Їм досі пропонують сотні мільйонів доларів. Чому зберігається попит на Саудівську Аравію і скільки там платять футболістам

Коли говоримо про величезні зарплати у футболі, останні роки ми згадуємо саме саудитів. Вони розпочали активне полювання на європейських футболістів та пропонують їм неабиякі вигідні умови, щоб тільки ті приїхали до них. У деяких випадках мова про десятки мільйонів євро за сезон, чого не побачиш у більшості топових команд континенту. OBOZ.UA розбирався, чому Саудівська Аравія досі приваблює гравців і якими зарплатами їх хочуть заманювати.

Зарплати надзвичайно великі

На верхівці рейтингу зарплат - Роналду. Його персона лишається цікавою Європі навіть попри другий рік перебування у Саудівській Аравії, тому там добре розуміють медійну важливість португальця для власного футболу. За один сезон Кріш отримує аж 200 мільйонів євро - стільки у "ПСЖ" не пропонували навіть Мбаппе. Одразу за ним ідуть ще два колись представники Ла Ліги - Бензема та Неймар, обом у контрактах прописали зарплату в сто мільйонів євро.

Далі не такі великі цифри, але гравці доволі відомі. Це Марез (52 млн євро), Мане (40), Кулібалі, Мітровіч, Мілінковіч-Савич, Канте та Ляпорт. Вони не тільки заробляють в рази більше, ніж у свої часи в Європі, більшість може похвалитися значно більшими доходами, ніж у найоплачуваніших футболістів тих же "Манчестер Сіті", "Реала" чи "Баварії". Оцініть і середні зарплати в саудитів - вони теж більше, ніж нормальна виплата у європейських топових лігах. 10+ мільйонів євро на рік отримують Фабіньо, Жота, Феліпе, Банега, Вейналдум, Фофана, Ракітіч і Карраско.

Чи дорівнюють такі виплати спортивним досягненням гравців? Не завжди. Наприклад, із топу свої гроші відбиває тільки Роналду - в нього 35 голів і 11 асистів (хоч це і не допомогло "Аль-Насру" стати чемпіоном). А от із Неймаром ситуація незрозуміла: бразилець травмував коліно й не з’являвся на полі аж 10 місяців! Його контракт спливає за рік і "Аль-Хіляль" не збирається зменшувати зарплату навіть попри те, що гравця стабільно немає у фізичному просторі. Вінгер нещодавно жалівся Valve на читерів у кіберспорті CS2, а коли зрозумів, що це не додає плюсів його кар’єрі, то згадав, що відновлення проходить дуже складно.

Ще не знайти в топі активності Бензема: він посварився із тренером і не отримував вдосталь ігрового часу. Марсело Гальярдо сказав, що йому не пасує стиль та внесок француза, але "Аль-Іттіхад" зовсім не вагався та обрав сторону футболіста. Гальярдо звільнили і той вже знайшов роботу в рідному "Рівер Плейт". Сам Карім і надалі залишиться впливовою персоною для команди, хоч як президент структури Луай Назер не намагався би будувати все під себе. Можливо, вже з нового сезону нападник зможе виправдати величезну статтю прибутків реальними діями на полі.

Є і зовсім дивні показники. Той же Марез був одним із головних гравців "Аль-Ахлі" та пропустив тільки 2 матчі минулого сезону, але за системою гол+пас набрав лише 11+13 очок. А Мане, після фантастичної епохи в "Ліверпулі", ледь активний у СА: 32 гри та лише 13+8 (хоч і отримує 5-ту за розміром зарплату чемпіонату). Через це Садіо навіть не отримує вдосталь ігрової практики. До старту нового сезону Про-Ліги лишається трохи більше двох тижнів.

Чому футболістів досі приваблюють саудити?

Футбол Саудівської Аравії - надалі невідоме для більшості змагання. Попри гучні імена, згадки в медіа та широку обговорюваність, знайти трансляції їх ігор в Україні часом буває складно. Екзотичні ліги раніше вважали місцем завершення гучної кар’єри, але відносно молоді Ляпорт, Канте, Невеш, Діабі та інші одразу спростують таке твердження. Із боку футболістів усе зрозуміло - вони йдуть за грошима.

Ну а клуби від цього отримують допомогу в популяризації чемпіонату. Саудити точно знали, що присутність Роналду спрацює - і саме іменитий португалець став першопрохідником у невідомий світ пустельної країни. Далі стався бум трансферів, про який ви чули минулого літа. Тоді клуби Сауді Про-Ліги виклали за новачків 949 мільйонів євро. Цього року активність за грошима менша, але зарплати не падають.

За всім цим стоїть бажання побачити свій чемпіонат у світовому футбольному топі. Принц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман Аль Сауд планує встигнути до 2030-го року, в межах внутрішньої масштабної реформи всієї країни. Та сама купівля "Ньюкасла" та перші топи у внутрішніх змаганнях - лише верхівка айсберга. Ще там проводять Суперкубки різних країн та інші не футбольні турніри. Саудити навіть боролися за потрапляння до європейської Ліги Чемпіонів, але цю пропозицію швидко відкинули в УЄФА.

Цього літа перелік топових європейців у саудитів тільки розшириться

Саудівський футбол і цього літа присутній на нашому трансферного ринку. Клуби отримали величезний бонус, коли федерація дозволила збільшити кількість легіонерів із 8 до 10 - і під початок нового розіграшу рекламна кампанія посилилася. Наприклад, до Про-Ліги вже перейшли Муса Діабі (60 млн євро), Бенто (18), Обамеянг (9), Райковіч (8); Бонавентура та Начо приєдналися вільними агентами. Ніхто з них не зможе перевершити за зарплатою Роналду чи Бензема, але цифри майбутніх винагород теж виглядають солідно.

В обидва боки переходів поки немає, хоч частина гравців і готується до від’їзду на футбольний континент. Наприклад, Н’Голо Канте після Євро знову хоче стати зіркою у Європі, ним цікавиться "Баварія". Поки із гучних імен точно повернувся Сен-Макімен до "Фенербахче"; ще перейшов у "Хайдук" Ракітіч, хоча це більше про завершення кар’єри на батьківщині.

Чому ж так? Сприяє цьому той самий фінансовий небаланс. Ресурс Сapology вказує, що у СА середня зарплата фіксується на рівні 5 мільйонів євро на рік. А якщо футболіст іменитий європеєць, то це одразу плюс річна зарплата умовного Гвардіоли. Таких цифр ви не знайдете в Англії - 3 млн євро, в Італії - 1,5 млн, в Іспанії - 2,1 млн. Бундесліга та Ліга 1 на середньому показнику ледь перелізли мільйон євро. Що цікаво, перша десятка за доходами у Франції та Німеччині - виключно представники одного клубу. Ви без проблем зможете їх назвати: "ПСЖ" і "Баварія".

Новий сезон екзотичної та ексклюзивної ліги стартує у двадцятих числах серпня. Цього року звідти майже немає відтоку гравців, навпаки - тенденція на поповнення зберігається. І далеко не всі йдуть на три цифри у контракті, влаштовують навіть умовні 10-20 мільйонів євро зарплати. Все це сприяє популярності змагань. Однак саудитам ще слід попрацювати над доступністю свого чемпіонату - інакше улюблених зірок футболу ми зможемо бачити лише в їх Інстаграмі.