'Інакше не виходило': Малиновський - про 'Аталанту', Італію та відносинах з 'Генком'
В останні роки кар'єра Руслана Малиновського все більше й більше схильна до різких поворотів, без чого не обійшлося і цього літа - українець перебрався в італійську Серію А.
Хоча подібний перехід і читався раніше, але спокійно перейти у Малиновського не вийшло - його попередній клуб, "Генк", не поспішав відпускати українця (хоча обіцяв) і навів ситуацію до чималої "напряженки" ... Але Руслан з честю вийшов із ситуації та став гравцем "Аталанти", яка вже здивувала всю Італію і дебютує в Лізі чемпіонів. Правильно, в одній групі з "Шахтарем" - рідним клубом Малиновського (символізм кругом).
OBOZREVATEL зустрівся з Русланом в таборі національної збірної України, коли збірники зібралися для підготовки матчу з Литвою. У своєму інтерв'ю Малиновський докладно розповів про перехід в "Аталанту" та перші кроки в італійському футболі, а також згадав непросте прощання з "Генком" і поділився очікуваннями від матчів ЛЧ з "Шахтарем".
- Як в першу чергу сприймаєш трансфер в "Аталанту" - як найважливіший і масштабний крок у кар'єрі, або більше як простий перехід на наступний щабель європейської кар'єри?
- Як трамплін - з чемпіонату Бельгії ти потрапляєш в Серію А, один з чемпіонатів топ-5. Італійський футбол в останні роки добре розвивається і постійно підвищує свій рівень, тут все велике класних футболістів. Так що для мене це важливий крок вперед.
Але поки все тільки починається, я лише півтора місяці в "Аталанті", і тут не обійдеться без часу на адаптацію. В Італії не так просто, лише у деяких виходить заграти відразу після приходу. Я намагаюся максимально вбирати всю інформацію і пройнятися філософією команди, а також прийняти місцевий менталітет.
- У "Генку" початковий період був простіше, незважаючи на те, що Бельгія стала першим легіонерським досвідом в твоїй кар'єрі?
- Та особливо ні... Теж був певний етап з багатьма труднощами, які варто було долати на новому місці. Пам'ятаю, спочатку в "Генку" зіграв 1-2 гри, а потім став виходити в основному на заміну. І тільки через місяці вдалося домогтися місця в основі. В цілому це нормальні речі, але чим швидше адаптуєшся, тим швидше отримаєш шанс і всі можливості заграти.
Руслан Малиновський
- У серпні було чимало критики твого трансферу, мовляв, "навіщо Руслан йде в команду, яка втримала всіх лідерів центру поля і в цьому сезоні не дасть шанс заграти в основі"...
- Мене не турбує така думка, і не хочеться багато відволікатися на подібні коментарі.
- Які перші враження від "Аталанти"? Не гранд, але і "середняком" вже не назвеш...
- Головне, сама команда - з хорошими амбіціями і можливостями. В іншому ж добротна база, відмінні вболівальники. Я вже встиг зрозуміти, що в Бергамо дійсно люблять футбол. Відповідно, і завдання перед нами стоять суттєві - підвищувати рівень гри і постаратися посісти якнайвище місце в чемпіонаті. Ну і в Лізі чемпіонів показати себе, дійшовши якнайдалі.
- При переході в "Аталанту" не було побоювання, що після насичених двох сезонів в "Генку" нестабільна ігрова практика в Італії (певний час) завадить твоєму прогресу?
- Ми поки провели лише 2 матчі чемпіонату, і я дуже радий, що у мене було 25 і 35 хвилин зіграти в цих матчах. У "Аталанти" дуже багато висококласних футболістів, і надання мені такого ігрового часу - дуже добре для мене на даний момент.
Також варто брати до уваги початок сезону в Італії, коли у нас був свій ритм - товариські матчі на зборах, потім лише два тури, і вже матчі збірних. Після міжнародного вікна чемпіонат набере обертів, з'являться Кубок Італії та Ліга чемпіонів, тому я сподіваюся, що у мене з'явиться більше ігрового часу.
