"Чого дивуватися? Він заслужив": що говорять українські футболісти про тренера збірної Петракова. Ексклюзив
Виконувачем обов'язків головного тренера збірної України з футболу став 64-річний фахівець Олександр Петраков, який змінив на цій посаді Андрія Шевченка. Раніше Петраков працював із національними командами молодших вікових груп. А прославився, коли виграв з Україною молодіжний чемпіонат світу 2019 року.
Уже з новим наставником "синьо-жовтим" доведеться відбиратися на чемпіонат світу-2022 у вересні. А про те, який насправді тренер Петраков і що він може дати збірній, яка цього року дійшла до чвертьфіналу Євро-2020, OBOZREVATEL запитав у гравців того самого чемпіонського складу 2019 року. У футболістів, які вже перемагали на мундіалі, хоч і на молодіжному.
Сергій Булеца, півзахисник "Зорі", володар срібного м'яча ЧС-2019
– Є у Петракова таке вміння мотивувати і заряджати команду і гравців, які виходять на поле з перших хвилин. Це звичайні, банальні слова, але він їх так говорив і так висловлював свою думку, що ми заряджалися на кожен матч. Хороший тренер, мені подобається. У нього все дуже дисципліновано. Він ніколи не виділяє конкретних людей, а думає про всю команду. Вже після чемпіонату світу-2019 ми з ним добре поговорили по душах, і він мені побажав удачі.
Олександр Васильович – пряма людина. Все і завжди говорить прямо, по факту. Когось це мотивує, когось – ні. Але, на мій погляд, він – людина-харизма. Дає ті емоції, які потрібні футболістам, щоб виходити і бути мотивованими на полі. Він вміє до кожного підібрати свій ключик.
Особливості підготовки? Він робив акцент більше на свої тактичні схеми, і завдяки цьому ми і виграли чемпіонат світу. Я думаю, що на 95% відсотків це була його тренерська перемога, тому що він багато через що пройшов. Він з нами говорив, показував, пояснював. І ми його слухалися, ми йому довірилися. Щодня щось напрацьовували.
Що він може дати національній команді? Мені самому цікаво, як це буде. Я дуже радий, що Олександр Васильович став тренером першої збірної. Він на це заслуговує.
Олександр Сафронов, захисник "Десни"
– Найголовніше, що Олександр Петраков – хороша людина. І хороший тренер. Я радий за нього, радий, що він йде на підвищення. І дай Боже, щоб все вийшло. У молодіжній збірній перед кожною грою він ставив максимальні завдання, розповідав кожному, як робить той гравець або цей. Коли люди виходили на футбольне поле, вони все прекрасно для себе розуміли. І знали, що кожен повинен із себе представляти. Тому з ним було приємно працювати. Хороший тренер. І чесний, справедливий як людина. Все казав по справі.
Так, були і важкі матчі, але він знаходив правильні слова. Траплялося, що після ігор міг і посварити, і похвалити. Але, повторюся, завжди говорив по справі. Ніколи не намагався щось замовчати, говорив усе, як відчував. І ми з командою це теж відчували. Він завжди говорив, що якщо хочете на вершину, то треба гризти цю хвилину. Тобто показувати і доводити все просто зараз.
Усі приїжджали до збірної, як до батька, напевно. У кожного була своя команда, але на збір усі приїжджали, як у сім'ю. І добре, що в останній момент ми домоглися такого результату і виграли чемпіонат світу.
Що Олександр Петраков зможе дати першій збірній? Це дуже важке питання. І навряд чи я зможу на нього відповісти. Але, безумовно, буде дисципліна. І я сподіваюся, що в нього все вийде.
Максим Чех, півзахисник "Маріуполя"
– До перемоги на чемпіонаті світу Олександр Петраков привів збірну України завдяки дисципліні та бійцівським якостям. І тепер цікаво подивитися, в який футбол буде з ним грати перша команда.
Яка людина Петраков? Як каже, так і є. Що в інтерв'ю говорить, то і нам. Все говорить прямо, як є. Не позаочі. Чи бували образи? Ну траплялося, що після невдалих ігор міг так добре напхати, що могли бути образи. Але потім всі розуміли, чому він так говорив. І наступного дня все було нормально. Міг і пожартувати, коли це можна було, коли вже відіграли, а так – дисципліна в нього передусім. На чемпіонаті світу десь місяць усе було строго. Хоча якщо щось не виходило на тренуваннях, теж міг розбавити. Десь пожартувати.
Що взяв від Петракова та виступів за молодіжну збірну? Головне – досвід. Тому що пограли на такому хорошому рівні, виграли чемпіонат, не програли на ньому жодного матчу. А він не любить програвати, навіть товариські поєдинки.
Ми з ним разом довго працювали, і була у збірній якась сімейна обстановка. Я з ним, напевно, років п'ять працював. І на чемпіонаті Європи U-17 в Азербайджані теж разом були, і у Фінляндії, де дійшли до півфіналу Євро U-18. І за цей час думка про нього не змінювалася, він завжди був таким самим.
Думаю, він заслуговує на це призначення. Чого дивуватися? Він на молодіжному рівні багато чого зміг досягти, виграв чемпіонат світу і на свій шанс точно заслужив. А буде виходити чи ні – вже подивимося.