Ніхто не витримував конкуренції: Шевченко – про шлях на Євро-2020 і зміни збірної України

Вболівальники говорять про сам футбол збірної України більше, ніж про її результати – раніше це здавалося нереальним. Але через 3 роки роботи Андрія Шевченка це втілилося у життя.

Україна феноменально провела відбір на Євро-2020, вийшовши на чемпіонат достроково після перемоги над чинним чемпіоном Європи. І якщо декілька років тому це було утопією, то зараз сприймається як належне. Шевченку вдалося не просто поліпшити або локально змінити гру збірної, а й створити нову команду з повністю новими принципами. Тепер Україна грає першим номером із більшістю суперників, веде яскраву гру й значиться фаворитом. За Шевченка змінилося майже все!

Читайте: Топ-10 тренерів світу: Шевченко побив рекорд Блохіна

У кінці відбіркового циклу ЧЄ-2020 ми зустрілися з Андрієм Миколайовичем перед останньою грою із Сербією, яким Україна закрила кваліфікацію 10-ма матчами без поразок. Незважаючи на фактичне виконання головного завдання (вийти на ЧЄ), Шевченко не допускає навіть найменшої розслабленості – максимальна концентрація на житті команди, скрупульозний підхід до деталей та перші думки про підготовку до Євро.

– Сьогодні збірна України стала зовсім іншою командою, якщо згадувати відбір на ЧС-2018 і, ба більше, Євро-2016. Що радує особисто вас – якість футболу, оновлений склад чи здобута путівка на Євро?

– У нас спершу було завдання – досягнення успіху через футбол, який ми пропагуємо. Через якісний футбол. Тому, разом із виходом на Євро, скажімо, ми виконали подвійне завдання – збірна стала грати інакше та радувати вболівальників.

– Вболівальники більше говорять не про Євро, а про футбол збірної, її стиль та ігрові якості. Це можна назвати маленькою перемогою для тренера?

– Я б навіть сказав, що це велика перемога для тренера. Класно, коли твоя команда не тільки здобуває результат, але й робить це якісно, викликаючи захоплення в інших.

– Якщо взяти вихід зі збірною своєї країни на чемпіонат Європи – це прирівнюється до перемоги в Лізі чемпіонів? Чи таку перемогу і вихід на турнір не можна зіставляти?

– Не думаю, що ці речі варто порівнювати. Кожна перемога сприймається по-різному, залежно від цілей, рівня футболу, якості виконавців та інших факторів. У нашому ж випадку було поставлене завдання – за три роки вивести команду на новий рівень гри, і завдяки цьому досягти успіху. Ми це зробили.

– Ви часто ніби нагадуєте всім: "Нам потрібно постійно прогресувати". У чому найближчим часом бачите прогрес? Поліпшення захисту, мобільність півзахисту, реалізація моментів, взаєморозуміння в команді?

– Чим більше команда буде "читати" ситуацій на полі, тим кращою стане якість гри. Тоді ми передусім залежатимемо від якості командної гри, адже індивідуальність дає лише якість ігрових дій одного футболіста. А ось цілісність і сама структура ігрової моделі залежить від командних дій. Тому, чим краще футболісти будуть "читати" ситуації на полі, тим вищим буде рівень командної гри.

– Збірна вже готова до того, щоб не просто перегравати суперника залежно від ситуації, а й готувати на кожен матч особливий план і здобувати результат, як це було в домашньому матчі з Португалією і Марлосом у ролі "фальшивої дев’ятки"?

– У нас є хороші можливості варіювати розташування гравців попереду і давати їм різні завдання насамперед тому, що їхні індивідуальні якості та розуміння гри дозволяють це робити. Далі подивимося, чи зможуть футболісти переносити і втілювати такі задумки, як у матчі з Португалією, на всі ігри.

Читайте: Забутий подвиг і облом Роналду: 5 висновків, в які важко повірити після перемоги України над Португалією

– Що зараз насамперед хочеться покращити в збірній? Чи сьогодні стоїть завдання передусім зберегти наявні напрацювання і з ними вирушити на Євро-2020?