- Для тебе майбутня Ліга чемпіонів взагалі виходить дуже знакова і вже незвичайна...
- Так, в будь-якому випадку буде дуже цікаво зіграти в ЛЧ і перевірити свої сили в матчах з такими командами. До того ж, по-своєму здорово зіграти з "Шахтарем".
- Що означає для тебе "зіграти проти свого рідного клубу"?
- Звичайно, дуже приємно. Я ставлюся до "Шахтаря" з усією повагою, саме цей клуб дав мені всю футбольну "базу" в одній з кращих академій Європи на той момент. Зараз багато випускників того періоду грає на високому рівні в "Шахтарі" або інших клубах, в тому числі і європейських. Як то кажуть, якщо ти потрапив в "Шахтар" навіть на один тайм, вже назавжди залишишся його вболівальником. Я завжди підтримую "гірників" в будь-якому турнірі, але в протистояннях Ліги чемпіонів постараюся максимально допомогти "Аталанті".
- Важко центральному півзахиснику перебудовуватися з 4-3-3 в "Генку" на 3-4-1-2, в які незмінно грає "Аталанта"?
- Стиль гри "Аталанти" мені дуже симпатизує, але тут зовсім інші вимоги, в плані гри все інше для мене. Це теж важливий момент, до якого треба адаптуватися, адже на кожній позиції у тебе своя роль.
- У першому матчі (зі СПАЛом) ти замінив Фройлера, глибше в центрі, в грі з "Торіно" - Гомеса ближче до атаки. Можна сказати, що зараз йде пошук оптимальної позиції на полі?
- Я без проблем можу зіграти на обох позиціях, тому Містер по ходу ігор приймав таке рішення, під час замін даючи чітку установку почне позиції та конкретних дій в даний момент.
- Гасперіні зажив слави тренера, який любить адаптувати/вчити гравців під своє бачення, а не підлаштовуватися під початкові дані футболіста. Є щось зовсім нове, що Гасперіні дає тобі як центральному півзахиснику?
- Це більше питання "внутрішньої кухні" команди, що відбувається тільки в роботі між гравцями і тренерами. У Гасперіні є свої чіткі вимоги, і вони нарізно відрізняються від концепції моєї роботи в "Генку" і збірної України. Для мене це вже третій варіант гри в центрі півзахисту, і це класно - чим більше футболіст стає різнобічним, тим краще.
Руслан Малиновський в формі "Аталанти"
- Як тобі взагалі Гасперіні? Його в Італії відзначають як одного з найбільш специфічних тренерів...
- Так, у нього велика інтенсивність, багато фізичної роботи, в цілому тренування важкі. Але в результаті всі футболісти фізично дуже сильні, пропрацювавши з ним 2-3 роки. Ну і з тактикою просто глобальна робота, ми опрацьовуємо дуже багато варіацій, і ти просто зобов'язаний постійно вчитися чомусь новому. Але, без сумніву, це дуже корисно для гравців, адже в останні 2-3 роки "Аталанта" показує відмінні результати.
- Після тренувань залишаєшся попрацювати індивідуально над далекими ударами, як робили це в "Генку"?
- Ох, часто у нас такі тренування, що вже просто немає сил додатково залишатися. А удари часто відпрацьовуємо в кінці занять або ж на передігровому можна чимало побити по воротах.
- Є такі нюанси, яким Гасперіні в першу чергу вимагає навчитися як центральному півзахиснику?
- Такого не було, щоб він говорив: "Я хочу, щоб ти грав тільки так і так". В першу чергу Гасперіні дав мені час і сказав, що дуже важливо набрати кондиції і бути максимально готовим до сезону. Так, є дрібні ігрові деталі - як і куди відкриватися, де розташовуватися при відборі та як вступати в пресинг. На таких речах Містер робив акцент та підказував, як краще діяти.
- Як вливаєшся в команду, яка мало змінюється та зіграна вже не один рік?
