Як британці вистраждали півфінал Євро-2024. Тактичний огляд матчу Англія – Швейцарія
Матч Євро-2024 Англія - Швейцарія став черговим випробуванням. Для самих англійців із їх мегазахисною стратегією, для фанатів із періодами для сну. Навіть швейцарці настільки перебоялися суперника, що занадто пізно почали грати. OBOZ.UA розповідає про всі головні моменти, які вплинули на вихід Англії у півфінал чемпіонату Європи.
Стартові склади
Англія: Пікфорд – Тріпп’єр, Конса, Стоунз, Вокер – Майну, Райс – Сака, Беллінгем, Фоден – Кейн
Швейцарія: Зоммер – Шер, Аканджі, Родрігес – Ебішер, Джака, Фройлер, Ндоє – Варгас, Рідер – Емболо
Перший тайм. Гравці на полі, гострота - ні
Із перших хвилин стало зрозуміло, що обидва тренери довго вивчали сильні сторони суперника й намагалися грати саме від них. А точніше - на слабкостях, які ці якості мають. Наприклад, Англія шукала можливості для навісів із флангу - Швейцарія в обороні сідала 5-4-1, ущільнюючи свої редути. Червоні часто починали атаки пасом воротаря на захисника - англійці піднімалися в пресинг аж у 4 футболісти. Хоча центрбеки хрестоносців надзвичайно довго тримали м’яча - вони змушували Беллінгема та Кейна виходити аж до воріт, аби розвалити надзнизький блок англійців.
Від головного малюнку гри Саутгейт не відмовився: кожну атаку Англія мала починати виключно від власних воріт. У будь-який незручний момент для левів ішов пас назад, де навіть не Вокер та Стоунз шукали вектор для нового пасу, а Пікфорд - від карного до центрального кола точно в ноги Мейну або Райсу. Інколи, щоб розвинути атаку, на позицію центрбека приходив навіть Фоден.
У першому таймі Швейцарія була активною, однак не результативною. Вони чимало вибігали в контратаки (Варгас ледь не пошив Вокера в дурні, коли захисник впав), але там не було ударів. Водночас надмірна обережність з боку Англії створювала таку ж закриту зону - в останній третині у червоних було мало простору. Емболо та Джака шукали різні варіанти, але їх обрізали.
Підсумок першого тайму - мегазахисна дуель з обох сторін. Всі всіх вивчили, кожна передача йшла тільки на вірного. Англія чекала вибухової активності від суперника та постійно збивала таку можливість пасом назад. Швейцарія сподівалася на постійний пошук опонентом Сака та Кейна і у свою чергу закрилася. А ще гравці дуже багато падали - чи газон поганий, чи бутси слизькі.
Другий тайм. 5 хвилин активності
По перерві швейцарці почали грати у більш притаманний їм футбол. Кульмінацією повернення до рідного стилю став Емболо - за 10 хвилин він двічі намагався пробити Пікфорда, обидва рази голкіпер впорався із загрозою. Хрестоносці виглядали організовано закритими: удари у площину від левів не виникали, бо Аканджі, Шер і Родрігес чудово перекривали удари Беллінгема та Сака. Особливо потужно показав себе Варгас: до заміни він був найбільш зарядженим у гостей.
Англійці виглядали слабше, коли швейцарці повернули свій класичний стиль. Можна було виділити тільки двох гравців із упевненим виступом - Кейн і Мейну. Півзахисник, незамінний для центру поля в першому таймі, створював магію і в другому. Увірватися на швидкості та навести хаос - такою була його задача. Кейн же перестав бути кінцевим адресатом; Гаррі підстраховував, забирав обрізки, вчасно виконував пас назад.
Та гра не вражала. Команди чудово захищалися, кидалися в підкати, переривали небезпечні розрізні передачі. Та все це було марно без результативності. Один (!) удар у ствір на дві команди до 73-ї хвилини - показова статистика. Англія ніби продовжувала гру зі Словаччиною, коли Швейцарія дотисла їх своїми прострілами в карний. Шер розкішно пошив у дурні Конса, а потім ще половину англійців на полі та вивів Ндоє. Той б’є паралельно лінії воріт, підступний рикошет від Стоунза позбавив Вокера позиційної переваги - Емболо швидко зреагував та підправив м’яча у ворота.
І тут сталося диво - Англія прокинулася! Сака забиває у відповідь так, як він любить. Зміна флангів за кілька секунд розтягнула червоних і захисники не встигли підлаштуватися. Сака побачив можливість, змістився в центр й ідеально вдарив у дальній кут, Зоммер не мав шансів. П’ятихвилинка активності завершилась так само швидко, як виникла. І якщо камбек Німеччини з Іспанією був вистражданим та організованим, то гол англійців прийшов нізвідки. Збірні знову сіли в оборону, чекаючи додаткові тайми.
Екстратайми. Тягнемо час до пенальті
Під нічию команди повернулися на старі рейки початку гри - повільність. Англія сіла дуже низько й не поспішала нікуди виходити. Єдиний момент мав Беллінгем, проте воротар цього разу на удар із підкруткою зреагував. Швейцарія втомилася постійно пресингувати Пікфорда, тому чекала на власній половині. За фактом, м’яч просто катався від одних воріт до інших.
Брак у завершальній фазі - взаємна ознака обох команд в екстратаймах. Індивідуальні дуелі вигравалися дуже легко в центрі поля але розбивалися, коли зустрічали масовану оборону. Навіть найсвіжіші гравці не змогли привнести щось цікаве. Швейцарці мали щонайменше 3 шанси забити, однак поспіх в ухваленні рішень відправляв м’яча навіть не в руки воротаря, а кудись на трибуни. Так ми прийшли до пенальті, де Англії пощастило.
1:1 у грі та 5:4 за пенальті - збірна Англії виходить у півфінал. Неймовірне везіння Саутгейта триває і похмурість його футболу не заважає здобувати результат будь-якою ціною.