– Перш ніж говорити про підготовку до чемпіонату Європи, потрібно подивитися, яким складом ми зможемо поїхати туди. Дуже багато залежить від того, в якому стані до ЧЄ підійдуть наші провідні гравці. І вже коли ми побачимо повну картину щодо комплектації і стану футболістів, тоді визначимо мету і поставимо завдання.

– Після ЧС-2018 ви сказали: "Ми знали, що у нас сильні гравці, але потрібно було побудувати гру так, щоб вони показували свої найкращі якості". Хто раніше не показував ці найкращі якості? Хто по-своєму розчаровував і не виправдовував очікувань?

– Ні, в цьому плані все було нормально. По-перше, сама структура гри команди обиралася з урахуванням якостей наших футболістів. Ми бачили, що є хороші творчі гравці й перспективні півзахисники, тому зробили акцент на якість за рахунок коротких і середніх передач, правильних переміщень, ефективного використання простору і компактності. У нас є можливості плідно працювати з цією командою, добиваючись бажаної структури та якості.

Зважаючи на це, гравці з певним талантом і спрямованістю на якісний футбол розкриваються краще. Футболістів, які трохи обмежені технічно і десь у мисленні, стараємося якнайкраще пристосувати до нашої гри. Те, що ми намагаємося дати команді, щоб всі однаково "читали" ситуацію, дозволяє перекрити нестачу індивідуальних якостей за рахунок командної гри.

– Наскільки багато доводиться працювати психологічно з гравцями, коли вони приїжджають до збірної?

– Це входить до комплексу всієї роботи. Наша праця не обмежується тільки формуванням ігрової моделі і тактичною роботою, є багато напрямків. І один із них – психологія. Якщо тренер хоче домогтися успіху, він повинен вміти розмовляти з гравцями про найрізноманітніші речі. Це обов’язково.

– Футболісти з європейських клубів приїздять до збірної в кращому стані, ніж з УПЛ?

– Це трохи неправильне порівняння. Упродовж сезону стан гравця визначають безліч чинників – як проходить сам чемпіонат, наскільки навантажений календар тієї чи іншої команди, скільки часу на полі має гравець тощо.

– За час роботи в збірній ви часто говорили про відсутність рівної конкуренції в складі. З огляду на успішний відбір на Євро, зараз ситуація вирівнялася?

– Ні. На жаль, якість гри команди досі дуже залежить від наших основних виконавців. Дуже важливо, щоб всі вони були в строю. У той же час, одна з головних складових успіху нашої команди – заміна лідерів. Коли вони не могли грати, гравці, які їх замінили, не просто вийшли на їхні позиції, а в деяких випадках зіграли набагато вдаліше, ніж ми очікували.

Коли проводили з Сербією домашню зустріч (5:0. – Прим. авт.), у нас не було Ярмоленка та Марлоса, але їх чудово замінили Циганков і Коноплянка. Тобто, є низка позицій із хорошою конкуренцією, але водночас декілька позицій – без неї. Тому якість гри збірної зараз дуже залежить від того, щоб всі гравці були здорові.

– Як прийшли до виклику хавбека "Зорі" Дмитра Іванісені? Це вирішення питання з альтернативою Тараса Степаненка чи зовсім інша опція?

– Іванісеня останнім часом прогресував і показував хороший рівень футболу, будучи лідером своєї команди. До того ж "Зоря" непогано виступає в чемпіонаті, у команди з’явився новий малюнок гри. Опорний півзахисник такого стилю був нам завжди цікавий, він один із кандидатів. Лінія півзахисту у нас представлена дуже добре, і ми дали йому шанс.

Подивимося, як він далі прогресуватиме, і вже під час товариських ігор навесні та безпосередньо перед Євро визначатимемося щодо Іванісені та інших.

– Альтернатива Степаненку – найтонше питання комплектації складу, якщо Тарас випадає?

– Є деякі виконавці, які можуть допомогти з вирішенням цього питання. Хоча я б не сказав, що в збірній зовсім немає конкуренції у такому випадку. Але водночас цій позиції приділяється велика увага, оскільки для нас вона – одна з ключових.

– У збірній, крім Іванісені, немає польових гравців не з "Динамо" і "Шахтаря" вже два роки. Це привід для занепокоєння?