- Перш за все, відчувається рівень команди - багато збірників і просто сильних гравців. А в цілому прийняли добре, всі працюють на команду і створюють відмінну атмосферу в роздягальні. Плюс сильний менталітет - незважаючи на програші по ходу матчів 0:2 і 1:2, ми все рівно не зупиняємося і йдемо вперед. Дивлячись на гру в будь-який момент, не скажеш, що "Аталанта" поступається, всі гнуть свою лінію.
- За результатами спарингів і перших матчів Серії А видно, що "Аталанта" може як без проблем зробити камбек, так і запросто "втратити" рахунок. Чого не вистачає для більш рівної гри?
- Поки ми зіграли тільки 2 матчі, так що важко робити навіть перші висновки по іграх. Так, в якихось моментах (особливо в обороні) ми все ще в пошуках оптимальної гри. Однозначно, не повинні стільки пропускати в кожному матчі. В атаці ми створюємо багато моментів, і якщо підтягнемо оборону, то далі все повинно бути добре.
- На фото з "товарняків" на зборах і тренувань ти часто поруч з Алехандро Гомесом - святкуєте голи, перемовляєтесь і т.п. Правда, що Гомес дійсно допомагає в багатьох ігрових питаннях і т.д.?
- З фото, мені здається, вийшов просто збіг, я однаково спілкуюся з багатьма хлопцями. Але, само собою, він теж чимало підказує, не відмовляє в допомозі. Правда, Гомес тільки на італійському, англійську особливо не знає, тому перший час важкувато. Можемо перекинутися кількома фразами, по робочих моментах.
Алехандро Гомес і Руслан Малиновський. Джерело: twitter.com/Atalanta_BC
- Пам'ятаєш його ще в Україні по матчах за "Металіст"?
- Так, звичайно, хоча це було давно, і в той час я з "Металістом" перетинався лише одного разу. Гомес вже тоді був на хорошому рівні, а зараз став більш досвідченим. Але головне - він індивідуально дуже сильний футболіст.
- З ким зараз в "Аталанті" спілкуєшся найбільше?
- Так з усіма по чуть-чуть. На зборах багато працювали командою, тому була можливість познайомитися і поспілкуватися з усіма.
- Гасперіні в роботі - тільки італійською. А як в цілому в команді, теж лише італійська в ходу?
- Ні, хто європейці з інших країн, то вони якраз англійською нормально говорять між собою. А так, в цілому, все італійською.
- До переходу в "Аталанту" тебе вже ледь не відправили в "Сампдорію", куди ти, за інформацією різних джерел, особисто погодився перейти...
- У цьому плані вже немає сенсу щось згадувати. Зараз я - гравець "Аталанти", і тепер таке обговорювати, як на мене, не актуально. Розмов багато було, але все вже позаду.
- Сергій Серебренніков розповідав, що попутно з "Аталантою" тебе звали з Франції, був інтерес з Англії, але не розглядалися пропозиції з Німеччини. Чому?
- Тут уже нічого говорити, адже було дуже багато деталей, через які одного "хотіння" або переваг було недостатньо.
- У підсумку саме Італія стала пріоритетним варіантом?
- Так вийшло, що покликав хороший клуб з топового чемпіонату, з грою в Лізі чемпіонів. "Аталанта" показує хороший футбол, має ресурси, грає в відмінному місті. Я радий, що опинився саме тут.
- Які стосунки залишилися з "Генком" після непростого процесу розставання?
- Це всього лише робочі моменти, нічого страшного не сталося. В кінці я трохи поспілкувався і з президентом, і зі спортивним директором, ми подякували один одному за роботу. В "Генку" не раз повторювали, що будуть раді бачити, якщо я захочу приїхати до них в місто чи відвідати їх матч.
Тоді ж клуб відстоював свої інтереси, у мене на першому місці стояло бажання перейти в сильніший чемпіонат. У нас були певні розбіжності, але в той період, мені здається, інакше і не можна було. Головне, що в підсумку ми знайшли взаєморозуміння і розійшлися на хорошій ноті.