виграв Лігу чемпіонів. Мав купу спроб урятувати "Парму", втім, отримав травму у вирішальному матчі. До останніх хвилин на полі Буффон показував себе працьовитим воротарем і дійсно відпрацьовував кожен момент, навіть попри поважний для футболіста вік. Кар’єра, гідна повного метру від Скорсезе.

Ну а на тижні до цих двох легенд додався і Войцех Щенсни. Відігравши 7 років за "Ювентус", він після Євро завершив кар’єру у збірній Польщі, а тепер і в італійському клубі. Хоча тут історія не така гарна та слізна: туринці буквально вказали голкіперу на двері, бо він не входить у їхні подальші плани. Поляк не захотів іти до саудитів й оголосив про завершення виступів. За 548 матчів йому вдалося провести всуху аж 210 ігор.

В один рік завершили два легендарні центрбеки

К’єлінні та Бонуччі. Що ви згадуєте, коли чуєте ці два прізвища? Велич Італії, надійність у захисті, синхронність оборонних дій? Так, саме це. І тому обидва гравці вирішили так само синхронно завершити кар’єру – ухвалили такі рішення в одному сезоні. К'єлліні завершив кар'єру в МЛС, але найяскравішою подорожжю життя називає "Ювентус". Там пройшла майже вся його кар’єра, а також епізоди становлення гравця й особистості. Джорджо назбирав там вдосталь кубків, а квінтесенцією став виграш на Євро-2020. К'єлліні – третій футболіст "Юве" за кількістю проведених матчів, поступається вже згаданому Буффону та дель П'єро.

У парі з ним неможливо було уявити когось іншого, окрім як Бонуччі. Колишній гравець збірної Італії завершив футбольну кар'єру навесні, граючи за "Фенербахче". У 37 років він вирішив, що час дати дорогу молодим. Леонардо відомий десятирічною епохою в "Ювентусі", а за Італію (120 виступів) отримав не тільки медаль чемпіона, а й статус найкращого гравця фіналу. У своєму інстаграмі Бонуччі написав про завершення ігор у футболі так:

Велич цих двох неодноразово визнавали і фанати, і авторитетні спортивні видання. А Швайнштайгер кілька років тому сказав, що Бонуччі та К'єлліні – найкращі центральні захисники у світі.

У центрі поля стало зовсім сумно

Беззаперечний король центру поля, легендарний гравець "Реала" та один із найвпливовіших гравців Німеччини – все це Тоні Кроос. Він офіційно завершив кар'єру після поразки збірної від Іспанії у чвертьфіналі Євро, а ще навесні сказав, що більше не буде грати за жоден клуб узагалі. Це той випадок, коли велична кар'єра завершена у найбільш потрібний момент, на самому вершечку. Засяявши у "Баварії", півзахисник узяв там по 3 чемпіонства та Кубки, але чекав на максимальне розкриття. І воно трапилося в Мадриді. Фантастичне вливання в роль плеймейкера та головного елемента зв'язку між захистом і нападом дозволило "Реалу" гучно заявляти, що в них є найкращий гравець у світі. Найрозумніший так точно: витончені передачі, помножені на вчасну розрізну передачу чи потужний постріл здалеку принесли вершковим 4 перемоги в Ла Лізі, чотири Суперкубки та незліченні феєрії у ЛЧ – Кроос має внесок у 6 (!) цих кубків для музею команди. Його заява "хочу піти на піку, а не тоді, коли тренери почнуть замислюватися, чи варто випускати мене на поле" збулася: Тоні запам'ятають як одного з найтитулованіших футболістів в історії.

Завершив кар’єру ще один гравець центру, талант якого був не менш яскравим, але досягнути величі не вдалося. Тьяго Алькантара мав дуже специфічну кар’єру, наповнену численними кубками та численними… травмами. Але запам’ятався як гравець, який потрапив у найкращий футбол не в ліпші часи. Він був гарним центровим, затьмареним іншими величними виконавцями. Та ще й останній сезон у "Ліверпулі" – дев’ятимісячне відновлення із 12 хвилинами на полі, після яких сталася нова травма. Тьяго це набридло – і він завершив. Далі ми не побачимо Алькантару ані як тренера, ані як футбольного менеджера – він хоче спробувати щось нове, аби це зрозуміти, вистачило місяця в штабі Фліка. Що ж, у 33 роки іспанець має вдосталь часу на експерименти.

Нападу є кого згадати

Зіркових нападників за цей рік пішло не так багато, триває феєрія невтомних Мессі та Роналду. Тому варто згадати Рауля Гарсію – легендарний представник "Атлетіка" та не менш одіозний гравець "Атлетіко". Епоха за матрацників та басків сумарно зібрала аж 17 років його 20-річної кар’єри. За цей час він особливо не відзначався голами, а найкрасивіший поклав "Барселоні" у 2010-му році. Він більше був фундаментом на полі, який приніс мадридцям Лігу Європи та кілька внутрішніх кубків, а ще – Суперкубок Іспанії "Атлетіку". Що цікаво, ми вже маємо ніби переродження легенди – в тій же "Осасуні" зростає інший Рауль Гарсія, який минулого сезону став основним у команді. Чи вдасться йому повторити таку ж кар’єру?