– З іншого боку це треба розглядати як стабільність. Ви знайшли тут мінус, а я бачу плюс. Так, це лише два клуби, але протягом 20-25 років "Динамо" і "Шахтар" є головними "постачальниками" для збірної. Зараз же, крім "Зорі", в Україні складно з цим. Хоча за три роки ми дивилися і запрошували багатьох футболістів, давали їм шанс. Але конкуренції ніхто не витримує. У "Динамо" ж і "Шахтаря" – стабільність і перевага в цьому питанні.

– Згодні, що вам дещо пощастило, що в один період відмінно заграли в своїх клубах Зінченко і Малиновський? Без них не було б усього нинішнього успіху?

– Зінченко і Малиновський – це гравці, які росли і ставали нинішніми футболістами разом із нами, в цій збірній України. Вони отримали (аточніше – заробили) місце в стартовому складі, і сьогодні стали дійсно провідними футболістами.

– Загалом задоволені, як українці нині проявляють себе у європейських чемпіонатах?

– Так. Хоча на 100 відсотків, звичайно, ніколи не можна бути задоволеним. Але у багатьох є однозначний прогрес і стабільність. Той футбол, який хлопці показують у своїх клубах і збірній – він вражає.

– Пара Кривцов-Матвієнко, яка зіграла весь відбір майже "від А до Я", – ідеальна зв’язка центральних захисників для нинішньої збірної? Чи якщо будуть гідні кандидати, наважитеся на зміни в захисті?

– Це вже трохи провокаційне запитання. Адже ми говоримо про збірну країни, і в цьому випадку я вважаю такі питання трохи неправильними. У мене є команда, колектив, футболісти, які будуть отримувати свій шанс і грати в разі найкращого свого стану. Влазити зараз у такі речі й говорити, що "може – цей, а може – той" – я не бачу сенсу.

Сьогодні у нас є стабільний склад із 26-28 осіб плюс молодь, на яку ми постійно дивимося. Якщо інші футболісти за пів року зможуть закріпитися у своїх командах, стати їхніми провідними гравцями і витримувати конкуренцію в збірній – ми покличемо їх. Футбол – це постійна конкуренція.

– За всі 10 матчів відбору на правому фланзі в збірній зіграли шестеро гравців (по троє хавбеків і захисників). Можна сказати, що це було слабким місцем у плані досягнення балансу і стабільності?

– Насамперед дивимося на стабільність самих гравців у своїх клубах. Індикатором для нас є їхні клубні виступи, адже за три дні в збірній ми не можемо до кінця оцінити стан гравця. Так, як тренер можу діяти інстинктивно і вирішити, що в конкретній грі якості одного футболіста будуть доречнішими, ніж іншого.

Але головний індикатор – це клубні виступи. А ми ж, тренерський штаб збірної, вдаємося до варіацій щодо наших можливостей й зважаючи на результат. Тому, хто скільки зіграв у результаті за збірну – це не повинно хвилювати. Може бути й таке, що хтось зараз взагалі не грає, але покаже себе в майбутньому.

– Яких помилок не можна допустити на Євро-2020, якщо згадати гіркий досвід Євро-2016?

– Поки про це говорити немає сенсу. Передусім потрібно розуміти, яка група буде в України на Євро-2020 і яким складом збірна поїде на чемпіонат. Тому про подібні речі варто думати і говорити набагато пізніше.

– Жеребкування чекаєте із хвилюваннями чи спокійно?

– Абсолютно спокійно, нічого особливого, з нормальними емоціями. Подивимося, хто випаде нам у групі, крім Нідерландів, і вже виходячи з імен суперників вибудовуватимемо нашу стратегію підготовки.

– Які плани на весну? Скільки матчів хочете провести і чи є вже конкретні варіанти?

– Навесні перед Євро у нас буде можливість зіграти чотири товариські матчі, а вже напередодні самого ЧЄ зможемо провести декілька спарингів. Але скільки буде матчів і з ким – поки невідомо.

Безпосередню підготовку до Євро почнемо вже тоді, коли визначиться склад нашої групи. Всі команди ще чекають закінчення відбіркового циклу та жеребкування, щоб потім планувати спаринги. Тож залежно від складу групи й будуватимемо стратегію підготовки.