Ключовий момент, який допоміг виграти фінал. Тактичний огляд матчу Євро-2024 Іспанія – Англія
Іспанія - чемпіон Європи! Команда де ла Фуенте провела фантастичний матч проти збірної Англії, де мала свої локальні здобутки та поразки, але відреагувала на кризу сильніше та швидше. Що вплинуло на перемогу Фурії Рохи? Де прорахувалися англійці? Та чому цей фінал був не таким яскравим, але багатим на тактичні рішення? Розповідає OBOZ.UA.
Стартові склади
Іспанія: Сімон – Карвахаль, ле Норман, Ляпорт, Кукурелья – Родрі, Руїс – Ямаль, Ольмо, Вільямс – Мората
Англія: Пікфорд – Вокер, Стоунс, Гехі – Сака, Мейну, Райс, Шоу – Фоден, Беллінгем – Кейн
Перший тайм. Намагання без результату
Було приємно бачити, що обидві команди не закладали час на розвідку - вони одразу побігли до чужих воріт розвивати пресинг. Надзвичайно високо були англійці на чолі із Кейном в останній лінії, а потім низько сідали в 4-3-3, коли треба було закривати ворота. Настільки, що знову вперед доводилося виходити Ляпорту. Без боротьби корпусом минулося тільки під час контролю м’яча крайками; тільки-но той перетинав центральну лінію - півзахисники обох команд кидалися у жорсткий відбір.
Головних дуелей на полі було дві - Шоу проти Ямаля за простір на правому фланзі та Родрі проти Фодена за контроль центру поля. І якщо манчестерська битва була на рівних, то Шоу просто знищував Ламіна корпусом за будь-якої нагоди. Але ще заруба була й на іншому фланзі, де Вокер та Стоунз удвох блокували Вільямса. Все це настільки докучало Іспанії, що в якийсь момент Ямаль та Вільямс починали атаки разом в одній зоні. В іспанців не було такої персональної оборони, там намагалися, аби кожен захисник мав підстраховку.
До середини тайму Іспанія впевнено зафіксувала значну перевагу у володінні, цифри постійно коливалися біля 70/30. Хоча в цьому не було традиційної Фурії Рохи - протиснути Райса та Вокера підопічні де ла Фуенте намагалися закиданнями, які Пікфорд легко забирав до рук. Натомість не було зиску від цієї гарної оборони, адже попереду Кейн, Фоден і Беллінгем дуже легко втрачали м’яч і доводилося починати все з нуля.
Неочевидний підсумок першого тайму - всі знали, як проти кого грати. І справа не в тому, що тренери досконало розібрали ключові опції футболістів суперника. Просто з обох сторін усі між собою знайомі. Головно зустрілися представники англійських та іспанських грандів, але чимало учасників фіналу перетиналися і на рівні єврокубків. Коучам навіть не треба було влізати в ці справи - їх гравці самі розуміли, як нейтралізувати одноклубника.
45-тихвилинка завершилася з єдиним ударом по воротах від Фодена - сумарний xG 0.38 демонстрував, що команди нічого не зробили, аби ці удари відбулися. З іншого боку, ми відчували бажання і від іспанців, і від англійців. У червоних це прагнення було відвертішим, тому вони подали більше кутових та провели більше небезпечних передач в останню третину. Цікавий тайм, за підсумками якого треба було вносити варіативність саме в атакувальну складову.
Другий тайм. Вимушена заміна зламала оборонні плани Англії
Починався другий тайм із вимушеної заміни в іспанців - замість Родрі вийшов Субіменді. І саме ця заміна зіграла ключову роль на перших же секундах: поки Англія шукала, як тепер захищатися, Іспанія забила. Швидка зміна флангів із переведенням просто на Вільямса стала найкращим рішенням проти розваленої оборони англійців. Ніко ухвалив найкраще рішення та пробив Пікфорда в дальній кут. Шок цього голу на кілька хвилин вибив левів із тонусу.
По перерві підвищилася роль Морати: непомітний до цього, він відходив нижче та працював на підборі, а тільки-но забирав м’яча, то одразу кидався вперед і відкривався під передачі, на які він щойно напрацював. Що зробила у відповідь Англія? Зламалася. Леви швидко повернули впевненість Вокеру та Шоу, але далі центру поля гра акцентовано не просувалася. У такому становищі Саутгейт пішов ва-банк: заміна Кейна на Воткінса, з урахуванням його гольового чуття, виглядала дуже логічним рішенням. За кілька хвилин коуч випустить другу ключову ланку цієї схеми - Палмера.
Ну і що ж могло статися із такими вдалими замінами? Англія відігралася. Ідеальна атака, де Сака чудово притримав передачу, а Беллінгем відкотив на Палмера. Півзахиснику лишалося тільки потужно гатити, що він і зробив у самісінький кут. Можна сказати, що Кукурелья прогавив свою зону і не встиг повернутися, але так само ніхто не закривав зону підбору. Іспанія зарано повірила в успіх і поплатилася рівністю.
На останні 10 хвилин тайму гра перейшла в самісінький центр. Саме там Ольмо з Руїсом зустрівся обличчям до обличчя проти Райса з Палмером. І тоді до атаки підключився вже Кукурелья, щоб вибачитися за свою помилку. Швидка атака, Вокер провалив перехоплення, Оярсабаль відігрався з латералем та отримав такий же стрімкий пас просто на воротарський майданчик. Пікфорд ніби перехоплював, але іспанець на долю секунди випередив голкіпера та переправив м’яча у ворота.
Перемога Іспанії 2:1 дарує їй феноменальну колективну феєрію та рекордне, 4-те чемпіонство. У другому таймі все вирішили заміни. Вони зіграли з обох сторін і просто фантастично, наскільки вдалими були свіжі гравці для збірних і вирішували створені ними ж моменти. Англія запізно почала грати - так треба було стартувати ще з групи, аби тричі загрожувати воротам Сімона за 10 секунд, коли Ольмо довелося вибивати м’я головою з лінії. Тепер іспанці - королі Європи щонайменше на 4 роки.